Застава як запобіжний захід. Підстави та порядок застосування.

Застава – внесення коштів на визначений у порядку, затвердженому КМУ підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей з метою: а) забезпечення належної поведінки; б) виконання зобов’язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду; в) виконання зобов’язання явки за викликом до органу розслідування і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід.

Полягає у внесенні коштів на визначений у порядку, затвердженому КМУ підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобов’язання не відлучатися із місця зареєстрованого проживання чи перебування або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування

і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід (ч. 1 ст. 154-1 КПКУ).

Предметом застави можуть бути як гроші, так й інші матеріальні цінності, будь-яке майно, що перебуває в цивільному обігу, належить заставодавцю на праві власності і може бути відчужене ним. Не може бути предметом застави майно (речі), на яке накладено арешт або яке долучене до кримінальної справи як речові докази. Гроші вносяться на депозит органу досудового розслідування або суду. Що ж стосується майна як предмета застави, то при вирішенні питання про його прийняття слід враховувати потенційну можливість.

Розмір суми застави визначається суддею(судом). При цьому враховуються обставини справи, а також дані про особу підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (його сімейний та майновий стан). Крім того, у законі передбачені дві імперативні вимоги стосовно визначення розміру застави.

ч. 2 ст. 154-1 КПКУ: щодо особи підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину – від 4500 до 17000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину – від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо особи підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину невеликої обо середньої тяжкості – від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. По-друге, у всіх випадках розмір застави не може бути меншим розміру цивільного позову про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди, обґрунтованого достатніми доказами, – тобто такими, на які посилається цивільний позивач і які є в справі. Розмір цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, матеріальних вимог потерпілого, не пов’язаних із вчиненим щодо нього злочином, судових витрат тощо на розмір застави впливати не повинен.

Застава вноситься протягом 5 днів з дня обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді застави. Не виконання зазначених дій тягне за собою застосування до особи іншого запобіжного заходу відповідно до КПКУ.

Тримання під вартою. Підстави, умови і порядок обрання, зміни та скасування.

Взяття під варту – є найбільш суворим запобіжним заходом. Сутність його заключається в прийнятті рішення про тимчасове позбавлення волі обвинуваченого чи підозрюваного, поміщенні його в слідчий ізолятор (чи інше місце) і триманні його там під вартою до початку фактичного виконання обвинувального вироку до позбавлення волі, якщо даний запобіжний захід не буде скасований чи змінений.

Запобіжний захід застосовується за наявності достатніх підстав, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджання встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.