Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Потерпілий у кримінальному процесі, його процесуальне положення у справах публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення.
Содержание книги
- Кримінально-процесуальні гарантії захисту прав особи в Конституції України та міжнародно-правових документах з прав людини.
- Кримінально-процесуальні акти, їх види, значення і вимоги, що до них ставляться.
- Поняття кримінально-процесуальних функцій. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя. Суб’єкти, які їх здійснюють.
- Система стадій кримінального процесу та їх характеристика.
- Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому права на захист і його прояви на різних стадіях кримінального процесу.
- Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі, його роль у доказуванні.
- Потерпілий у кримінальному процесі, його процесуальне положення у справах публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення.
- Цивільний позивач і цивільний відповідач, їх права і обов’язки у кримінальному процесі.
- Обвинувачений, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- Захисник, його процесуальне положення у кримінальному процесі.
- Допуск захисника до участі у провадженні по кримінальній справі. Випадки обов’язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді кримінальної справи в Суді.
- Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
- Підстави, умови і значення спільного розгляду цивільного позову разом із кримінальною справою.
- Форми відшкодування шкоди, завданої злочином, у кримінальному судочинстві
- Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- Поняття процесуальних строків, їх значення, класифікація га порядок обчислення.
- Поняття доказів у кримінальному процесі.
- Показання підозрюваного та обвинуваченого, особливості їх перевірки та оцінки.
- Поняття і види речових доказів. Особливості їх оцінки.
- Оцінка допустимості, належності і достовірності протоколів слідчих і судових дій
- Форми застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
- Сутність доказування, його завдання та суб’єкти.
- Застава як запобіжний захід. Підстави та порядок застосування.
- Види рішень, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень, що приймаються у цій стадії.
- Форми досудового розслідування. Поняття дізнання і досудового слідства.
- Дізнання як форма досудового розслідування. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах.
- Форми взаємодії слідчого з органом дізнання у кримінальному процесі.
- Поняття та сутність притягнення особи як обвинуваченого. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого, її структура і значення. Процесуальний порядок пред’явлення обвинувачення.
- Підстави, умови, процесуальний порядок та правові наслідки зупинення досудового слідства. Відновлення зупиненого досудового слідства.
- Слідчі дії, їх поняття і класифікація. Загальні умови провадження слідчих дій.
- Допит як слідча дія. Поняття допиту, мета, види, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- Пред’явлення для впізнання. Поняття, завдання, види, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- Відтворення обстановки та обставин події. Поняття, мета, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів.
- Підстави для провадження обшуку
- Спільне в порядку провадження обшуку і виїмки
- Порядок ознайомлення учасників процесу із матеріалами кримінальної справи у зв’язку із закінченням досудового слідства і передачею справи до суду.
- Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю закриття справи.
- Поняття і значення стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею.
- Сутність і значення стадії судового розгляду кримінальної справи. Її місце в системі стадій кримінального процесу. Межі та структура судового розгляду.
- Зміст і побудова обвинувальної промови
- Властивості, які виражають його якісну визначеність (законність, обґрунтованість і справедливість).
- Види вироків. Зміст і формі вироку. Підстави постановлення виправдувального вироку.
- Мотивувальна частина вироку (ст. 334 КПКУ).
- Стаття 11-1 Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
- Форма та зміст апеляції. Процесуальні наслідку подання апеляції.
- Процесуальні підстави до скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку.
- Рішення, які приймаються в апеляційному провадженні. Вирок апеляційного суду.
- Особи, які мають право на касаційне оскарження. Процесуальний порядок і строки касаційного оскарження судових рішень.
- Стаття 396. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції
- Проведення спеціального розслідування нововиявлених обставин.
Стаття 49. Потерпілий. Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд – ухвалу. Громадянин, визнаний потерпілим від злочину, вправі давати показання у справі. Потерпілий і його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося, – після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки. У випадках, визначених цим Кодексом, потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах. У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі родичі.
Обов’язки: з’являтися за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, суду; давати правдиві показання (ст. 171 КПКУ); не розголошувати даних досудового розслідування (ст. 121 КПКУ); на вимогу осіб, які ведуть розслідування, пред’являти предмети і документи, які знаходяться в нього і мають значення для справи (ст. 66 КПКУ); не перешкоджати встановленню істини шляхом знищення, фальсифікації доказів, підмови свідків та інших незаконних дій; не перешкоджати виконанню рішень про освідування, одержання зразків для експертного дослідження (ст. 193, 199, ч. 5 ст. 114 КПКУ); дотримуватися порядку судового розгляду і підкорятися розпорядженням головуючого (ст. 272 КПКУ)
Справи публічного обвинувачення – це справи про злочини, при виявленні яких орган дізнання, слідчий і прокурор зобов’язані порушити кримінальну справу і взявши на себе діяльність по виявленню істини, провести розслідування, установити, виявити і залучити в якості обвинувачуваного особу, яка вчинила злочин. Це справи по закінченню розслідування яких обвинувачення в суді підтримується державним обвинувачем.
Справи приватного обвинувачення – це справи, що порушуються судом, як правило, тільки за заявою (скаргою) потерпілих. При цьому на самих потерпілих покладається обов’язок доведення провини обвинувачуваного і сама функція обвинувачення. Це справи, які розглядаються судом без проведення досудового розслідування і припиняються в результаті примирення сторін. До справ приватного обвинувачення згідно ст. 27 КПКУ відносяться справи про злочини, передбачені ст. 125 (навмисне легке тілесне ушкодження), частиною першою ст. 126 (навмисний удар, побої чи інші навмисні дії які визвали біль у потерпілого, але не заподіяли фізичних ушкоджень), а також про злочини передбачені статтею 356 (самоправство) ККУ.
Особливість процесуального провадження в справах приватного обвинувачення укладається в тім, що:
1) справи по цій категорії злочинів порушуються як правило лише суддею по скарзі потерпілої особи;
2) скарги потерпілих є єдиним приводом для порушення справи; досудове розслідування по цій категорії справ не проводиться; доведення провини і функції обвинувачення покладаються на потерпілого (заявника);
3) справи підлягають безумовному припиненню у випадку примирення сторін (потерпілого й обвинувачуваного); примирення сторін може бути підставою для припинення справи лише в тому випадку, якщо воно відбулося до виходу судді в дорадчу кімнату для винесення рішення;
4) у випадку, якщо справа даної категорії має особливе суспільне значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у результаті свого безвихідного стану, залежності від обвинувачуваного чи з інших причин не в змозі захистити свої законні інтереси, цю справу порушує прокурор і при відсутності скарги потерпілого. Але така справа вже розслідується слідчим на загальних підставах.
Справи приватно-публічного обвинувачення – це справи, які порушуються, як правило, за заявою потерпілої особи (ч. 1 ст. 152 ККУ – зґвалтування без обтяжуючих обставин), а от розслідуються в загальному порядку (органом дізнання, слідчим і т. д.) і підтримуються в суді державним обвинувачем. Ці справи не підлягають закриттю в результаті примирення сторін.
|
