Розширенням інтеграційної основи логістики;

ТЕМА 1

 

«СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ»

1. Логістика як економічна наука сформувалася на засадах:

1) математичної логіки;

2) дослідження операцій;

3) військової логістики;

4) кібернетики;

 

2. Найкраще в економічній сфері логістику конкретизує наступне визна­чення:

1) організація перевезень;

2) матеріально-технічне постачання;

3) управління матеріальними і супутніми їм потоками;

4) підприємницька діяльність;

 

3. Яка із представлених функцій не відноситься до логістики?:

1) інтегруюча;

2) системоутворююча;

3) результуюча;

4) регулююча;

4. Межі логістичної системи визначаються:

1) циклом обігу засобів виробництва;

2) на основі чинних нормативних документів, які регламентують діяль­ність підприємств;

3) довільно;

4) становищем підприємства на ринку;

 

5. Забезпечення синхронізації процесів збуту, збереження і доставки продукції з орієнтацією їх на потреби ринку відображає сутність функції логістики:

1) системоутворюючої;

2) інтегруючої;

3) регулюючої;

4) результуючої;

 

6. Під час використання концепції логістики розрахунки всіх параметрів виробничо-господарської діяльності проводяться у напрямку:

1) закупівля-виробництво-збут;

2) закупівля-збут-виробництво;

3) виробництво-збут-закупівля;

4) збут-виробництво-закупівля;

 

7. Кінцевим завданням логістичної діяльності підприємства є формування:

1) логістичного ланцюга;

2) логістичного елемента;

3) логістичного каналу;

4) логістичної функції;

 

8. Матеріальний потік:

1) знаходиться у постійному русі;

2) може набувати статичної форми;

3) може набувати динамічної і статичної форми;

4) взагалі не має ніякої форми;

 

9. Матеріальний потік може вимірюватись у наступних одиницях:

1) грн.;

2) т / м²;

3) т / рік;

4) грн;/ т.;

 

10. Що не відноситься до базових логістичних функцій?:

1) постачання;

2) транспортування;

3) виробництво;

4) розподіл продукції;

 

11. Предметом дослідження у логістиці є:

1) оптимізація процесів управління матеріальними потоками;

2) оптимізація ринкової поведінки з реалізації товарів і послуг;

3) економічні відносини в суспільстві;

4) ефективність збутової діяльності;

 

12. Що із названого не належить до термінології логістики?:

1) матеріальний потік;

2) рентабельність;

3) технологічна карта;

4) технологічна схема;

 

13. До термінології логістики не належить:

1) синергетичний ефект;

2) інформаційний потік;

3) продуктивність праці;

4) матеріальний запас;

 

14. Властивість логістичної системи виконувати задану цільову функцію в цілому, а не окремими її елементами характеризує її:

1) складність;

2) ієрархічність;

3) цілісність;

4) адаптивність;

 

15. Здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища характеризує її:

1) складність;

2) ієрархічність;

3) структурованість;

4) адаптивність;

16. Наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка скла­дається із взаємопов’язаних об’єктів і суб’єктів управління, що реалізує задану мету і характеризує її:

1) цілісність;

2) структурованість;

3) рухливість;

4) адаптивність;

 

17.  Вплив на логістичну систему великої кількості стохастичних факторів характеризує її:

1) складність;

2) ієрархічність;

3) цілісність;

4) структурованість;

 

18. Підпорядкованість елементів нижчого рівня логістичної системи елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління характеризує її:

1) складність;

2) ієрархічність;

3) цілісність;

4) унікальність;

 

19. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції у необхідній кількості, у зазначений час і місце із заданою якістю за мінімальних витрат відображає сутність функції логістики:

1) системоутворюючої;

2) інтегруючої;

3) регулюючої;

4) результуючої;

 

20. Якому етапу розвитку логістики відповідає процес розширення її інтеграційних основ за рахунок включення виробни­чого процесу?:

1) першому (60-ті роки);

2) другому (80-ті роки);

3) третьому (сьогодення);

4) усім переліченим;

 

21. Який із зазначених принципів суперечить сучасній концепції логістики?:

1) пріоритет розподілу товарів над їх виробництвом;

2) реалізація принципу системного підходу;

3) встановлення максимального рівня обслуговування клієнтів;

4) ведення обліку логістичних витрат уздовж всього логістичного ланцюга;

 

