Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.

 

1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для ви­никнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких формальнос­тей. Це основний принцип національного законодавства про авторське право, відповідно до якого авторське право породжує сам факт створення твору.

2. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:

латинська літера «С», обведена колом, — ©;

ім'я особи, яка має авторське право;

рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

Застосування цього знака залежить від бажання власника авторського права на твір. Правова охорона буде надаватися твору, на якому цей знак про­ставлений, у такому самому обсязі, як і на твір без такого знака. Основною метою позначення твору є оповіщення третіх осіб про те, що твір охоро­няється, однак таке позначення полегшує вирішення спорів у разі порушен­ня авторських прав.

Стаття 438. Особисті немайнові права автора

1. Автору твору належать особисті немайнові права, встановлені стат­тею 423 цього Кодексу, а також право:

1) вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, як­
що це практично можливо;

2)  забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням
твору;

Обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;

На недоторканність твору.

Поряд із визначеними в ст. 423 ЦК автору твору належать такі особисті не­майнові права:

вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного викорис­тання твору, якщо це практично можливо;

забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекручен­ню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

Перші три зазначені права об'єднуються поняттям права автора на автор­ське ім'я. Право на авторське ім'я не може бути передане іншим особам. Як і право авторства, право на ім'я виникає із самого факту створення твору, але реалізується воно лише у разі оприлюднення твору. Право на авторське ім'я є чинним протягом усього життя автора, а після його смерті охороняється спад­коємцями чи державою.

Право автора на недоторканність твору, тобто право вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі й репутації автора, полягає в тому, що при відтворенні, публічному вико­нанні чи іншому використанні твору забороняється без згоди автора вносити будь-які зміни як у твір, так і в його назву, а також у позначення імені автора.

Стаття 439. Забезпечення недоторканності твору

і. Автор має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворен­ню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що мо­же зашкодити честі та репутації автора, а також супроводженню твору без його згоди ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо.

2. У разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. За відсутності такого уповноваження недо­торканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими заінтересованими особами.

1. Зміст права автора на недоторканність твору полягає в тому, що при від­
творенні, публічному виконанні чи іншому використанні твору забороняється
без згоди автора вносити будь-які зміни як у сам твір, так і в його назву, а та­
кож у позначення імені автора. Забороняється також без згоди автора при
відтворенні його твору супроводжувати твір ілюстраціями, передмовами,
післямовами чи будь-якими коментарями. Однак законом передбачаються ви­
падки, коли порушення цілісності твору не є порушенням його недоторкан­
ності. Такими випадками визнаються:

цитування в оригіналі та у перекладі в наукових, дослідницьких, по­лемічних, інформаційних цілях в обсязі, виправданому метою цитування;

відтворення в оглядах поточних подій, у кіно, на радіо і по телебаченню ви­пущених у світ літературних та художніх творів в обсязі, що відповідає інфор­маційним цілям;

творча інтерпретація твору виконавцем чи режисером-постановником, як­що при цьому не вносяться зміни до форми і змісту твору.

2.                                                                                                                             Після смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповно­
важеною на це автором. Право на недоторканність не переходить у спадщину,
але спадкоємці також вправі охороняти зазначене право. Уповноважені особи

чи спадкоємці наділяються правом надавати дозвіл на внесення у твір змін і до­повнень за умови, що не буде здійснена суттєва зміна творчого задуму автора твору. Так, особи, які здійснюють охорону недоторканності твору, можуть доз­волити доповнювати твір передмовами, післямовами, вносити уточнення, пов'язані з розвитком науки і техніки тощо. Такі правомочності спадкоємців не обмежені терміном.

Стаття 440. Майнові права інтелектуальної власності на твір

1. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є: