Добукварний період навчання грамоти.

Процес навчання грамоти поділяється на три періоди: добукварний (підготовчий), букварний (основний) і післябукварний.

Добукварний (підготовчий) період – дуже важливий у навчанні грамоти. Основна мета його – підготувати учнів до вивчення букв, навчання читати й писати.

За новою програмою добукварний період триває один місяць.

Завдання добукварного (підготовчого періоду).

1. Ознайомити дітей зі школою, класом, шкільним подвір’ям, першою книгою – “Букварем”, і “Зошитом для письма”; правилами поведінки в школі (на уроці, перерві), організувати дитячий колектив.

2. Формувати загальнонавчальні вміння і навички (організаційні, загальномовленнєві, загальнопізнавальні, контрольно-оцінні).

3. Виявити рівень підготовки кожного учня до навчання: готовність до звукового аналізу, уміння читати, писати, розповідати казки, декламувати вірші тощо.

4. Формувати уявлення про мовлення, речення, слово, склад, звук, голосні і приголосні звуки, наголошений голосний звук у слові; навчити аналізувати речення та звуко-складову будову слова, спираючись на схеми-моделі речень і слів.

5. Підготувати руку дитини до письма.

6. Розвивати усне мовлення (слухання – розуміння, говоріння) та мислення першокласників.

7. Виховувати в найменших школярів високе громадянське почуття, кращі моральні якості, естетичні смаки.

Розвиток фонематичного слуху, вмінь виконувати звуковий аналіз слів.

У період оволодіння грамотою потрібно приділяти велику увагу розвитку фонематичного слуху, тобто умінню розрізняти окремі звуки в мовленнєвому потоці, виділяти їх із складів, слів, розпізнавати фонеми (основні звуки) не тільки в сильних, але й в слабких позиціях, розрізняти варіанти звучання фонем. Фонематичний слух є основою формування не тільки навички читання, але й орфографічної навички: в українській мові є орфограми, які вимагають співвіднесення букви з фонемою в слабкій позиції.

Фонематичний слух успішно розвиватиметься, коли буде добре розвинений слуховий апарат. Тому уже в добукварний період потрібно проводити слухові вправи, які сприятимуть розвитку слухового сприйняття.

У добукварний період важливе місце на уроках читання і письма займає звукова робота. Розпочинається вона з навчання ділити слово на склади і будувати складові моделі: –Механізм поділу слів на склади учні засвоюють під керівництвом учителя, який повинен добре орієнтуватись у складних випадках складоподілу. Поступово діти вчаться ділити слово на склади. Допомагають у цьому чуттєвий досвід дитини:

1) прикладання руки тильною стороною до підборіддя. При вимові слова відчуваємо, як підборіддя торкається руки. Скільки разів воно торкнулося руки, стільки складів у слові;

2) відстукування рукою по парті під час вимови слова стільки разів, скільки складів у слові;

3) помахи рукою поставленою на лікоть, вправо – вліво одночасно з вимовою слова. Скільки помахів зроблено, стільки складів у слові).

Ознайомлення з наголосом, наголошеним голосним звуком потрібно здійснювати після засвоєння понять голосні і приголосні звуки.

Після ознайомлення з голосними і приголосними звуками, наголошеним голосним у складі проводиться робота над формуванням умінь виконувати звуко-складовий аналіз слова.

Спочатку виконується частковий аналіз (виділення звука, який стоїть на початку або в кінці слова), а далі – повний.

Дотримуючись принципу від легшого до важчого, звуковий аналіз потрібно починати зі слів, які складаються з двох звуків [ он, уа ], потім аналізувати прямий склад (злиття), а далі можна переходити до аналізу трифонемних і чотирифонемних слів.

Аналіз звукової будови слова супроводжується складанням моделі, яку викладають учні на набірному полотні за допомогою фішок (умовних позначень голосних і приголосних звуків: · - голосний звук, ¾ твердий приголосний звук, ¾ м’який приголосний звук.

Послідовність роботи під час моделювання слова може бути такою

1. Чітка літературна вимова слова і слухання його (“Скажи і послухай!”).

2. Повторна злита вимова слова для визначення наголошеного голосного звука, поділ слова на склади.

3. Протяжна (або підсилена) вимова першого звука у повному складі слова: [ Ввв ] аля.

4. Характеристика цього звука (голосний чи приголосний, твердий чи м’який приголосний).

5. Позначення виділеного звука умовним значком (фішкою). Виставлення на набірному полотні.

6. Протяжна (або підсилена) вимова другого звука… і т.д.: В [ ааа ] ля, Ва [ л'л'л' ]а, Ва [ л'ааа ].

7. Перевірка виставленої моделі.

В такій послідовності учні навчаються чути і розрізняти звуки у слові, діяти при складанні звукових моделей. Звуко-складові моделі мають такий вигляд:

 

мама калина джміль

Підготовка руки до письма.

Одним із важливих завдань добукварного періоду є підготовка руки дитини до письма. Для цього протягом місяця проводяться спеціальні уроки, на яких здійснюється загальна підготовка руки і ока дитини до письма за системою підготовчих вправ, що містяться в зошитах з друкованою основою.

У процесі виконання цих вправ учні вчаться правильно сидіти за партою під час письма, належним чином тримати олівець, ручку в руці, зошит на парті, орієнтуватись в сітці зошита (знаходити основний рядок і додаткові лінії); обводити контури малюнків, фігур за трафаретами; заштриховувати контурні малюнки різноспрямованими лініями, розфарбовувати малюнки,; писати лінії, подібні до елементів літер: прямі з верхнім і нижнім закругленням, верхньою і нижньою петлею, овали, півовали.

Під час письма вчителю необхідно стежити за дотриманням гігієнічних і технічних правил письма.Виконуючи відповідні дії під час письма, дитина затрачає багато фізичних і духовних сил, боляче переживає труднощі і невдачі. Тому окремі завдання на уроці варто подавати в ігровій формі, створювати цікаві навчальні ситуації.