22.  Який етап розвитку логістики характеризується використанням логістич­ного підходу для управління матеріальними потоками у сфері обігу?:

1) перший (60-ті роки);

2) другий (80-ті роки);

3) третій (сьогодення);

4) усі перелічені;

 

23.  За характером зон управління логістика поділяється на:

1) макро- і мікрологістику;

2) зовнішню і внутрішню;

3) закупівельну і виробничу;

4) розподільчу і транспортну;

 

24.  Які є рівні логістики, що використовують для формалізації наукових досліджень?:

1) зовнішня і внутрішня;

2) макро- і мікрологістика;

3) закупівельна і виробнича;

4) інформаційна і складська;

 

25.  За відношенням до логістичної системи матеріальні потоки бувають:

1) зовнішні і внутрішні;

2) вхідні і вихідні;

3) закупівельні і виробничі;

4) неперервні і дискретні;

 

26.  Що не відноситься до базових логістичних функцій?:

1) постачання;

2) розподіл;

3) виробництво;

4) інформатизація;

 

27.  Який із зазначених потоків є ключовим, з точки зору функціонування логістичної системи?:

1) інформаційний;

2) матеріальний;

3) фінансовий;

4) грошовий;

 

28.  В якому році О. Моргенстерн вперше вказав на можливість використання положень військової логістики в економічній сфері?:

1) 1812 рік;

2) 1832 рік;

3) 1951 рік;

4) 1973 рік;

 

29.  Яка з визначених функцій логістики характеризує формування госпо­дарських зв’язків окремих елементів у єдине ціле з метою досягнення синергетичного ефекту?:

1) системоутворююча;

2) інтегруюча;

3) регулююча;

4) результуюча;

 

30.  Яка з визначених функцій логістики забезпечує синергетику одержаного ефе­к­ту:

1) системоутворюючої;

2) інтегруючої;

3) регулюючої;

4) результуючої;

31.  Перший етап розвитку логістики характеризується:

1) використанням логістичного підходу у сфері закупівель;

2) використанням логістичного підходу у сфері виробництва;

3) використанням логістичного підходу у сфері обігу;

4) використанням логістичного підходу у сфері транспортування;

32. Другий етап розвитку логістики характеризується:

Вантажопереробка;

3) управління кадрами;

4) немає правильної відповіді;

 

80. Залежно від предмета вивчення матеріальні потоки бу­вають:

1) зовнішні, внутрішні;

2) неперервні, дискретні, бліц-потоки;

3) вхідні, вихідні;

4) продуктові, операційні, ділянкові, системні;

 

81. Залежно від кількості вантажу матеріальні потоки бува­ють:

1) масові, великі, середні, дрібні;

2) одноасортиментні, багатоасортиментні;

3) зовнішні, внутрішні;

4) вхідні, вихідні;

 

82. Залежно від ваги матеріальні потоки бувають:

1) легковагові;

2) насипні;

3) навалочні;

4) товарно-штучні;

 

83. Для забезпечення умови збереження на підприємстві запасів на одному рівні необхідно, щоб:

1) вхідний матеріальний потік був більшим за вихідний;

2) вхідний матеріальний потік був меншим за вихідний;

3) вхідний матеріальний потік дорівнював вихідному;

4) вхідний матеріальний потік не переривався;

 

84. Разові постачання матеріальних ресурсів складають:

1) неперервні матеріальні потоки;

2) дискретні матеріальні потоки;

3) постійні матеріальні потоки;

4) бліц-потоки;

 

85. Наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища – все це становить таку її властивість, як:

1) складність;

2) ієрархічність;

3) цілісність;

4) структурованість;

 

86. Підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функ­ціонального логістичного управління становить таку її власти­вість, як:

1) складність;

2) ієрархічність;

3) унікальність, непередбачуваність і невизначеність пове­дінки;

4) адаптивність;

 

87. Властивість системи виконувати задану цільову функцію, що може бути реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окре­мими її ланками або підсистемами, становить таку її власти­вість, як:

1) цілісність;

2) структурованість;

3) рухливість;

4) адаптивність;

 

88. Наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів і суб'єк­тів управління, що реалізує задану мету, становить таку її властивість, як:

1) складність;

2) ієрархічність;

3) цілісність;

4) структурованість;

 

89. Ешелонованою логістичною системою є система, в якій:

1) матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників, на основі прямих господарських зв'язків;

2) на шляху матеріального потоку є хоча б один посередник;

