Виробничі фонди та ефективність їх використання

Також важливу роль в діяльності будь-якого господарства відіграє забезпеченість основним капіталом. Тобто на скільки підприємство забезпечене основними засобами виробництва та його обслуговування, а також будівлями, спорудами, які використовуються безпосередньо для виробничих та обслуговуючих цілей і також для адміністративних.

Сільськогосподарське виробництво здійснюється за органічної єдності чотирьох (в умовах зрошення — п’яти) факторів, серед яких важливе місце займають засоби виробництва — знаряддя і предмети праці. Вони беруть безпосередню участь у створенні вартості продукції і, будучи складовим елементом продуктивних сил, визначають ступінь розвитку матеріально-технічної бази аграрних підприємств. Тому від рівня забезпеченості виробництва знаряддями і предметами праці, їх структури та ефективності використання значною мірою залежать кінцеві результати діяльності суб’єктів господарювання в сільському господарстві.

Знаряддя і предмети праці, виражені у вартісній формі, разом з грошовими ресурсами, що обслуговують процес виробництва, становить поняття основного капіталу. Їх кругообіг відбувається як рух вартості, результатом якого є виробництво матеріальних благ, що втілюють у собі вартість спожитих засобів виробництва.

Залежно від характеру обороту, а також від функціональної ролі і значення в процесі створення нових споживних вартостей засоби виробництва поділяють на основні й оборотні фонди (основний і оборотний капітал).

Основний капітал — це грошовий вираз знарядь праці. Вони беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму.

Споживна вартість знарядь праці закріплюється на тривалий час у сфері виробництва, а вартість знаходиться в постійному русі, причому частина її переноситься на заново створений продукт, а інша частина, постійно зменшуючись, фіксується у засобах виробництва до завершення строку їх використання.

Специфічною особливістю сільського господарства є те, що окремі види засобів виробництва можуть докорінно (під дією людського фактора) змінювати свою функціональну роль у процесі виробництва. Тому в одному випадку їх розглядають як основні фонди, а в іншому — як оборотні. Наприклад, основне стадо корів, основні свиноматки — це елемент основних виробничих засобів, оскільки їх функціональна роль полягає у відтворенні поголів’я і виробництві предметів праці (молоко). Проте при вибраковці корів та свиноматок і ставленні їх на відгодівлю відбувається зміна функціональної ролі цих основних засобів у процесі виробництва і їх уже розглядають як оборотні фонди, яким притаманний зовсім інший характер обороту.

Оборотні капітал представлений предметами праці. Він бере участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачають при цьому натурально-речову форму і повністю передають свою вартість на заново створюваний продукт. Як бачимо, характер їх обороту докорінно відрізняється від характеру обороту основних фондів, що безпосередньо позначається на формуванні витрат, які включаються в собівартість продукції.

Таблиця 1.3

Динаміка забезпеченості підприємства основним капіталом і його використання

Показник	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
Вартість основного капіталу, тис. грн.	9288,5	9860,5		118,18
на 1 га с.-г. угідь	2,92	2,72	3,03	103,75
на 1 середньорічного працівника	145,13	133,25	144,43	99,52
Капіталовіддача, грн.	1,02	1,40	1,28	125,32
Капіталомісткість продукції, грн.	0,98	0,71	0,78	79,80
Норма прибутку (збитку),%	0,324	6,082	-5,083	Х

Дані таблиці показують, що протягом досліджуваного періоду на підприємстві спостерігалася тенденція до збільшення показників капіталовіддачі у 2013р. на 25,32 % більше ніж у 2011р. та, що особливо важливо, зменшення капіталомісткості у 2013р. порівняно до 2011р. на 20,2%. Також спостерігалось зменшення обсягу капіталу на одного середньорічного працівника на 0,48% відповідно. Це свідчить про те, що за останні три роки в господарстві покращилася матеріально-технічна база, умови праці робітників, як результат, підвищився рівень інтенсивності і ефективності використання виробничих потужностей підприємства, а отже і рівень продуктивності праці. Зменшення капіталомісткості є позитивним явищем, оскільки означає зменшення суми коштів, необхідних для виробництва одиниці продукції, а отже і зменшення собівартості, та обсягів сукупних витрат.

