У чому полягає теоретична, практична та інструментальна підготовка наукового спостереження?

Наукове спостереження – це метод наук.пізнання, що здійснюється на основі ретельної попередньої підготовки. Має визначену мету, яка визначає час спостер. і відбір потрібних фактів.

ОЗНАКИ:

Відрізняється від звичайного спостереження постановкою проблеми, вибором ситуації для спостереження, визначенням психологічних якостей чи особливостей поведінки, які повинні бути об’єктом дослідження, розробленою системою фіксації і запису результатів, однозначністю розуміння іншими людьми отриманих даних.

ФОРМИ (за ступенем усвідомлюваності досліджуваним спостереження):

1) усвідомлюв. явне;

2) неусвідомл.внутрішнє;

3) неусвід.зовнішнє (є ризик втратити повноту інформ.)

Щоб запобігти недолікам спост. необхідно:

1) чітко дотримуватись вимог до проведення спостереження (планомірність, ціле спрям-ть, ств-ня умов, продум-ня шляхів фіксації результ-в); 2) експериментатор повинен відповідати вимогам (об’єктив-ть, неупередж-ть, непоблажлив-ть, не переносити якості і проблеми на досл-го).

Психолог повинен бути об’єктивним та незалежним при сприйманні, незалежним при описі явища, яке спостерігалось, судження мають бути незалежними (особливо якщо спостерігачів кілька).

На мою думку, теоретична підготовка полягає в компетентності психолога, володінні теоретичною базою, аналізі додаткових джерел щодо спостереження досліджуваної проблеми. Практична підготовка полягає в наявності практичних вмінь, навичок, досвіду, внутрішній готовності до проведення спостереження. Інструментальна підготовка полягає в забезпеченні засобами та інструментарієм дослідження для реєстрації та інтерпретації даних.

 

 

Опишіть форми письмового опитування, розкрийте функції запитань.

Метод опитування базується на пропонуванні учаснику дослідження серії запитань, відповідаючи на які він надає досліднику деяку інформацію про себе. Метод анкети.

Анкета - методичний засіб для отримання соціально-психологічної інформації на основі письмового самозвіту випробуваного. Анкета являє собою набір запитань, кожне з яких логічно пов'язане з центральним завданням дослідження.

Практична реалізація методу анкети відбувається, як правило, у два етапи. На першому етапі за допомогою відкритих анкет виконують «пілотажне» дослідження. На другому - відбирають більш типові відповіді і на їх основі розробляють закриті анкети.

Перевага використання закритих анкет полягає в можливості автоматизації процесу обробки отриманих результатів, що дуже важливо при проведенні масових опитувань.

Функції запитань:

1) інформаційні - основні запитання спрямовані на збір інформації про зміст досліджуваного явища.

2) запитання-фільтри - неосновні спрямовані на з'ясування основного запитання.

3) контрольні запитання спрямовані на перевірку щирості, правдивості відповідей респондента.

Для вивчення й оцінки окремих рис і проявів особистості розроблена велика кількість опитувальних листів, які включають питання щодо переживань, стану, реакцій тощо, з якими випробуваний має погодитися чи ні. За допомогою опитувальних листів можна отримати від випробуваного різнобічну інформацію - від особливостей його психофізіологічного стану до переконань та ідеалів.

Метод тестів. Серед методів психології особливе місце посідає метод тестів (тесту. На відміну від інших методів, тестування спрямоване не на дослідження психічних явищ для отримання тих чи інших нових даних, а на вимірювання вже відомих психологічних особливостей випробуваних за допомогою стандартизованих завдань (тестів). Найбільш відомими в психології є три види тестів: тести досягнень; тести здібностей; проективні тести.

Розкрийте форми експертного опитування та види експертних оцінок. Яка роль експертної оцінки?

Експертне (досвідчений) оцінювання (експертиза) - метод отримання узагальненої інформації шляхом оцінювання ситуації, події чи явища групою незалежних експертів. Таку узагальнену інформацію отримують за допомогою експертного опитування, у якому беруть участь фахівці в галузі, яка цікавить дослідника.

Найпростішим методом добору експертів є метод "грудки снігу". При використанні його головне - знайти одного фахівця у досліджуваній царині і з'ясувати, хто ще знається на цій проблемі. Успішним результатом є інформація про кількох фахівців, які внесуть свої пропозиції. Ця процедура триватиме доти, доки прізвища не почнуть повторюватися. Після цього підраховують, скільки разів згадано те чи те прізвище. Осіб, яких згадували найчастіше, включають до складу експертів.

