Лiс як об’єкт правової охорони i використання.

Подiл лiсiв на групи. Рослинний свiт як природний об’єкт та об’єкт правової охорони Лiс — величезне нацiональне багатство. Вiн вiдiграє

значну господарську, економiчну й екологiчну роль. Екологiчна

функцiя лiсiв полягає в тому, що вони є джерелом полiпшення клiмату, захищають ґрунти вiд вiтрової i водної ерозiї, є мiсцем перебування звiрiв i птахiв, використовується в рекреацiйних, естетичних та культурно-оздоровчих цiлях. З економiчної сто- рони лiс є основним джерелом деревини, технiчної, лiкарської сировини, що використовуються для рiзних галузей господар- ства. Лiс — основа паперової, меблевої та iнших галузей про- мисловостi.

Правове регулювання лiсових вiдносин ґрунтується на нор- мах Лiсового кодексу України, затвердженого в новiй редакцiї вiд 08.02.2006 р.1.

Поняття лiсу визначено в ст. 1 Лiсового кодексу України, вiдповiдно до якої лiс — тип природних комплексiв, у якому по- єднуються переважно деревна та чагарникова рослиннiсть з вiд- повiдними ґрунтами, трав’яною рослиннiстю, тваринним свiтом, мiкроорганiзмами та iншими природними компонентами, що взає- мопов’язанi у своєму розвитку, впливають один на одного i на нав- колишнє природне середовище.

Саме таке широке поняття лiсу забезпечує комплексну охо- рону лiсiв, єдинi засади охорони i використання дiлянок лiсу у нерозривному взаємозв’язку з iншими природними компонен- тами.

Новою редакцiєю Лiсового кодексу введено низку нових по- нять в лiсове та земельне законодавство. Зокрема:

— землi лiсогосподарського призначення (замiсть ранiше iсну- ючої категорiї земель лiсового фонду), до яких належать лiсовi землi на яких розташованi лiсовi дiлянки, та нелiсовi землi, зай- нятi сiльськогосподарськими угiддями, водами й болотами, спо- рудами, комунiкацiями, малопродуктивними землями тощо, якi наданi в установленому порядку та використовуються для по- треб лiсового господарства;

— земельна лiсова дiлянка — земельна дiлянка лiсового фон- ду України з визначеними межами, яка надається або вилуча- ється у землекористувача чи власника земельної дiлянки для ведення лiсового господарства або iнших суспiльних потреб вiд- повiдно до земельного законодавства;

— лiсова дiлянка — дiлянка лiсового фонду України з визна- ченими межами, видiлена вiдповiдно до цього Кодексу для ве-

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 2006. — № 21. — Ст. 170.

дення лiсового господарства та використання лiсових ресурсiв без вилучення її у землекористувача або власника землi. Лiсовi дiлянки можуть бути вкритi лiсовою рослиннiстю, а також по- стiйно або тимчасово не вкритi лiсовою рослиннiстю (внаслiдок неоднорiдностi лiсових природних комплексiв, лiсогосподарсь- кої дiяльностi або стихiйного лиха тощо). До не вкритих лiсо- вою рослиннiстю лiсових дiлянок належать лiсовi дiлянки, зай- нятi незiмкнутими лiсовими культурами, лiсовими розсадни- ками i плантацiями, а також лiсовими шляхами та просiками, лiсовими протипожежними розривами, лiсовими осушувальни- ми канавами i дренажними системами.

Вiдповiдно до ст. 1 Лiсового кодексу України усi лiси на те- риторiї України, незалежно вiд того, на землях яких категорiй за основним цiльовим призначенням вони зростають, та незале- жно вiд права власностi на них, становлять лiсовий фонд Украї- ни i перебувають пiд охороною держави. Стаття 4 встановлює, що до лiсового фонду України належать лiсовi дiлянки, в то- му числi захиснi насадження лiнiйного типу, площею не менше 0,1 гектара. До лiсового фонду України не належать:

