Тема заняття: “Антропометрія”.

Мета заняття:

- оволодіння методикою антропометрічного дослідження й аналіз отриманих даних для оцінки особливостей фізичного розвитку.

Завдання для самостійної роботи:

1. Актуалізація знань, набутих під час вивчення дисциплін:

“Анатомія людини з основами спортивної морфології”

- хребетний стовп, йоговідділи;

- кістки тулуба;

- скелет верхній кінцівки;

- скелет нижньої кінцівки;

“Фізична реабілітація при захворюваннях опорно-рухового апарату”

- особливості порушень діяльності ОРА та пояснення причин їх виникнення;

- основні конституційні типи осанки, види порушення осанки;

- поняття про сколіоз, клінічні прояви;

- травматичні пошкодження, класифікація пошкоджень.

2. Підготувати інформаційне повідомлення до тем:

- дефекти осанки, причини порушень дефектів осанки, профілактика;

- сколіоз, причини порушень, профілактика.

Модульно-рейтинговий контроль:

Питання для перевірки знань:

1. Поняття про антропометрію.

2. Поняття про правильну осанку.

3. Сколіоз, причини, профілактика.

4. Види порушення осанки.

5. Основні конституційні типи осанки.

6. Особливості порушень діяльності опорно-рухового апарату.

Рекомендована література до теми “Антропометрія”:

14. Акинщикова Г.И. Антропология: Учебное пособие..:Изд-во ЛГУ, 1974.-45с.

15. Виноградов А.А., Боярчук Е.Д., Андреева И.В., Виноградов О.А. Остеология и артрология (учение о костях и соединении костей) / Метод. Рекомендации по курсу анатомии человека для студентов педагогического университета.–Луганск, 2002.– 5 –22.

16. Дембо А.Г. Практические занятия по врачебному контролю. М., «Физкультура и спорт», 1976.– С. 13–22.

17. Дубровский В.И. Спортивная медицина. М.: Владос, 1999.– С. 39–46.

18. Курепина М.М., Воккен Г.Г. Анатомия человека. Атлас.– М.: Просвещение, 1979.–128с., ил.

19. Курепина М.М., Воккен Г.Г. Анатомия человека. Учебник.– М.: Просвещение, 1979.– 304с.

20. Красикова И.С. Сколиоз:Профилактика и лечение.–СПб.:КОРОНАпринт, Учитель и ученик, 2003– 192с.: ил.

21. Михайлов С.С. Анатомия человека.– М., 1973.– С. 21–24, 32–46.

22. Привес М.Г. и др. Анатомия человека. –М., 1985. – С. 119, 136–138, 143–144, 147–148, 153–155.

23. Спортивна медицина / Под ред. В.Л. Кармана. М.: ФиС, 1980. – С.28– 32.

24. Старушенко Л.И. Анатомия и физиология человека: Учеб. Пособие. - К.: Вища шк., 1989.– С. 40– 41.

25. Физическая реабилитация:Учебник для ин-тов физич. культуры / Под ред. С.Н. Попова, Ростов-на-Дону, 2004, – С. 84– 228.

26. Физическая культура: Учебное пособие / под ред. В.А. Коваленко. - М.:Изд-во АСВ, 2000.- 432с.

 

 

Тема: “Визначення рівня фізичної працездатності по тесту PWC_{17 0”}

Тип заняття: практичне заняття (формування та застосування знань, умінь і навичок).

Практичне заняття є структурним елементом модуля В.

Навчально-методичне забезпечення заняття:

Наочність: структурно-логічна схема вивчення теми.

Роздатковий матеріал: інструкційні карти практичного заняття; картки індивідуальних завдань.

Опорні поняття: фізична працездатність, функціональні можливості.

ПЛАН

4. Введення.

5. Визначення рівня фізичної працездатності по тесту PWC_{17 0…}

6. Проробити термінологію за розділом «Функціональні проби»

Цілі заняття:

- активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, сприяти розвитку та застосуванню їхніх дослідницьких умінь і навичок набутих під час вивчення інших дисциплін;

- оволодіння методикою проведення функціональної проби для оцінки функціонального стану організму й рівня фізичної працездатності (тренованості).

Теоретичне обґрунтування:

Тест PWC 170 призначений для визначення фізичної працездатності спортсменів.Найменування PWC походить від перших букв англійського терміна, який позначає фізичну працездатність (Physical Working Capacity).

Фізична працездатність - інтегральний показник, що дозволяє судити про функціональний стан різних систем організму та у першу чергу, про продуктивність апарату кровообігу й дихання. Вона прямо пропорційна кількості зовнішньої механічної роботи, виконуваної з високою інтенсивністю. Для визначення рівня фізичної працездатності можуть бути використані тести з максимальним й субмаксимальним навантаженням: максимальне споживання кисню, PWC 170, Гарвардський степ-тест та інші.

Тест PWC170 заснований на закономірності, який полягає в тому, що між частотою серцевих скорочень (ЧСС) і потужністю фізичного навантаження існує лінійна залежність. Це дозволяє визначити величину механічної роботи, при якої ЧСС досягає 170, шляхом побудови графіку й лінійної екстраполяції даних, або шляхом розрахунку за формулою, яка запропонована В. Л. Карманом та іншими. Частота серцевих скорочень, яка рівняється 170 ударам у хвилину, відповідає початку зони оптимального функціонування кардіореспіраторної системи. Крім того, із цією ЧСС порушується лінійний характер взаємозв'язку ЧСС і потужності фізичної роботи.

Навантаження може бути виконане на велоергометрі, на сходинці (степ-тест), а також у вигляді специфічної для конкретного виду спорту.

 

Алгоритм виконання завдання.

Протягом першої години заняття майбутні фізичні реабілітологи знайомляться із завданнями. Потім група розподіляється по бригадах по 1-2 чоловік і одержує одне із завдань, вивчає методичні вказівки по його виконанню й виконують нижчеперелічені методики, аналізують результати, роблять висновки за результатами тестування й розробляють рекомендації по оптимізації працездатності, перед виконанням завдань проробити термінологію (дивись словник) за розділом “Функціональні проби”.