Можна здійснювати добір експертів документальним методом, тобто на підставі певних якостей людей, зафіксованих у документах. Це можуть бути публікації з конкретної тематики або посилання на праці певного автора, участь у роботі різних рад, науковий ступінь та звання, стаж роботи за фахом та інші значущі для конкретного дослідження критерії.

При використанні методу атестації добір експертів здійснюється голосуванням у спеціально створеній для цього комісії.

Експериментальний метод добору експертів реалізується на підставі тестування або за результатами попередньої роботи експертів.

Для добору експертів можливе використання і методу самооцінки, суть якого полягає у застосуванні спеціальної анкети, відповідаючи на запитання якої, кандидат в експерти демонструє рівень знань та аналітичні здібності.

Експертне опитування поділяють за рівнем стандартизації процедур і технікою роботи.

За рівнем стандартизації процедур можливе використання вільного та формалізованого інтерв'ю або анкети з відкритими запитаннями.

Залежно від техніки роботи вдаються до: а) бальних оцінок, коли експерт оцінює ті чи ті чинники у балах або розподіляє їх згідно із заданими критеріями, а бали присвоюють при обробленні даних;

б) ранжування, за якого експерт повинен упорядкувати запропоновані об'єкти, надаючи кожному відповідний ранг;

в) парного порівняння, коли із складених дослідником пар суджень експерт у кожній з них вказує ті судження, що переважають за заданим критерієм;

г) послідовного порівняння, що полягає у визначенні експертом важливості кожного чинника порівняно з іншими.

Методи опитування поділяються на дві групи:

ІНДИВІДУАЛЬНІ

1. "інтерв'ю" - свої судження експерт висловлює в бесіді з людиною, здійснює опитування прогнозист відповідаючи на поставлені перед ним питання. Експерт у даному випадку не має часу для попереднього аналізу цих питань, тому прогнозист при проведенні інтерв'ю повинен ретельно продумувати формулювання і смисловий зміст питань.

2."Аналітичний" спосіб - доповідна записка та морфологічний аналіз передбачає тривалу роботу експерта з аналізу поставлених перед ним питань. В основі морфологічного методу лежить заздалегідь розроблена схема розгляду об'єктів прогнозування, призначена для виявлення можливих варіантів рішень деякої багато аспектною проблеми.

2. ГРУПОВІ МЕТОДИ ОПИТУВАННЯ поділяються на два класи: одні використовують відкриту дискусію, інші опитування за допомогою анкет. 1. «Метод комісії» полягає у відкритій дискусії з обговорюваної проблеми для вироблення єдиної думки експертів. Колективна думка визначається в результаті таємного або відкритого голосування. 2. «Метод суду» використовує аналогією із судовим процесом. Частина експертів оголошується прибічниками розглянутого рішення і виступає як захист, наводячи аргументи на його користь. Частина експертів врегулює хід експертизи і виносить остаточне рішення. У процесі експертизи "функції" експертів можуть мінятися. Метод суду має ті ж перевагами і недоліками, що й метод комісії 3. «метод мозкового штурму» - виявлення нових ідей. Суть цього методу полягає у проведенні ряду засідань членів експертної групи з дотриманням наступних правил: 1) концентрується увага на одній чітко сформульованої проблеми; 2) підхоплюється ідея будь-якого роду. 4. «метод синектики» При цьому методі, який схожий з мозковою атакою, проблема розглядається невеликою групою експертів. Керівник експертизи висуває проблему, пояснює її, а експерти пропонують варіант її рішення. Кілька хвилин керівник його аналізує і каже, що йому в ньому подобається, а що ні. Потім висуваються нові пропозиції, які також аналізуються до тих пір, поки не буде знайдено можливе рішення.

5. «Метод Дельфі» повна відмова від колективних обговорень. Це робиться з метою зменшити вплив таких психологічних факторів, як приєднання до думки найбільш авторитетного фахівця, небажання відмовитися від публічно висловленої думки, слідування за думкою більшості. Ретельно розроблена програма послідовних індивідуальних опитувань, що проводяться зазвичай у формі анкетування. Відповіді експертів узагальнюються і разом з новою додатковою інформацією надходять у розпорядження експертів, після чого вони уточнюють свої первісні відповіді. Така процедура повторюється кілька разів до досягнення прийнятної збіжності сукупності висловлених думок.