Некроз - «місцева смерть» - омертвіння тканин в живому організмі.

Завершує багато пат. процесів, але частіше являється фіналом

дистрофій.

Етіологія:

1.Неврогенні порушення;

2.Травматичні фактори;

3.Токсичні фактори;

4.Алергічні фактори.

5.Судинні фактори;

6.Фізичні фактори.

Перебіг некрозу залежить від:

а)імунологічного захисту організму;

б)віку хворого;

в)стану харчування

г)стану нервової, ендокринної, серцево- судинної систем.

Макроскопічно - ділянки некротизованої тканини відрізняються від

сусідньої здорової:

а)на шкірних покровах та в кишках ділянки некрозу мають брудно - чорне

забарвлення;

б)в нирках, печінці, селезінці і міокарді - біло- жовте забарвлення, поверхня

такої ділянки тьмяна, теж на розрізі;

в)мертва тканина мозку дрябла, розпадається при дотику.

Мікроскопічно - ознаки некрозу клітин:

а)зміна клітинного ядра

- каріопікноз (зморщування),

- каріорексіс (розпад),

- каріолізис (розчинення);

б)зміна цитоплазми:

- плазморексіс (цитоплазма ущільнюється, розпадається на

глибки),

- плазмоліз (розчинення),

- цитоліз (розчинення всієї клітини);

в)зміна міжклітинних і волокнистих структур

- фібриноїдні зміни, тканинний розпад.

Класифікація некрозу.

1.За механізмом дії шкідливого агента:

n прямий - безпосередня дія,

n непрямий - через нервову або судинну реакцію.

ІІ. За етіологією:

- травматичний;

- алергічний - внаслідок зміни реактивності організму;

- токсичний - внаслідок дії на тканини токсинів, мікроорганізмів;

- судинний (ішемічний):

- при порушенні кровотечі в артеріях (тромбозі, емболії);

- тривалому спазмі артерій;

- при атеросклерозі коронарних судин (інфаркт міокарда);

- при захворюваннях нервової системи - спазм артерій,

омертвіння пальців рук, ніг, вушної раковини.

ІІІ. За станом білків:

· коагуляційний (сухий) некроз - ущільнюються тканинні білки;

· колікваційний (вологий) некроз - розріджуються тканинні білки.

ІУ. Особливі форми:

· Гангрена - особлива форма некрозу - відрізняється чорним або бурим кольором, так як кров’яні пігменти на повітрі окислюється в сульфат заліза

 

Може бути:

а) сухою - розвивається в тканинах, де мало рідини. Некротичні

тканини змінюють свій колір, висихають, ущільнюються,

муміфікуються.

б) вологою - розвивається в тканинах багатих рідиною, внаслідок

упровадження гнилісних бактерій, розвивається гнилісна

гангрена. Загиблі тканини смердять.

в) анаеробною або газовою (особливий вид гангрени) - у

випадку попадання в рану бактерій анаеробів. В

некротичних м’язах

розвивається коагуляційний некроз, вони стають брудно

сірими,при натисканні з них виділяються міхурці газу.

· Пролежні - різновид гангрени - ділянки некрозу шкіри, слизових

оболонок підшкірної клітковини, які підлягають тиску в

умовах виснаження організму або порушення нервово –

судинної трофіки. Виникають в області крижа і сідниць.

· Секвестр -ділянка омертвілій тканини, вільно розташована серед

живих тканин. Переважно секвестром являється некротичний

фрагмент кістки при остеомієліті.

Наявність секвестру підтримує гнійне запалення.

· Інфаркт -некроз тканин, який виникає внаслідок гострого

порушення кровообігу.

 

Кінцеві наслідки некрозу.

І. Сприятливий кінцевий результат:

1 .Утворення демаркаційної зони - обмеження мертвої зони.

В цій зоні кровоносні судини розширюються, з’являється

велика кількість лейкоцитів, просмоктуються некротичні

маси;

2. Організація - заміщення некротичної тканини сполучною

тканиною (утворюється рубець);

3. Інкапсуляція - формування капсули навколо некротичної тканини;

4. Обвапнення (петрифікація) - відкладення Са ²⁺ в омертвілій

тканині при сухому некрозі;

5. Оссифікація - утворення кістки в ділянці омертвіння;

6. Киста - утворення порожнини на ділянці омертвіння.

7.Мутиляція - свавільна ампутація муміфікованих частин некротичної тканини.

ІІ. Несприятливий кінцевий результат:

1.Гнійне розплавлення вогнища омертвіння;

2.Сепсис;

Смерть.

Інфаркт міокарду, нирок.

Інфаркт - це некроз тканин, який виникає внаслідок гострого порушення кровообігу.

Інфаркт міокарду.

Виникає внаслідок:

- атеросклерозу,

- тромбозу та емболії гілок коронарних артерій.

В динаміці інфаркту виділяють 3 стадії:

1.Ішемічну (до некротичну);

2.Некротичну;

Стадію організації.

В клітинах міоцитів спостерігаються вогнища некрозу м’язової тканини, відмежовані від враженого міокарду демаркаційною лінією представленою зоною лейкоцитарної інфільтрації та гіперемованих судин (інфаркт з білим геморагічним вінчиком)

Інфаркт нирок.

Виникає при нефриті, пухлині, туберкульозі внаслідок розриву судин. Кров виводиться з сечею, може виключатися клубочковий апарат - розвиватися гостра ниркова недостатність.