— зеленi насадження в межах населених пунктiв (парки, са- ди, сквери, бульвари тощо), якi не вiднесенi в установленому порядку до лiсiв. Їх режим регулюється Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджени- ми наказом Мiнбуду України вiд 10.04.2006 р1. Вiдповiдаль- нiсть за їх незаконну рубку, пошкодження визначене не в гла- вi 7 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення, а в главi 11 — Адмiнiстративнi порушення в галузi житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст. 153 — знищення або пошкодження зелених насаджень або iнших об’єктiв озеленення населених пунктiв), такси нараху- вання розмiрiв вiдшкодування визначенi окремим нормативно- правовим актом — постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.04.1999 р. «Про такси для обчислення розмiру шкоди, запо- дiяної зеленим насадженням у межах мiст та iнших населених пунктiв»2;

 

1 Офiцiйний вiсник України. — 2006. — № 31. — Ст. 2276.

2 Там само. — 1999. — № 14.

— окремi дерева i групи дерев, чагарники на сiльськогоспо- дарських угiддях, присадибних, дачних i садових дiлянках. Згiд- но з статтями 90, 95 Земельного кодексу України вони є влас- нiстю землевласникiв i землекористувачiв i використовуються ними на свiй розсуд. Правовi вимоги по забезпеченню їх захис- ту i охорони регулюються законами України «Про захист рос- лин»1, «Про карантин рослин»2 та iншими.

Усi лiси України в залежностi вiд їх екологiчного i соцiаль- но-економiчного значення та залежно вiд основних виконуваних ними функцiй подiляються на категорiї. Вiдповiдно до ст. 39 Лi- сового кодексу України видiляються такi категорiї лiсiв:

1) захиснi лiси (виконують переважно водоохороннi, ґрун- тозахиснi та iншi захиснi функцiї);

2) рекреацiйно-оздоровчi лiси (виконують переважно рекре- ацiйнi, санiтарнi, гiгiєнiчнi та оздоровчi функцiї);

3) лiси природоохоронного, наукового, iсторико-культурно- го призначення (виконують особливi природоохороннi, естетич- нi, науковi функцiї тощо);

4) експлуатацiйнi лiси.

Правовий режим окремих категорiй лiсiв, порядок вiдне- сення лiсiв до тої чи iншої категорiї регулюється статтями 39— 41 Лiсового кодексу України, постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.05.2007 р. «Про затвердження Порядку подi- лу лiсiв на категорiї та видiлення особливо захисних лісових дi- лянок»3.

Крiм поняття «лiс» слiд видiляти поняття «лiсовий ресурс». Вiдповiдно до ст. 6 Лiсового кодексу України лiсовими ресурса- ми є деревнi, технiчнi, лiкарськi та iншi продукти лiсу, що вико- ристовуються для задоволення потреб населення i виробництва та вiдтворюються процесi формування лiсових природних комп- лексiв. До лiсових ресурсiв також належать кориснi властивос- тi лiсiв (здатнiсть лiсiв зменшувати негативнi наслiдки природ- них явищ, захищати ґрунти вiд ерозiї, запобiгати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприя- ти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 1998. — № 50—51. — Ст. 310.

2 Там само. — 2003. — № 28. — Ст. 212.

3 Офiцiйний вiсник України. — 2007. — № 37. — Ст. 1483.

естетичному вихованню тощо), що використовуються для задо- волення суспiльних потреб.

