Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
Содержание книги
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
- Алгоритм 2.70. Прогнозування рецидиву фібриляції та тріпотіння передсердь після успішної електричної та медикаментозної кардіоверсії
- Отримані нові важливі дані з лікування аритмій серця. У хворих з гіпер-холестеринемією застосування статинів супроводжується значним зниженням ймовірності рецидиву ФП після кардіоверсії.
- Такий диференційований підхід до вторинної профілактики ФП зменшує кінцеві точки та покращує якість життя.
- Аап і С класу можуть сповільнити частоту скорочень передсердь або покращити ав-провідність, що призводить до парадоксального збільшення скорочень шлуночків.
- Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація
- А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
- Термінальна застійна СН тощо.
- При вродженому та набутому подовженні тривалості інтервалу Q-T ААП 1А і III класів викликають аритмогенну реакцію.
- Виникає тривала пауза між сусідніми зубцями Р чи R, яка дорівнює двом (рідше 3-4) звичайним інтервалам Р-Р чи R-R (незалежно від кількості випадінь зубця Р)
- Тривалість комплексу ОДБ складає 0,08-0,11 с
- Гіперактивація нейрогуморальних систем організму (симпатико-адрена-лової системи, РААС, антидіуретичного гормону, передсердного натрійуретич-ного пептиду).
- Алгоритм 2.90. Стандарти діагностики критеріїв гострої лівошлуночкової серцевої недостатності (набряку легень)
- Показання й схема дозування вазодилататорів при гострій СН (за рекомендаціями Європейського товариства інтенсивної терапії, 2005)
- СН і, II А, II Б, III стадій відповідає хронічній недостатності кровообігу таких самих стадій за класифікацією М. Д. Стражеска, В. X. Василенка.
- Дилатаційна кардіоміопатія, постійна форма фібриляції передсердь. СН IIб ст. , систолічний варіант, IV фк.
- Та частоти розвитку ускладнень
- Для підвищення ефективності лікування фуросемід, торасемід чи етакри-нову кислоту застосовують одночасно перорально, в/в або в/м
- Сучасні методи лікування різних стадій ХСН
- Диференційоване лікування ХСН в залежності від вираженості дисфункції лівого шлуночка
- Неадекватне лікування цукрового діабету.
- Багрий А. Э., Дядык А. И., Жуков К. В., Приколата О. А. Подходы к лечению больных с гипертензивными кризами, осложненными отеком легких // Артериальная гипертензия — 2008. — № 1. — С. 42-47.
- Недоступ А. В. , благова О. В. Как лечить аритмии. 2-е изд. — М. : медпресс-инфо, 2007. — 303 С.
- Яковлев С. В. , яковлев В. П. Современная антимикробная терапия. Consilium Medicum. — 2005. —№ 1. — С. 50-70.
- Розрізняють пневмонії з нетяжким і тяжким перебігом (алгоритм 3.1).
- Характер рентгенологічних змін у залежності від етіології пневмонії
- Алгоритм 3.2. Стандарти диференційованого лікування пацієнтів з негоспітальною пневмонією різних груп
- У хворих з легіонельозною пневмонією застосування левофлоксацину призводить до більш вираженого клінічного ефекту у порівнянні зі старими макролідами.
- Хворого потрібно покласти в ліжко, підняти нижні кінцівки, зігріти грілкою.
- Знамениті люди, які страждали бронхіальною астмою
- Алгоритм 3.5. Дії лікаря в амбулаторних і стаціонарних умовах
2. Неправильна техніка проведення закритого масажу серця, здебільшого недостатня частота (менше 100 за 1 хв) і недостатня глибина (менше 4-5 см) компресій або перерва між ними більше 10 с (!).
3. Неправильна техніка штучної вентиляції легень: не забезпечена прохідність дихальних шляхів, герметичність при вдуванні повітря (частіше всього маска нещільно прилягає до лиця пацієнта), повільне вдування повітря.
Пізній початок введення адреналіну або інтервали між ін'єкціями, що перевищують 5 хв.
5. Затримка з проведенням електричної дефібриляції одразу після введення медикаментозних засобів без попередніх (протягом 2 хв) компресій грудної клітки та штучної вентиляції легень.