3) доведення матеріального потоку до споживача продукції здійснюється як прямими зв'язками, так і через посередників;

4) логістичні операції здійснюються тільки з інформацій­ним потоком;

 

90. Логістичний ланцюг, який складається з постачальника і споживача характерний для логістичної системи:

1) із прямими зв'язками;

2) зі зворотними зв'язками;

3) ешелонованої;

4) гнучкої;

 

91. Адаптивність логістичної системи — це:

1) підпорядкованість елементів нижчого рівня елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

2) наявність певної організаційної структури, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів та суб'єктів управління, що реалізують поставлену мету;

3) здатність змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;

4) здатність виконувати задану цільову функцію, яка реалізується тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами;

 

92. До логістичних функцій, що мають підтримуючий ха­рактер, належать:

Транспортування;

2) виробництво;

3) збут;

4) постачання;

 

93. Логістичною функцією підтримуючого ха­рактеру є:

Складування;

2) виробництво;

3) збут;

4) постачання;

 

94. За природою потоку логістичні операції бувають:

ТЕМА 2

«ЛОГІСТИКА ЗАКУПІВЕЛЬ ТА РОЗМІЩЕННЯ ЗАМОВЛЕНЬ»

 

1. З поданих нижче визначень закупівельної логістики вкажіть найбільш по­в­не визначення, яке характеризує її суть:

1) це функціональна сфера логістики, яка забезпечує надходження сировини (матеріалів, напівфабрикатів, первинного джерела сировини до виробничого підприємства;

Надійність;

4) умови платежу;

 

3. Разові постачання матеріальних ресурсів складають:

1) неперервні матеріальні потоки;

2) дискретні матеріальні потоки;

Бліц-потоки;

4) постійні матеріальні потоки;

 

4. На прийняття рішення “зробити чи купити” впливають:

1) продуктивність праці;

2) постійні і змінні витрати;

3) обсяг виробництва;

4) правильної відповіді немає;

5. Рішення на користь закупівель матеріальних ресурсів (проти власного виробництва) приймається, якщо:

1) потреба в матеріальних ресурсах стабільна і досить велика;

2) існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів яко­сті виробів;

3) існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

4) необхідно зберігати комерційну таємницю щодо технології виробництва;

 

6. Рішення на користь закупівель сировини (проти власного виробництва) приймається, якщо:

1) потреба в матеріальних ресурсах стабільна і досить велика;

2) існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів яко­сті виробів;

3) відсутність необхідних потужностей для виробництва матеріальних ресурсів;

4) необхідно зберігати комерційну таємницю щодо технології виробництва;

 

7. Рішення про доцільність закупівель матеріальних ресурсів для забезпечення власного виробництва приймається, якщо:

1) потреба в матеріальних ресурсах стабільна і досить велика;

2) існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів яко­сті виробів;

3) потреба в комплектуючих виробах невелика;

4) необхідно зберігати комерційну таємницю щодо технології виробництва;

 

8. Рішення на користь закупівель матеріальних ресурсів (проти власного виробництва) приймається, якщо:

1) потреба в матеріальних ресурсах стабільна і досить велика;

2) існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів яко­сті виробів;

3) відсутність адміністративного або технічного досвіду для виготовлення потрібних виробів;

4) необхідно зберігати комерційну таємницю щодо технології виробництва;

 

9. Рішення на користь власного виробництва матеріальних ресурсів (проти закупівель) приймається, якщо:

1) існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

2) відсутність необхідних потужностей для виробництва матеріальних ресурсів;

3) потреба в матеріальних ресурсах стабільна і досить велика;

4) потреба в комплектуючих виробах невелика;

 

10.  Рішення на користь власного виробництва сировини для виробничих потреб приймається, якщо:

1) існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

2) відсутність необхідних потужностей для виробництва матеріальних ресурсів;

3) існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;

4) відсутність адміністративного або технічного досвіду для виготовлення потрібних виробів;

 

11.  Рішення на користь власного виробництва матеріальних ресурсів для виробничих потреб приймається, якщо:

1) існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

2) відсутність необхідних потужностей для виробництва матеріальних ресурсів;

3) необхідно зберігати комерційну таємницю щодо технології виробництва;

4) відсутність адміністративного або технічного досвіду для виготовлення потрібних виробів;

 

