Розвиток соціально-побутового орієнтування

Успішна соціалізація дітей з важкими порушеннями зору багато в чому забезпечується їхніми вміннями: раціонально використовувати компенсаторі способи сприймання оточуючого світу, отримувати з їх допомогою максимально повні уявлення (дотик, слух, рухово-тактильна, смакова, нюхова і температурна чутливість); умінням самостійно орієнтуватися в просторі; певним запасом уявлень про елементарні соціально-побутові ситуації (у тому числі і про побутову і професійну діяльність дорослих), а також умінням спілкуватися і успішно взаємодіяти з оточенням. Усе це в умовах перебування дошкільнят цієї категорії в спеціальному дошкільному закладі чи навчально-реабілітаційному центрі формується в процесі різних видів їх діяльності – поетапно, з поступовим ускладненням і збільшенням об'єму матеріалу, що вивчається.

У розвитку повноцінної особистості дитини з глибокими порушеннями зору, у формуванні у неї навичок соціально-адаптивної поведінки (тобто такої поведінки, яка дозволить йому бути активною і самостійною в різних життєвих ситуаціях) значну роль відіграють спеціальні корекційні заняття тифлопедагога із соціально-побутовому орієнтування.

Тифлопедагог в процесі реалізації представленого розділу програми з розвитку соціально-побутового орієнтування ставить перед собою наступні цілі:

- допомогти дітям адаптуватися до умов дитячого садка;

- навчити дітей будувати свою поведінку в елементарних життєвих ситуаціях (в повсякденному житті у спілкуванні з однолітками і дорослими) відповідно до загальноприйнятних норм.

- підготувати міцну базу для успішної самостійної діяльності дітей в умовах шкільного навчання.

Для досягнення означених цілей вирішуються наступні завдання:

1. Формування у дітей адекватних уявлень про оточуючий світ на основі використання залишкового зору і збережених аналізаторів

2. Формування уміння впізнавати і називати предмети, які сприймаються, їх властивості, якості.

3. Навчання розуміння і правильного відображення у мовленні сутності подій, що відбуваються, та явищ.

4. Розвиток просторової адаптації (необхідного обсягу просторових уявлень, вмінь і навичок, необхідних для самостійного орієнтування в просторі та взаємодії з оточенням).

5. Реалізація взаємозв'язку змісту спеціальних корекційних занять з соціально-побутового орієнтування із загальноосвітніми заняттями та режимними моментами дошкільного виховання.

Структурно розділ програми з соціально-побутового орієнтування має такі розділи: „Предмети довкілля”, „Праця дорослих”, „На вулиці”, „Дитині про неї саму і суспільство навколо неї”, їх виділення ґрунтується на тому, що саме у цих напрямах дитина з важкими порушеннями зору має найбільші труднощі у формуванні адекватних уявлень, опануванні практичних навичок, орієнтуванні та ін. Ознайомлення дітей з предметами побуту, основними трудовими діями дорослих, широким соціальним простором, засобами та правилами особистої гігієни допоможе подоланню труднощів в оперуванні визначеними поняттями, виконанні практичних дій та соціальному орієнтуванні.

Слід звернути увагу на те, що заняття з соціально-побутового орієнтування мають значний корекційний потенціал для виправлення наявних вторинних відхилень в розвитку. Зумовлено це тим, що саме на заняттях цього виду тифлопедагог активізує усі знання, вміння та навички, сформовані у кожної дитини на спеціальних корекційних заняттях з розвитку сенсорики та з орієнтування в просторі. Дитина має змогу самостійно їх використовувати в різних видах діяльності та ситуаціях. Соціально-побутове орієнтування – діяльність у якій дошкільник з порушеним зором опановує систему прийомів адаптивної поведінки, що забезпечує успішність його соціалізації.

 

 

Перший рік навчання

Молодша група (4-ий рік життя)

Освітні завдання:

навчальні: знайомити з предметами побуту їх призначенням, приміщеннями дошкільного закладу; формувати уявлення про значення праці дорослих, основні трудові дії; вчити спостерігати за віддаленими об’єктами; знайомити з правилами дорожнього руху

виховні: виховувати інтерес до праці дорослих; виховувати бажання допомагати іншим; виховувати ввічливе ставлення до інших; виховувати у дітей співпереживання і співчуття до навколишніх людей, тварин і рослин;

корекційно-розвивальні: розвивати збережені аналізатори, сенсорні здібності, вміння виділяти ознаки та властивості предметів, диференціювати їх; розвивати полісенсорне, бісенсорне сприймання предметів; формувати навички спостереження, орієнтування в просторі.

 

Предмети довкілля.

Розвивати у дітей навички виділення ознак і властивостей предметів (форми, кольору, величини і просторового положення) за допомогою збережених аналізаторів.

Підбирати і групувати предмети за цими ознаками, а також за їх призначенню. Встановлювати відмінності предметів за величиною, структурою матеріалу (великий - маленький, твердий - м'який), відмінності між частиною і цілим (матрьошка); називати дії з предметами і матеріалами розрізняти і називати протилежні дії (одягнутися - роздягтися, стояти - сидіти, розстібнути - застібнути).

Вчити розрізняти, називати якості, властивості предметів і матеріалів, що сприймаються дотиком (гладкий, шорсткий, м'який, теплий), на смак (солодкий, кислий) на слух (шарудить, стукає, хрускотить, дзвенить).

Розвивати полісенсорне, бісенсорне сприймання предметів (включення одного, двох або декількох аналізаторів в процес пізнання ознак предметів).

Знайомити дітей з приміщеннями дитячого садка, їх призначенням орієнтуванням і поведінкою в них відповідно до призначення. Діти повинні знати, де що можна робити, чим займатися, де зберігаються предмети побуту, іграшки, одяг, взуття і так далі.

Учити користуватися предметами побуту в груповій кімнаті, знайомити з правилами зберігання іграшок, книг, посуду, одягу, взуття.

Учити розумінню понять: посуд, одяг, книги, меблі та ін.

Праця дорослих.

Виховувати інтерес до праці дорослих, звертаючи їх увагу до роботи помічника вихователя, кухаря, шофера, тата, мами, дітей старшого віку. Виховувати бажання допомагати іншим.

У спостереженнях вчити дітей виділяти основні трудові процеси та порядок їх виконання. Бачити якість праці дорослих. Уміти дякувати дорослим за турботу про дітей. Навчати дітей допомагати дорослим: принести, подати, потримати, прибрати на місце. Створювати умови для участі дітей в праці дорослих.

Учити розумінню значення праці дорослих в дитячому садку і виховувати дбайливе ставлення до результатів праці дорослих.

На вулиці.

Під час нетривалих екскурсій навколо дитячого садка, в найближчий парк, ліс, вулицями міста (села) навчати:

спостерігати за поведінкою людей на вулиці, рухом на перехресті, на переході; сигналами світлофорів, різноманітністю транспорту (легковий, вантажний, громадський) та його пересуванням; навчати дітей ходьбі по тротуару парами;

Вчити прислухатися до звуків на вулиці орієнтуватися на них, намагатися наслідувати ці звуки в процесі безпосереднього спостереження, сприймання та в іграх.