![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Порушення травлення в шлунку
Порушення шлункової секреції супроводжується ураження слизової при: - гастритах, - виразковій хворобі - пухлинах. - патологічних процесах в кишечнику. - змінах нервової і ендокринної регуляції травного каналу Патологічна секреція проявляється в різних формах: Гіперсекреція - підвищення секреції Гіпосекреція - зниження секреції Спонтанна секреція - безперервна і надмірна секреція натще, Ахілія -повна відсутність секреції. Розлади секреції характеризуються якісними змінами його вмісту: гіперхлоргідрія, підвищеною кислотністю гіпохлоргідрія - зниженою кислотністю -, ахлоргідрія або відсутністю НСІ – При органічному ураженні мукоцитів можна спостерігати збільшення виділення слизу. Моторика шлунка тісно пов’язана з евакуацією. Евакуаційні розлади проявляються прискоренням або сповільненням евакуації. Вміст шлунка швидко видаляється у 12-типалу кишку при зниженні тонусу пілоричного сфінктера, а при підвищенні - затримується. Стеноз пілоруса при наявності рубцевих змін чи пухлини перешкоджає евакуації і надовго затримує шлунковий вміст. Швидка евакуація призводить до недостатнього перетравлювання їжі, а сповільнена - до розвитку бродіння і гниття. Спастичне скорочення мускулатури є джерелом болі. Гикавка -це сильне періодичне рефлекторне скорочення м`язів шлунка і діафрагми, яке супроводжується характерним звуком. Печія - це відчуття припікання в нижньому відділі стравоходу. Воно зумовлене закиданням антиперистальтичною хвилею вмісту шлунка підвищеною кислотністю у просвіті стравоходу при відкритому кардіальному сфінктері. Відрижка - патологічний стан, який характеризується раптовим виходом у порожнину рота невеликої порції шлункового вмісту, повітря. Відрижка стравою свідчить про переповнення шлунка або про спазм воротаря. Нудота - відчуття тиску в епігастральній ділянці, вона передвісник блювоти Зумовлена подразненням блукаючого нерва. Блювання - мимовільний викид вмісту шлунка назовні. Має кілька фаз: - глибокого вдиху, - закриття воротаря, - скорочення пілоричного відділу, - закриття кардіального сфінктера, - виходу вмісту в стравохід і антиперистальтичних скорочень стравоходу.
Гастрит
Гастрит – запалення слизової оболонки шлунка (найчастіше патологія травного каналу). Перебіг хвороби буває гострим і хронічним. Гострий і хронічний гастрити викликаються різними причинними факторами. Гострий гастрит Етіологія: а) фізичні і хімічні подразники (переїдання, надто холодна або надто гаряча їжа, луги, кислоти) б) медикаменти (саліцилат, сульфаніламіди, кортикостероїди) в) мікроорганізми, г) гриби, д) екзо- й ендотоксини. Запалення слизової оболонки шлунка може бути: Дифузним і вогнищевим (вогнищевий гастрит). Вогнищевий гастрит поділяють на: а) фундальний; б) астральний; в) пілороантральний; г) пілородуоденальний. Залежно від характеру ексудату виділяють: 1. катаральний (простий) 2. фібринозний; 3. гнійний (флегмонозний); 4. некротичний (корозивний) гастрити. Катаральний гастрит – слизова потовщена, набрякла, гіперемована, поверхня її вкрита великою кількістю слизу; дистрофія, злущення поверхневого епітелію з утворенням ерозій (коли її багато, говорять про ерозивний гастрит). Фібринозний гастрит – проявляється у формі катарального або дифтерійного запалення. Слизова вкрита фібринозною плівкою сірого або жовто- коричневого кольору. Гнійний гастрит – виникає при: - травмах шлунка, - виразкових хворобі, - виразковому раку шлунка; - слизова різко потовщена, складки грубі з крововиливами і фібронозно-гнійними нашаруваннями; - лейкоцитарний інфільтрат просякає всі шари шлунка і навколишню очеревину, що призводить до розвитку перигастриту і перитоніту. Некротичний гастрит – виникає в результат дії на слизову шлунка кислот і лугів, які коагулюють і руйнують її. Некротичний процес може призвести до розвитку флегмони, і навіть перфорації. Кінцеві наслідки Катаральний гастрит при своєчасному лікуванні завершується видужанням, але іноді може давати рецидиви і переходити у хронічну форму. Некротичний і флегмонозний гастрити закінчуються склеротичною деформацією органа – цирозом шлунка.
Хронічний гастрит
Хронічний гастрит – самостійне захворювання, яке має власну етіологію і
патогенез та рідко пов’язане з гострим гастритом. Характеризується т ривалим існуванням дистрофічних і некробіотичних змін епітелію слизової оболонки, внаслідок чого відбувається порушення її структури і регенерації її. Процес завершується атрофією і склерозом. Етіологія: 1. Екзогенні фактори: а) порушення режиму харчування; б) зловживання алкоголем; в) дія термічних, хімічних, механічних чинників. 2. Ендогенні фактори: а) аутоінфекція (гелікобактер пілори); б) хронічна аутоінтоксикація; в) ендогенні і серцево-судинні порушення; г) алергічні реакції; д) закидання дуоденального вмісту в шлунок (рефлюкс) Хронічний гастрит – це незапальний процес, а проявляється порушенням регенерації та дистрофією. За топографією хронічний гастрит поділяється на: 1) фундальний (тип А) – атрофія слизової, збільшення гастрину в крові, зниження кислотності шлункового соку; 2) антральний (тип В) – гастринемія відсутня, секреція хлористоводневої кислоти в межах норми (помірна знижена або підвищена). Серед гастриту типу В виділяють рефлюкс – гастрит (гастрит типу С). Деякі автори говорять про ще один вид гастриту – дифузний гастрит (тип АВ). Гастриту типу А зустрічається в чотири рази рідше, ніж гастрит типу В і АВ. Морфологічно розрізняють: а) поверхневий гастрит – характеризується порушенням регенерації і дистрофії поверхневого епітелію. б) атрофічний гастрит – характеризується якісно новою ознакою – атрофією залоз, яка передує розвитку склерозу. Особливою формою хронічного гастриту є хвороба Менетріє. При цій хворобі слизова оболонка дуже потовщена і має вигляд звивин головного мозку. Морфологічна основа хвороби: · проліферація клітин залозистого епітелію, · гіперплазія залоз та · інфільтрація слизової лімфоцитами, плазмоцидами, епітеліоїдними і гігантськими клітинами. Загострення хронічного гастриту проявляється: - набряком строми, - гіперемією, - значною клітинною інфільтрацією із загостренням відсотка нейтрофілів, - іноді утворенням мікроабсцесів та ерозій. Під час ремісії ці ознаки відсутні. У зв′язку, що при хронічному гастриті яскраво виражені процеси спотвореної регенерації і структуроутворення, які призводять до клітинної атипії (дисплазії), на його фоні часто розвивається рак шлунку.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 186; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.149.137 (0.018 с.) |