12.  Рішення на користь власного виробництва матеріальних ресурсів (проти закупівель) приймається, якщо:

1) існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

2) відсутність необхідних потужностей для виробництва матеріальних ресурсів;

3) комплектуючі вироби можуть бути виготовлені на існуючих виробничих потужностях;

4) відсутність адміністративного або технічного досвіду для виготовлення потрібних виробів;

 

13.  Який із методів пошуку потенційного постачальника переважно використовується у системі державних закупівель матеріальних ресурсів?:

1) листування і особисті контакти з можливими постачальниками;

2) відвідування виставок і ярмарків;

3) оголошення конкурсу (тендера) на постачання матеріальних ресурсів;

4) вивчення рекламних матеріалів;

 

14.  Який із критеріїв може не використовуватись у процесі оцінки і вибору потенційних постачальників?:

1) надійність постачання;

2) віддаленість постачальника від споживача;

3) юридична адреса постачальника;

4) репутація постачальника;

                              

15.     На прийняття рішення "Зробити чи купити" впливають:

1)  продуктивність праці;

2) рентабельність виробництва;

3) постійні витрати;

4)  правильної відповіді немає;

 

16.     До методів пошуку постачальників відносимо:

1) оголошення конкурсних торгів (тендера);

2) мозковий штурм;

3) метод колективного блокнота;

4) морфологічний аналіз;

 

17.     Пошук потенційних постачальників передбачає наступні методи:

1) вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, ого­лошень у засобах масової інформації;

2) мозковий штурм;

3) метод колективного блокнота;

4) морфологічний аналіз;

 

18.      Методами пошуку потенційних постачальників є:

1) мозковий штурм;

2) метод колективного блокнота;

3) морфологічний аналіз;

4) відвідування виставок і ярмарків;

 

 

19. Досконале замовлення – це організація роботи, яка відповідає таким нормативам (визначити зайве):

1) повна доставка всіх виробів за всіма замовленими товарними позиціями;

2) доставка в необхідний споживачам строк із доступними відхиленнями в один день;

3) мінімальні адміністративні витрати;

4) бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, повна комплектація, відсутність пошкоджень).

 

20.     До методів пошуку постачальників відносимо:

1) мозковий штурм;

2) метод колективного блокнота;

3) морфологічний аналіз;

4) листування і особисті контакти з можливими постачаль­никами;

 

21.     Одним із методів пошуку постачальників є:

1)  мозковий штурм;

2)  метод колективного блокнота;

3) морфологічний аналіз;

4)  письмові переговори між постачальником і споживачем;

 

22.     До методів пошуку постачальників не належать такі ме­тоди:

1)  оголошення конкурсних торгів (тендера);

2) вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, ого­лошень у засобах масової інформації;

3) мозковий штурм;

4) відвідування виставок і ярмарків;

 

23.      Метод, що не використовується для пошуку постачальників:

1) вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, ого­лошень у засобах масової інформації;

2) метод колективного блокнота;

3) листування і особисті контакти з можливими постачаль­никами;

4)  письмові переговори між постачальником і споживачем;

 

24.     Який із представлених методів не використовуємо у процесі пошуку потенційних постачальників?:

1) оголошення конкурсних торгів (тендера);

2) вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, ого­лошень у засобах масової інформації;

3) морфологічний аналіз;

4)  відвідування виставок і ярмарків;

 

25.     До методів оцінки постачальників належать:

1) оголошення конкурсних торгів (тендера);

2) вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації;

3) листування і особисті контакти з можливими постачаль­никами;

4) методика ранжування;

 

26.     Для оцінки постачальників використовують наступний метод:

1) оголошення конкурсних торгів (тендера);

2) вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації;

3) АВС-аналіз;

4)  письмові переговори між постачальником і споживачем;

 

27.     До методів оцінки постачальників не належать:

1) вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, ого­лошень у засобах масової інформації;

2) АВС - аналіз;

3) методика ранжування;

4) правильної відповіді немає;

 

28. Сутність завдання "Зробити або купити" полягає в об­ґрунтованому вирішенні питання про:

1) самостійне виробництво предметів праці або закупівлі їх із зовнішніх джерел;

2) ступінь використання у виробничому процесі власних за­собів праці;

3) вибір постачальника;

4) правильні відповіді "1" і "2";

 

29.     Рішення на користь закупівель і проти власного вироб­ництва може бути прийняте, якщо:

