Методи інтервальної оцінки параметрів розподілів

Довірчі інтервали

У попередньому розділі були розглянуті методи оцінки параметрів генеральної сукупності одним числом. Такі оцінки параметрів називаються точковими. Однак точкова оцінка є лише наближеним значенням невідомого параметра навіть у тому випадку, якщо вона незсунена (у середньому співпадає з ), слушна (прямує до із зростанням n) і ефективна (має найменше відхилення від ), і для вибірок малого об’єму може суттєво відрізнятися від оцінюваного параметра і бути ненадійною.

Щоб одержати уявлення про точність і довірчість оцінки параметра використовують інтервальні оцінки.

ØОцінка називається інтервальною, якщо вона визначається двома числами – кінцями інтервалу, який накриває оцінюваний параметр. Інтервальна оцінка визначається за допомогою довірчого інтервалу.

Ø Довірчимінтервалом для параметра називається числовий інтервал який із заданою ймовірністю накриває невідоме значення параметра , тобто

(2.38)

ØІмовірність , з якою виконується нерівність , називається довірчою ймовірністю або довірчістю оцінки, а ймовірність – рівнем значущості оцінки.

Оскільки границі інтервалу знаходяться за вибірковими даними, то вони є випадковими величинами на відміну від оцінюваного параметра величини невипадкової.

Величина довірчого інтервалу суттєво залежить від об’єму вибірки n (зменшується з ростом n) і від значення довірчої ймовірності (збільшується з наближенням до одиниці). Дуже часто довірчий інтервал вибирається симетричним відносно параметра , тобто , де величина називається точністю оцінки.

Найбільше відхилення вибіркового середнього (або частки) від генеральної середньої (або частки), яке можливе із заданою довірчою ймовірністю , називається граничною похибкою вибірки.

Похибка є похибкою репрезентативності (представництва) вибірки. Вона виникає у наслідок того, що досліджується не вся сукупність, а лише її частина (вибірка), відібрана випадково. Цю похибку часто називають випадковою похибкою репрезентативності. Вона відрізняється від систематичної похибки репрезентативності, яка з’являється у результаті порушення принципу випадковості при відборі елементів сукупності у вибірку.

Звичайно довірчість оцінки задається наперед і береться близькою до одиниці: 0.9, 0.95, 0.99. Чим менша для вибраної ймовірності величина інтервалу , тим точніше оцінка невідомого параметра . Вибір довірчої ймовірності не є математичною задачею, а визначається конкретно вирішуваною проблемою. Наприклад, нехай на двох підприємствах імовірність випуску придатної продукції дорівнює , тобто ймовірність випуску браку . Перше підприємство випускає парасольки, а друге парашути. Викинути 1% парасольок дешевше, ніж змінити технологічний процес. Якщо ж на 100 парашутів зустрінеться один бракований, то це потягне за собою серйозні наслідки. Отже у першому випадку ймовірність браку допускається, а в другому – ні.

Для побудови довірчих інтервалів для параметрів генеральних сукупностей можуть бути реалізовані два підходи, які ґрунтуються на знанні точного (при даному об’ємі вибірки n), або асимптотичного (при n→∞) розподілу вибіркових характеристик (статистик). Перший підхід реалізується при побудові інтервальних оцінок параметрів для малих вибірок, другий – для великих вибірок. Розглянемо спочатку другий підхід, який застосовується для великих вибірок.