Допомогу населенню і уряду Закарпаття, також перехід бойовиків організації з Галичини та

Волині на допомогу в боротьбі з агресором. Членами Генерального Штабу Карпатської Січі

Були оунівці: М.Колодзінський, З.Коссак, Р.Шухевич, О.Карачевський, Г.Барабаш,

Ю.Лопатинський, Є.Врецьона. Окремі загони січовиків чинили героїчний опір окупантам до

Середини квітня 1939 р. Але сили були нерівні. Українці зазнали поразки. Десятки тисяч було

Розстріляно та репресовано. Уряд Карпатської України на чолі з президентом А.Волошином

Змушений був емігрувати. Події на Закарпатті поставили українську проблему в центрі уваги

Європейської та світової політики, фактично стали прологом до Другої світової війни.

Як бачимо, незважаючи на іноземний гніт у 20–30-х рр. на західноукраїнських землях

Було збережено державницькі традиції українського національно-визвольного руху. Це дало

Поштовх майбутній боротьбі, яка саме на цих українських теренах набула найбільшого розмаху

В роки Другої світової війни, в повоєнний час, в період стагнації тоталітарного режиму. Саме у

Міжвоєнні два десятиліття сформувався новий тип українських політичних діячів, які

Поставили мету, яка здійснилася тільки в кінці ХХ століття – побудову незалежної Української

Держави.

Очевидно, що саме на західноукраїнських землях був той ґрунт, засіяний у 20–30-х рр.

Національним зерном, яке проросло в кінці 80-х рр. Звідси пішло сучасне національне

Відродження, де населення не забуло своєї мови, історії, звичаїв, традицій, зберегло в повній

Мірі національну ментальність. Без перебільшення можна ствердити, що Ризький договір

Р. став початком нової епохи в історії України, епохи, яка закінчилася 70 років згодом, у

Р.

Тема 13.

УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939—1945 рр.)

Гегемоністична політика комуністичного СРСР і фашистської Німеччини призвела до

Глобального світового конфлікту, в який було втягнуто 61 державу, понад 80 відсотків

Населення земної кулі. Кровопролитні бої точилися безпосередньо на території 40 країн

Європи, Азії, Африки. До армій воюючих сторін було мобілізовано понад 110 мільйонів

Чоловік. Майже 60 мільйонів чоловік загинуло у війні, половина з яких припала на цивільне

Населення. Кожний 7 з тих 60-ти мільйонів – наш співвітчизник. Україна, для якої історія не

Скупилася на людські трагедії, попіл руйнувань, у моторошному побоїщі війни знову була

Вдосталь викупана у крові. Однак, незважаючи на величезні жертви, український народ в роки

- 201 -

Війни перед усією світовою цивілізацією показав зразки безприкладного героїзму і

Самопожертви в боротьбі за свою свободу, незалежність і державність.

З метою ґрунтовного ознайомлення з даною проблемою розглянемо її за таким планом:

Початок Другої світової війни. Об’єднання українських земель. Напередодні

Другої світової війни, згідно з Версальською системою договорів, Ризьким мирним договором,

Україна залишалась роз’єднаною і, по суті, перебувала у складі чотирьох держав: СРСР,

Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини. Праві сили Німеччини, які прийшли до влади в 1933 р.,

Зайняли позицію здійснення східної експансії, в тому числі і поневолення та колонізації

України. Ще однією державою, яка була зацікавлена в ревізії Версальської системи, була

Хортистська Угорщина. В березні 1939 р. з дозволу уряду фашистської Німеччини вона

Окупувала Карпатську Україну.

У ніч з 23 на 24 серпня 1939 р. Молотов і Ріббентроп у присутності Сталіна в Москві

Підписали договір про ненапад між СРСР і Німеччиною строком на 10 років. Разом з договором

Був підписаний таємний протокол, в якому було положення, що стосувалося українських

Земель: “У разі територіально-політичного перевлаштування областей, які входять до

Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії

рік Нареву, Вісли і Сяну.”

Отже, більшість території тодішньої Західної України, згідно з умовами протоколу, мала