Земельні ресурси та їх використання

Приватне сільськогосподарське підприємство «Восток-Запад» Житомирської області Ємільчинського району розташоване в смт. Ємільчине. Відстань до найближчої залізничної станції та районного центру становить 2 км., що є дуже вигідним для швидкого та економного транспортування продукції.

Район має зручне автомобільне та залізничне сполучення з іншими районами України, Росії, Білорусі.

Підприємство знаходиться в зоні полісся. Кліматичні умови характеризуються типовими для цієї зони особливостями. Тому при плануванні обсягу посівів сільськогосподарських культур та структури землекористування фахівці ПСП «Восток-Запад» враховують агро-кліматичні умови території. Це дає можливість максимально використовувати природні ресурси та послаблювати вплив несприятливих метеорологічних умов на сільськогосподарські культури.

Клімат Житомирської області помірно континентальний, з вологим літом та м'якою зимою. Середня температура січня ~ 10 °C, а в липні — близько +20 °C. Річна кількість опадів на півночі ~ 600 мм, а на півдні ~ 570 мм. Вегетаційний період в середньому становить 240 днів. Немало шкоди завдає господарству області таке метеорологічне явище як град (до шести днів за рік), сильні проливні дощі.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 30 - 40%. В цілому кліматичні умови в районі, де розміщене ПСП «Восток-Запад» сприятливі для розвитку сільськогосподарського виробництва.

Ґрунтовий покрив досить різноманітний і представлений різновидами чорноземів та дерново-підзолистих ґрунтів. Зустрічаються різновиди солончакових та солонцюватих ґрунтів.

Для визначення економічноїефек­тивності розміщеннясільськогосподарського виробництвавикорис­товується система натуральних і вартісних показників: урожайність сільськогосподарських культур, виробництво продукції в натурально­му виразі на 100 га сільськогосподарських угідь або ріллі, вартість валової продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь і на одного середньорічного працівника, прямі затрати праці на 1 ц продукції, собівартість 1 ц продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції.

Раціональне розміщення сільського господарства має сприяти вдосконаленню територіальної структури і пропорційності розвитку агропромислового виробництва. При формуванні основних пропо­рцій у розвитку агропромислового комплексу вирішальне значення має характер розміщення сільського господарства як центральної йо­го ланки. Розвиток сільського господарства кожного з регіонів країни передбачає правильне поєднання галузей, які мають загальнонародне значення, і тих, що забезпечують місцеві потреби в сільськогосподар­ській продукції.

Сільське господарство розміщують з урахуванням вимог економіч­них законів. Ігнорування їх дії призводить до негативних наслідків, насамперед до зниження економічної ефективності сільськогосподар­ського виробництва.

Виходячи з цього, сільське господарство розміщують з урахуван­ням об'єктивних чинників, згідно з вимогами відповідних економіч­них законів, які зумовлюють збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення його ефективності. Серед них виділяють природні та економічні, які формують відповідні умови розвитку сільського господарства та сприяють поглибленню суспіль­ного поділу праці в агропромисловому виробництві.

Розміщення виробництва кожного виду сільськогосподарської про­дукції в найбільш сприятливих природних умовах забезпечує господар­ствам економію праці і коштів, сприяє підвищенню ефективності сіль­ського господарства. Крім того, розміщення сільського господарства має сприяти раціональному використанню і охороні природних ресурсів. Збільшення виробництва продукції на основі інтенсифікації сільського господарства не повинно супроводжуватися нераціональним викорис­танням земельних угідь і погіршенням навколишнього середовища. [15]

В умовах розвитку науково-технічного прогресу, з впровадженням
комплексної механізації сільського господарства і переведенням його
на індустріальну основу з'являється дедалі більше можливостей для
вдосконалення розміщення виробництва продукції інтенсивних і трудомістких галузей.[13]

Розглянемо структуру сільськогосподарських угідь ПСП «Восток-Запад».

Таблиця 1.1

Склад і структура сільськогосподарських угідь в ПСП «Восток-Запад» Ємільчинського району Житомирської області

Показники	2011р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
га	%	га	%	%
Площа с.-г. угідь у т.ч.:					113,91
- рілля		80,55		85,64	121,09
Інші с-г. угіддя		19,45		14,36	84,14

За даними таблиці 1.1, видно, що загальна земельна площа підприємства з 2011 по 2013 роки збільшилась з 3178 га по 3620 га, у 2013р. порівняно до 2011р. збільшилась на 13,91%. Аналіз структури землекористування свідчить, що найбільшу питому вагу має рілля що в середньому становить 80,55 % в 2011 році і в 2013 році 85,64% до загальної площі, у 2013р. порівняно до 2011р. площа ріллі збільшилась на 21,09%. Ці показники свідчать про досить високий відсоток розораності, а також підприємство виділило частину земель під пасовища і багаторічні насадження, площа інших с.-г. угідь у 2013р. порівняно до 2011р. зменшилась на 15,86%.

 

Трудові ресурси господарства та їх використання

Будь-яка діяльність неможлива без участі в ній людини. Тому звісно одним із найважливіших і актуальних елементів на підприємстві є трудові ресурси. Відповідно полягає питання забезпеченості трудовими ресурсами. Однією з найважливіших умов розвитку сільського господарства є наявність та раціональне використання трудових ресурсів.

Праця в сільському господарстві, як і в інших галузях економіки, — це цілеспрямована діяльність людини, спрямована на видозміну і пристосування предметів природи для задоволення своїх потреб. Люди, їх майстерність, освіта є найбільш важливим складовим елементом продуктивних сил, що визначально впливає на стан економічного розвитку підприємств та конкурентоспроможність їх продукції.

Кожне аграрне підприємство функціонує за певної чисельності персоналу — сукупності працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, знання, практичні навички для управління виробництвом, якісного і своєчасного виконання передбачених технологією робіт у сфері агропромислового виробництва.

Для визначення продуктивності праці і характеристики масштабів можливого залучення підприємствами робочої сили (їх трудового потенціалу) розраховують такий показник, як середньооблікова кількість працівників. Вона обчислюється за двома варіантами: середньообліковою чисельністю штатних працівників спискового складу і середньообліковою чисельністю всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.

Прослідкуємо динаміку забезпечення наявності та ефективність використання трудових ресурсів на ПСП «Восток-Запад» протягом останніх трьох років.

Таблиця 1.2

Трудові ресурси господарства та їх використання

Показник	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. у % до 2011р.
Середньорічна чисельність працівників, осіб в тому числі:				118,75
- рослинництва				118,75
- тваринництва	-	-	-	-
Відпрацьовано у с-г. виробництві, люд.-год.				116,75
Відпрацьовано одним працівником за рік, люд.-год.		2008,18	1962,36	98,31
Коефіцієнт використання трудових ресурсів	1,056	1,063	1,038	Х

Провівши аналіз таблиці 1.2, можна зробити висновок, що ПСП «Восток-Запад» займається тільки рослинництвом, тому ситуація по господарству буде притаманна і галузі рослинництва. В підприємстві за аналізовані три роки з 2011р. по 2013р. середньооблікова чисельність працівників збільшилась на 12чол (18,75%).

У 2013р. порівняно до 2011р. кількість відпрацьованих людино – годин всього по господарству ПСП «Восток-Запад» збільшилась на 16,75% (на 113605люд.-год.). Відпрацьовано 1 працівником люд.-год. у 2013р. порівняно до 2011р. зменшилась на 1,69%.

Коефіцієнт використання трудових ресурсів протягом досліджуваних років становить у 2011р. – 1,056, у 2012р. – 1,063, у 2013р. – 1,038.