Стадії (цивільного процесу. (самостійно).

Цивільне судочинство - це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення судами цивільних справ.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорю­ваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Вид цивільного судочинства - це обумовлений характером і специфікою матеріального права чи охоронюваного законом інтересу, що захищається, процесуальний порядок порушення, розгляду і вирішення визначеної групи цивільних справ.

Цивільний процесуальний кодекс поділяє всі цивільні справи, що підлягають провадженню в судах, на три види :

1) наказне провадження;

2) позовне провадження;

3) окреме провадження.

Наявність у цивільному процесі трьох видів судочинства пов'язана з тим, що на розгляд суду надходять справи, які мають істотні матеріально-правові відмінності. Оскільки цивільне процесуальне право регулює порядок судового захисту різних прав і інтересів, матеріально-правова природа справ у ряді випадків суттєво впливає на форму розгляду.

Діяльність суду по розгляду і вирішенню цивільних справ розвивається у визначеній послідовності, за стадіями.

Наказне провадження - це новий вид провадження в цивільному судочинстві. Його закріплення обумовлено потребами судової практики у зв'язку з недоцільністю використання складної цивільної процесуальної форми для розгляду і вирішення безспірних вимог. Наказне провадження є спрощеним видом цивільного судочинства.

Основним з найбільш розповсюджених видів судочинства є позовне провадження, у порядку якого розглядаються справи по спорах, що виникають з цивільних, житлових, сімейних, трудових і інших правовідносин. Правила позовного провадження є загальними правилами цивільного судочинства з усіх справ. Процес з інших двох видів судочинства здійснюється за цими ж правилами, але з деякими винятками і допов­неннями, встановленими спеціальними нормами для непозовних видів провадження.

Суд також розглядає справи, у яких немає спору про право. Розглядаючи такі справи, суд захищає охоронювані законом інтереси громадян і організацій, установлюючи судовим рішенням визначені юридичні факти, правове становище особи чи встановлюючи наявність або відсутність безперечних прав, для підтвердження яких необхідне судове рішення. Ці справи в силу істотної специфіки виділені в окреме провадження.

Стадією цивільного процесу називається сукупність процесуальних дій, спрямованих на реалізацію певної мети: прийняття заяв, підготовку справи до судового розгляду, судовий розгляд і т.д.

В науці цивільного процесуального права виділяють 7 основних стадій:

1) порушення цивільної справи - це коли зацікавлена особа звертається о суду з позовними вимогами, після чого суддя розпочинає процесуальну діяльність;

2) підготовка цивільної справи до судового розгляду - вході якої суддя уточнює заявлені вимоги, допомагає сторонам і третім особам у зборі необхідних доказів та залучає до процесу зацікавлених осіб, експертів, спеціалістів, перекладачів, свід­ків. На цій стадії ЦПК України передбачено проведення попереднього судового засідання;

3) судовий розгляд - у процесі якого суд розглядає матеріали справи в судовому засіданні, заслуховує ви­кликаних осіб і вирішує справу по суті або припиняє провадження по справі;

4) апеляційне оскарження і перевірка рішень, ухвал суду першої інстанції, які не набули законної сили, здійснюється у встановленому законом порядку судами апеляційної інстанції;

5) касаційне оскарження і перевірка рішень, ухвал суду першої і апеляційної інстанції, які вступили в законну силу, судами касаційної інстанції;

6) перегляд рішень, ухвал та судових наказів, що набрали законної сили, у зв'язку з ново виявленими та винятковими обставинами є виключенням з загальних правил згідно якого суд;