1) потреба у комплектуючих виробах стабільна і достатньо велика;

2) необхідно зберігати комерційну таємницю у сфері технології та виробництва;

3) наявна велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;

4) наявні необхідні для виробництва потужності, адміні­стративний і технічний досвід;

 

30.  До причин створення запасiв належать:

1) можливiсть рiвномiрного виконання операцiй з продажу та розподiлу;

2) можливiсть коливання попиту;

3) сезоннi коливання виробництва деяких товарiв;

4) усі відповіді правильні;

 

31.  Сезоннi запаси використовують для забезпечення:

1) нормальної діяльності підприємства i безперервного виробничого спо­жи­вання під час сезонної перерви у виробництві та поста­чан­ні;

2) діяльності підприємства на випадок можливих коливань в обсязi вироб­ництва i збоїв у процесi його відновлення;

3) регулярного i рiвномiрного постачання;

4) безперервної роботи під час пiдготовки матерiалiв до експлуатацiї i дос­тав­ки до робочих мiсць;

 

32.  Норма запасу — це:

1) розрахункова мінімальна кiлькiсть товарiв, якi знаходяться у торго­вель­но­му пiдприємствi для забезпечення безперебiйного постачання або реалiза­цiї товарiв;

2) вивчення та регулювання рiвня запасiв продукцiї з метою виявлення вiд­хилень вiд норми та прийняття оперативних заходів з лiквiдацiї вiдхи­лень;

3) оптимальна партiя замовлення товару;

4) партiя товару, яка повинна бути на складi пiдприємства, щоб не при­з­вес­ти до дефiциту;

 

33.  До методів пошуку потенцiйних постачальникiв належать:

1) вiдвiдування виставок та ярмарок; листування й особистi контакти з постачальниками;

2) вивчення рекламних матерiалiв; вiдвiдування виставок та ярмарок;

3) оголошення конкурсу; вивчення рекламних матерiалiв;

4) усі відповіді правильні;

 

34. Основною метою закупiвельної логiстики є:

1) задоволення потреб виробництва в сировинi з максимально можливою економiчною ефективнiстю;

2) дотримання вимог якостi та асортименту товарiв;

3) забезпечення точної вiдповiдностi мiж кiлькiстю поставок і потребами в них;

4) дотримання обґрунтованих термінів замовлень закупівлі товарiв.

ТЕМА 3

«ЛОГІСТИКА ВИРОБНИЦТВА ТА РОЗПОДІЛУ»

1. Виробнича логістика, з традиційної точки зору, розглядає процеси, які відбуваються в сфері:

1) матеріального виробництва;

2) нематеріального виробництва;

3) фізичного розподілу;

4) правильні відповіді «1» і «2»;

 

2. Характерною рисою логістичної концепції організації вироб­ниц­тва є:

1) розгляд виробничої інтеграції як другорядного завдання;

2) відмова від надлишкових матеріальних і товарних запасів;

3) орієнтація виробництва на максимізацію партій продукції, яка виготовляється (на складування);

4) оптимізація окремих функцій;

 

3. Характерною рисою традиційної концепції організації виробництва є:

1) оптимізація потокових процесів;

2) відмова від виготовлення продукції, на яку немає замовлен­ня покуп­ців;

3) пасивність в оптимізації внутрішньовиробничих перемі­щень;

4) високий ступінь виробничої інтеграції;

 

4. Традиційна концепція організації виробництва найбільш прийнят­на для умов:

1) «ринку покупця»;

2) «ринку продавця»;

3) перевищення пропозиції над попитом;

4) все перелічене правильно;

 

5. Який параметр «тягнучої системи» організації виробництва є не обо­в’яз­ко­вим?:

1) підвищена відповідальність персоналу всіх рівнів;

2) висока дисципліна і дотримання параметрів постачань;

3) загальна комп'ютеризація виробництва;

4) обмежене централізоване регулювання виробничих процесів;

 

6. До тягнучих мікрологістичних систем не належить:

1) КАNВАN;

2) ОПТ;

3) МRР;

4) «Худе виробництво»;

 

7. До мікрологістичної системи “штовхаючого” типу відносимо:

1) КАNВАN;

2) ОПТ;

3) МRР;

4) «Худе виробництво»;

 

8. Мікрологістична система МRР ґрунтується на концепції:

1) «точно у термін»;

2) «планування потреб/ресурсів»;

3) «реагування на попит»;

4) «загальної відповідальності»;