Передчасне призупинення реанімаційних заходів.
7. Застосування електричного розряду у випадку відсутності ФШ суттєво погіршує результати серцево-легеневої реанімації, тому дефібриляцію в стаціонарі проводять за умов ЕКГ-підтвердження ФШ (!).
Необхідно підкреслити, що будь-яка помилка при проведенні серцево-легеневої реанімації може стати фатальною.
Актуальним питанням є вивчення ефективності антиаритмічної терапії в залежності від клінічних станів (табл. 2.112).
Примітки: Клас І — доцільність застосовування беззаперечно доведена; Клас II А — доцільність на користь застосування повністю переважає; Клас IIБ — доцільність/ефективність застосування менш доведена; ШКД — штучний кардіовертер-дефібрилятор.
Реанімаційні заходи при асистолії та електромеханічній дисоціації розглянуто в алгоритмах 2.78 і 2.79.
Алгоритм 2.78. Реанімаційні заходи при асистолії [Grauer К., Covallaro D., 1996] Крок 1
Непрямий масаж серця та штучне дихання із роту в рот чи із роту в ніс
Крок 2
Адреналін вводять у дозі 1 мг в/в чи ендотрахеально (2-2,5 мг). Дозу можна збільшувати при відсутності клінічного ефекту
Крок З
Атропін вводять у дозі 1 мг в/в. Ін'єкції проводять кожні 3-5 хв до загаль-
ної дози 0,04 мг/кг маси тіла (3 мг) ____________________________________________
Крок 4
Проведення ендокардіальної електрокардіостимуляції; чим раніше вона розпочата, тим вища її ефективність
Крок 5
Бікарбонат натрію при асистолії краще не вводити, якщо зупинка кровообігу не дуже тривала чи виникла на тлі компенсованого ацидозу
Крок 6
Амінофілін (теофілін) вводять в/в струминно в дозі 250 мг упродовж 1-2 хв
Необхідно наголосити, що дефібриляція при асистолії протипоказана, оскільки вона може приголомшити міокард і перешкоджати відновленню електричної активності серця (!).
Алгоритм 2.79. Послідовність реанімаційних заходів при електромеханічній дисоціації [Опиґег т. К., 1995]
Непрямий масаж серця та штучна вентиляція легень
і
Налагодити в/в інфузію 1
Адреналін 0,5 мг 1:10 000 розчину в/в струминно вводять кожні 5 хв
Адреналін 0,5 — 1 мг 1:10 000 розчину в/в струминно (введення препарату кожні 5 хв) і
Інтубація трахеї, яка проводиться одночасно з іншими реанімаційними
Заходами 1
Можливе використання бікарбонату натрію (ефективність його сумнівна) в дозі 1 мекв/кг, можна вводити його кожні 10 хв у дозі, що складає половину від початкової
Ефективність антиаритмічної терапії згідно з даними доказової медицини і проведених РКД:
1. В РКД V-HeFT за даними 2-річного спостереження виявлено зниження смертності у хворих на ХСН на фоні прийому інгібітора АПФ еналаприлу у порівнянні з хворими, які приймали комбінацію а-адреноблокатора гідра-лазину з ізосорбідом динітратом у результаті зменшення РСС, особливо у пацієнтів з помірною СН.
2. В РКД RALES показано, що терапія антагоністом альдостерону спіро-нолактоном у поєднанні з діуретиком, інгібітором АПФ та дигоксином супроводжувалась значно більшим зменшенням загальної смертності, РСС. Вважають, що ця позитивна динаміка обумовлена нормалізацією вмісту калію в крові, регресом інтерстиціального фіброзу, викликаного альдостероном.
3. 
Мета-аналіз РКД у хворих з підозрою на ІМ показав, що внутрішньовенне призначення магнію в ранньому періоді захворювання супроводжувалось зниженням смертності на 45%. Але в більш пізніх дослідженнях ефективність магнію при ІМ не підтвердилась.
4. Тривале застосування інгібіторів фосфодіестерази (мілренон) у РКД PROMISE супроводжувалось підвищенням загальної смертності в результаті збільшення ЧСС, оскільки вони призводять до підвищення збудливості міокарда, тому в такої категорії хворих їх не можна застосовувати.
|
