Визначення поняття тимчасової втрати працездатності при захворюваннях щелепно-лицевої ділянки

Втрата працездатності констатується у випадку неможливості виконувати суспільно-корисну працю без збитку для здоров'я й ефективності виробництва. Виділяють два види втрати працездатності (по характеру) – тимчасова і постійна, що розподіляються на повну і часткову (по ступеню).

Тимчасова непрацездатність наступає у випадку, коли порушення функцій, що перешкоджають фаховій праці, носять зворотній характер під впливом лікувальних заходів.

Повна тимчасова втрата працездатності має місце у випадках, коли хворий не може виконувати ніякої роботи і підлягає лікуванню відповідно до режиму, призначеному лікарем.

Часткова тимчасова непрацездатність констатується у випадках, коли хворий не в змозі виконувати роботу з свого фаху, але може виконувати без збитку для здоров'я іншу роботу, при якій забезпечується спокій або припустиме навантаження на уражений орган. Експертне обстеження хворого варто починати з установлення правильного діагнозу, що допомагає визначити трудовий прогноз.

Основним диференціальним критерієм тимчасової непрацездатності є сприятливий клінічний і трудовий прогноз, що характеризується повним або значним відновленням порушень функцій щелепно-лицевої ділянці і відновленням працездатності в порівняно короткий термін.

При рішенні питання про терміни тимчасовій непрацездатності необхідно враховувати не тільки медичний, але і соціальний чинник – професію хворого, характер і вид роботи, умови праці і побуту.

На підставі характеру захворювання або травми, клінічного перебігу та ускладнень, що наступили, лікарю-стоматологу необхідно передбачати (хоча б орієнтовно) тривалість тимчасової втрати працездатності хворого і скласти правильний трудовий прогноз, що є критерієм для установлення факту тимчасовий або стійкої непрацездатності.

Трудовий прогноз може бути сприятливим, несприятливим і сумнівним. Сприятливий трудовий прогноз означає можливість відновлення працездатності, коли хворий після лікування повертається до старої або рівноцінної роботи. Несприятливий трудовий прогноз встановлюється в тих випадках, коли хворий у результаті захворювання, травми або їх ускладнень не може виконувати стару роботу і виникає необхідність переводу його на іншу роботу, що відповідає стану здоров'я, або хворий не в змозі виконувати будь-яку роботу. Сумнівний трудовий прогноз означає, що в момент експертизи немає даних, достатніх для рішення питання про наслідки захворювання або травми, можливості відновлення працездатності. Трудовий прогноз знаходиться в тісному зв'язку з клінічним прогнозом і залежить від нього, але не завжди з ним збігається.

Основним диференційним критерієм тимчасової втрати працездатності є сприятливий клінічний і трудовий прогноз, що характеризується повним або значним відновленням порушених функцій щелеп у результаті травми і відновлення працездатності в порівняно короткий термін.

Для визначення непрацездатності та її термінів необхідно:

- повне обстеження хворого;

- з'ясовування причини травми (виробнича, невиробнича, у стані алкогольного сп'яніння);

- з'ясовування анатомо-фізіологічних змін і функціональних порушень;

- проведення комплексу лікувальних заходів;

- знання умов праці і побуту хворого;

- віддаленість житла хворого від лікувального закладу.

Відновлення працездатності при переломах щелеп характеризується:

- ступенем відновлення функції ушкодженої щелепи, що констатується при наявності гарної консолідації відламків у правильному положенні;

- наявністю нормального прикусу зубів;

- достатньою рухливістю у скронево-нижньощелепних суглобах;

- відсутністю виражених розладів крово- і лімфообігу;

- відсутністю болю або інших ускладнень, пов'язаних з ушкодженням периферичних нервів щелепно-лицевої ділянці.

Тимчасова втрата працездатності при травмах щелепно-лицевої ділянці може бути обумовлена трудовим каліцтвом і побутовою травмою. Визначення причини тимчасової втрати працездатності є однієї з важливих задач лікаря-стоматолога, тому що при цьому припадає вирішувати як медичні, так і юридичні питання.

Для експертизи непрацездатності при травмах щелепно-лицевої ділянці визначають вид і причину травм, що можуть бути виробничими і невиробничими (побутова, транспортна, вулична, спортивна). Термін непрацездатності залежить від виду травми.