Спеціалізація підприємства та основні напрями її поглиблення

У сільськогосподарських підприємствах виробляється багато видів

сільськогосподарської продукції, але виробництво кожного виду продукції неоднакове. В кожному підприємстві є головні, додаткові та підсобні галузі.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва – це переважний розвиток однієї або декількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах і регіонах.

Спеціалізація аграрного підприємства визначається структурою грошових надходжень від реалізації товарної продукції, в якій відображується економічне значення окремих сільськогосподарських галузей в господарстві.

За економічним значенням галузі сільськогосподарського підприємства розподіляються на головні, додаткові та підсобні [13].

Рівень спеціалізації підприємства визначається сумою головних галузей.

Частка головної галузі в структурі грошових надходжень від реалізації товарної продукції повинна становити понад 20%. Галузі, частка яких становить від 10% до 20% можна віднести до галузей, що розвиваються.

Таблиця 1.4

Структура грошових надходжень від реалізації продукції ПСП «Восток-Запад»

Показник	2011р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зерно	6462,1	51,27	8675,6	49,67	134,25
Соя		28,64	6151,8	35,22	170,41
Ріпак озимий		19,47	2558,1	14,65	104,24
Ріпак ярий	77,2	0,61	-	-	-
Всього по рослинництву					138,57
Разом по тваринництву і рослинництву					138,57

Проаналізувавши структуру грошових надходжень від реалізації продукції, можна сказати, що найбільшу питому вагу у структурі грошових надходжень у 2013 році становлять надходження від реалізації зернових культур (49,67%), трохи меншу частку займає реалізації сої 35,22%. Отже, можна зробити висновок, що наше господарство спеціалізується на виробництві зернових культур та молока.

Щодо динаміки структури грошових надходжень, то виручка від реалізації продукції рослинництва становила 17466тис. грн. у 2013 році, що на 38,57% більше ніж у 2011 році. ПСП «Восток-Запад» не займається тваринництвом, тому дані показники характеризують і стан господарства в цілому.

Далі розглянемо результати господарської діяльності нашого підприємства:

Таблиця 1.5

Результати господарської діяльності ПСП «Восток-Запад»

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
Вартість валової продукції, грн:	9519,2	13807,86	14098,12	148,10
- на 1 га с.-г. угідь	3,00	3,81	3,89	130,02
- на 1 середньорічного працівника	148,74	186,59	185,50	124,72
- на 1 грн виробничих витрат	0,75	0,83	0,70	92,80
Валовий прибуток, грн: - на 1 га с.-г. угідь	0,21	0,98	0,10	50,61
- на 1 середньорічного працівника	10,22	47,92	4,96	48,54
Рівень рентабельності підприємства, %	5,25	20,85	1,95	Х

Аналізуючи дані таблиці 1.5, можна зробити висновок, що за аналізований період ефективність роботи підприємства знаходиться на не високому рівні.

Спочатку охарактеризуємо вартість валової продукції на 1га с.-г. угідь, на одного середньорічного працівника та на 1 грн. виробничих витрат.

Показник вартості валової продукції на 1 га с.-г. угідь в 2013р. порівняно з 2011р. збільшивсь на 13,02%;

Показник вартості валової продукції на одного середньорічного працівника збільшивсь на 24,75%.

Показник вартості валової продукції на 1 грн. виробничих витрат зменшився з на 7,2%

Валовий прибуток на 1 га с.-г. угідь зменшився на 49,39%, а валовий прибуток на 1 середньорічного працівника зменшився на 51,46%

Далі будемо характеризувати рівень рентабельності, який характеризує рівень ефективності господарської діяльності. У 2013 році порівняно із 2011 роком рівень рентабельності зменшивсь із 5,25% до 1,95%.