 

9.  Відмінною рисою концепції «точно у термін» є:

1) максимальні запаси ресурсів;

2) велика кількість постачальників;

3) виробництво з нульовим запасом;

4) страхові запаси готової продукції;

 

10.  Мікрологістична система КАNВАN ґрунтується на конце­пції:

1) «точно у термін»;

2) «планування потреб/ресурсів»;

3) «реагування на попит»;

4) «загальної відповідальності»;

 

11.  Мікрологістична система КАNВАN вперше була реалізована корпорацією:

1) Fоrd Моtоrs;

Тоуоtа Моtоrs;

3) Gеnегаl Моtоrs;

4) Міtsubishі;

 

12.  Мікрологістична система КАNВАN у перекладі означає:

1) точно у термін;

Картка;

3) відбір;

4) замовлення;

13.  Основою інформаційної системи КАNВАN є:

1) картки відбору;

2) картки виробничого замовлення;

3) транспортні та постачальницькі графіки;

Все перераховане вірно;

 

14.  Мікрологістична концепція «ОПТ» є комп'ютеризованим варіантом системи:

КАNВАN;

2) МRР І;

3) МRР II;

4) «Худе виробництво»;

 

15.  Сутність концепції «худе виробництво» полягає в:

Страхові компанії;

 

18.  Канал розподілу, який складає із виробника і споживача, є каналом:

Нульового рівня;

2) однорівневим;

3) дворівневим;

4) трирівневим;

 

19.  Канали розподілу, які складаються з виробника і одного або декількох посередників, що діють як єдина система, є:

1) горизонтальними;

Вертикальними;

3) ексклюзивними;

4) селективними;

 

20.  Канал розподілу, який складає із виробника, оптовика і роздрібного продавця є каналом:

1) нульового рівня;

2) однорівневим;

Дворівневим;

4) трирівневим;

 

21.  Канал розподілу, який складає із виробника і роздрібного продавця є кана­лом:

1) нульового рівня;

Однорівневим;

3) дворівневим;

4) трирівневим;

 

22.  У логістичних каналах розподілу матеріального потоку конкурувати можуть:

1) представники різних рівнів того самого каналу;

ТЕМА 4

 

«ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ І СЛАДУВАННЯ»

1. До мотивів створення підприємцями запасів належать:

1) ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

2) спекулятивні мотиви;

3) знижки за покупку великої партії товарів;

4) усі перелічені;

2. Основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення неперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями, – це:

1) поточні запаси;

2) страхові запаси;

3) буферні запаси;

4) цільові запаси;

 

3. Запаси, призначені для безперервного постачання спожива­чеві за непередбачених обставин, – це:

1) поточні запаси;

2) страхові запаси;

3) підготовчі запаси;

4) цільові запаси;

 

4. До категорії «виробничий запас» належить:

1) товари на шляху від постачальника до споживача;

2) товари на складах оптових баз;

3) товари на складах сировини підприємств промисловості;

4) товари на складах готової продукції підприємств вироб­ни­ків;

 

5. До категорії «товарний запас» належать:

1) запаси на складі сировини взуттєвої фабрики;

2) запаси металопрокату на складі готової продукції металургій­но­го комбінату;

3) запаси борошна на складах хлібозаводу;

4) запаси зерна на складі комбінату хлібопродуктів;

 

6. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення належать:

1) точка замовлення;

2) розмір замовлення;

3) фіксований період замовлення;

4) правильні відповіді «1» і «2»;

 

7. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксо­ваною періодичністю замовлення належать:

1) максимальний розмір замовлення;

2) розмір замовлення;

3) фіксований період замовлення;

4) правильні відповіді «1» і «3»;

 

8. Параметр, який характеризує систему управління запасами з встановленою періодичністю поповнення за­пасів до постійного рівня, є:

1) точка замовлення;

2) розмір замовлення;

3) інтервал між замовленнями;

4) усі перелічені;

 

9. У системі управління запасами «Мінімум-максимум» замовлення робляться, якщо запаси на складі:

1) менші або дорівнюють встановленому мінімальному рівню;

2) більші за встановлений мінімальний рівень;

3) дорівнюють встановленому максимальному рівню;

4) більші за встановлений максимальний рівень;

 

10.  Відповідно до методу Паретто множина керованих об'єктів поділяється на дві частини у пропорції:

1) 10/90;

2) 20/80;