З поняттям лiсу пов’язане iнше, не так давно визначене в за- конодавствi, сумiжне поняття — рослинний свiт. Вiдповiдно до ст. 3 Закону України «Про рослинний свiт»1 рослинний свiт — це сукупнiсть усiх видiв рослин, а також грибiв та утворених ними угрупувань на певнiй територiї. При цьому законодавство України про рослинний свiт, як зазначено в ст. 2 Закону регулює суспiльнi вiдносини у сферi охорони, використання та вiдтво- рення дикорослих та iнших несiльськогосподарського призна- чення судинних рослин, мохоподiбних, водоростей, лишайни- кiв, а також грибiв, їх угруповань i мiсцезростань. У навчальних пiдручниках останнiх рокiв окремим роздiлом видiляється роз- дiл щодо правового регулювання i охорони рослинного свiту i обґрунтовується необхiднiсть розмежування понять та природ- них об’єктiв — «лiс» i «рослинний свiт»2. Зокрема, зазначається, що до основних видiв рослинного свiту з позицiй його правово- го регулювання слiд вiднести: природнi лiсовi ресурси; природну рослиннiсть, що не належить до лiсових ресурсiв; рослиннiсть сiльськогосподарського призначення. Найбiльш повно з усiх на- званих видiв урегульованi вiдносини, що виникають в процесi використання, вiдтворення та охорони лiсових ресурсiв. Що сто- сується природної рослинностi, яка не належить до лiсового фонду, то правова основа її захисту протягом багатьох рокiв бу- ла вiдсутня. Саме ця прогалина в регулюваннi правовiдносин у сферi охорони, використання та вiдтворення рослинного свiту була заповнена Законом України «Про рослинний свiт»3.

У Законi «Про рослинний свiт» дається визначення понят- тя «об’єкти рослинного свiту». Це дикорослi та iншi несiльсько- господарського призначення судиннi рослини, мохоподiбнi, во- доростi, лишайники, а також гриби на всiх стадiях розвитку та

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 1999. — № 22—23. — Ст. 198.

2 Природноресурсове право України: Навч. посiбник - За ред. I. I. Карака- ша. — К., 2005. — С. 218—228; Екологiчне право України. Академiчний курс: Пiдручник - За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. — К., 2005. — С. 558—579; Екологiч- не право України: Пiдручник - За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. — Харкiв, 2005. — С. 235—253.

3 Екологiчне право України: Пiдручник - За ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шуль- ги. — С. 236.

утворенi ними природнi угруповання. Об’єкти рослинного свi- ту, що використовуються або можуть бути використанi населен- ням, для потреб виробництва та iнших потреб визначаються як природнi рослиннi ресурси. В свою чергу, природнi рослиннi ресурси за своєю екологiчною, господарською, науковою, оздо- ровчою, рекреацiйною цiннiстю та iншими ознаками подiляють- ся на природнi рослиннi ресурси загальнодержавного та мiсцево- го значення. До природних рослинних ресурсiв загальнодержав- ного значення належать:

а) об’єкти рослинного свiту у межах: внутрiшнiх морських вод i територiального моря, континентального шельфу та ви- ключної (морської) економiчної зони України; поверхневих вод (озер, водосховищ, рiчок, каналiв), що розташованi i використо- вуються на територiї бiльш нiж однiєї областi, а також їх при- ток усiх порядкiв; природних та бiосферних заповiдникiв, нацiо- нальних природних паркiв, а також заказникiв, пам’яток приро- ди, ботанiчних садiв, дендрологiчних паркiв, зоологiчних паркiв, паркiв-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавно- го значення;

б) лiсовi ресурси державного значення;

в) рiдкiснi i такi, що перебувають пiд загрозою зникнення, судиннi рослини, мохоподiбнi, водоростi, лишайники, а також гриби, види яких занесенi до Червоної книги України;

г) рiдкiснi i такi, що перебувають пiд загрозою зникнення, та типовi природнi рослиннi угруповання, занесенi до Зеленої кни- ги України. До природних рослинних ресурсiв загальнодержав- ного значення законодавством України можуть бути вiднесенi й iншi об’єкти рослинного свiту.

До природних рослинних ресурсiв мiсцевого значення вiдно- сяться дикорослi та iншi несiльськогосподарського призначен- ня судиннi рослини, мохоподiбнi, водоростi, лишайники, а також гриби, не вiднесенi до природних рослинних ресурсiв загально- державного значення (ст. 4 Закону «Про рослинний свiт»).

Аналiз цiєї та iнших норм Закону «Про рослинний свiт» да- ють пiдстави вважати, що лiс є складовим об’єктом рослинного свiту. Слiд зауважити, що Закон «Про рослинний свiт» в бага- тьох положеннях дублює норми Лiсового кодексу України. До- цiльно було б, щоб в ньому бiльше уваги було придiлено особ- ливостям правового регулювання нелiсової рослинностi.