3) 40/60;

4) 50/50;

 

11. Диференціація запасів за методом АВС проводиться на основі:

1) витрат на придбання запасів;

2) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3) конкурентоспроможності товарної позиції;

4) життєвого циклу товарів;

 

12.  Згідно з аналізом АВС до групи «А» зараховують:

1) найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони склада­ють лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

2) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається;

3) найдешевші товари, які становлять 5-10% від загальної вар­тості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу збе­рігання;

4) усі перелічені;

 

13.  Диференціація запасів за методом ХУZ, проводиться на основі:

1) витрат на придбання запасів;

2) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

3) конкурентоспроможності товарної позиції;

4) життєвого циклу товарів;

 

14.  Згідно з аналізом ХУZ товари із сезонним характером попиту можуть бути зараховані до групи:

1)  Х;

2)  У;

3)  Z;

4)  W;

 

15.  Регулюючими параметри системи постачань з фіксованим розміром замовлення є:

1) точка замовлення (фіксований рівень запасу);

2) розмір замовлення (величина партії постачання);

3) максимальний обсяг постачання;

4) правильні відповіді «1», «2»;

 

16. Регулюючими параметри системи постачань із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня є:

1) точка замовлення (фіксований рівень запасу);

2) розмір замовлення (величина партії постачання);

3) період часу між замовленнями;

4) максимальний обсяг постачання;

 

17.  У системі управління запасами “точка замовлення” – це:

1) розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

2) мінімальний (контрольний) рівень запасів, за умови досягнення якого необхідне їх поповнення;

3) місце здійснення замовлення;

4) максимальний обсяг постачання;

 

18.  Для системи з фіксованим розміром замовлення яке визначення є вірним?:

1) поповнення запасів є величиною постійною, а чергове постачання здійснюється при зменшенні запасів до критичного рівня (точки замовлення);

2) поповнення запасів здійснюється певними фіксованими партіями

3) всі відповіді вірні;

4) немає правильної відповіді;

 

19.  До функцій складів не належить:

1) консолідація вантажів;

2) розукрупнення вантажів;

3) перетворення виробничого асортименту в споживчий;

4) немає правильної відповіді;

 

20.  Щодо функціональних базисних областей логістики виділяють скла­ди:

1) постачання, виробництва, розподілу;

2) сировини, матеріалів, комплектуючих, незавершеного виробни­ц­тва, готової продукції, тари, зворотних відходів;

3) власних і логістичних посередників;

4) вузькоспеціалізовані, обмеженого асортименту, широкого асортименту;

 

21.  Початковим етапом процесу вибору раціональної системи складування є:

1) вибір загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи;

2) проведення техніко-економічної оцінки кожного конкурентоспроможного варіанта;

3) визначення місця складу в логістичному ланцюзі та його функцій;

4) вибір елементів кожної складської підсистеми;

 

22. Логістичний процес на складі не включає:

1) розвантаження і приймання товарів;

2) складування і зберігання вантажів;

3) надання послуг клієнтам;

4) немає правильної відповіді;

 

23. Для раціоналізації виконання складських операцій на часовому відрізку розробляють:

1) технологічні карти;

2) технологічні графіки;

3) технологічні завдання;

4) технологічні паспорти;

 

24.  Мотиви створення матеріальних запасів:

1) ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

2) можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і розподілу;

3) заповнення складських площ;

4) цього вимагають нормативні акти;

 

25. Мотивами створення матеріальних запасів є:

1) знижки за покупку великої партії товарів;

2) можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і розподілу;

3) заповнення складських площ;

4) цього вимагають нормативні акти;

 

26.  Що ми не відносимо до мотивів створення матеріальних запасів?:

1) імовірність порушення встановленого графіка постачань;

2) можливість коливання попиту;

3) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

4) можливість рівномірного здійснення операцій з вироб­ництва і ро­з­­поділу;

 

27.  Не відноситься до мотивів створення матеріальних запасів?:

1) можливість коливання попиту;

2) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

3) знижки за покупку великої партії товарів;

4) заповнення складських площ;

 

28.  Що не виступає до мотивами створення матеріальних запасів?:

1) імовірність порушення встановленого графіка постачань;

2) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

3) знижки за покупку великої партії товарів;

4) цього вимагають нормативні акти;

 

29.  За місцем продукції в логістичному ланцюзі запаси поді­ляються на:

1) на запаси матеріал