Критерії для оцінювання службових якостей машин

 

Одним із таких критеріїв; запропонованих О.І. Селивановим, є узагальнений критерій оцінювання службових якостей машин. Під цим критерієм пропонується розуміти відносну здатність та потенційну можливість машин виконувати свої функції в межах допустимих відхилень щодо якості та економічності протягом оптимального терміну її служби у виробництві.

Узагальнену характеристику службових властивостей машини можна уявити у вигляді суми узагальнених характеристик її конструктивних елементів та неконструктивних , тобто:

, (1.60)

Під конструктивними елементами мають на увазі всі виготовлені деталі, що входять до складу машини.

Неконструктивними елементами машини називаються такі, які не є її деталями, але забезпечують нормальне функціонування вузлів та самої машини. Неконструктивними елементами є: складання, регулювання, змащування, фарбування і т.д.

Характеристика кожного і залежить від тривалості їх роботи, оскільки є функцією часу та їх роботи, отже, і характеристика машини має бути функцією часу її роботи, тобто:

. (1.61)

Кожний конструктивний і неконструктивний елемент нової машини має максимальне значення узагальненої характеристики, тобто і після відпрацювання свого терміну узагальнена характеристика їх починає дорівнювати нулю .

За узагальнену характеристику можна взяти її еквівалент, наприклад, вартість машин та їх обслуговування.

Залежно від виду вихідних узагальнених характеристик та їх структурних складових усі машини можна класифікувати на шість категорій:

1) машини, які протягом усього терміну служби не потребують технічного обслуговування, ремонту, а також заміни деталей;

2) машини, що працюють протягом усього терміну служби без заміни конструктивних елементів, без обслуговування, але з періодичними ремонтами;

3) машини, що не потребують заміни конструктивних елементів, а працездатний стан котрих підтримується різноманітним технічним обслуговуванням і ремонтом;

4) машини, для підтримування яких у придатному стані протягом усього терміну служби потрібна періодична заміна частини конструктивних елементів і різноманітних видів технічного обслуговування; заміна конструктивних елементів може проводитися лише в терміни, що збігаються зі строками ремонтів;

5) машини, для підтримування яких у придатному стані протягом усього терміну служби необхідна система технічного обслуговування та ремонту з періодичною заміною частини конструктивних елементів у терміни, які збігаються, так, що не збігаються з ремонтом цих машин;

6) машини, придатність котрих протягом усього терміну служби забезпечується за рахунок заміни недовговічних деталей, при цьому заміна повинна бути простою, виконуватися обслуговуючим персоналом і входити до його обов’язків.

Характер змінення узагальненої характеристики машини та її складових добре видний на графіку. Характер функції (1.61) визначається дослідним шляхом на основі вірогідної статистичної інформації для кожної категорії машин. Якщо прийняти залежність прямолінійною, то для першої категорії машин графік матиме вигляд:

Рис. 1.14 – Характер змінення структурних складових машин категорії 1

На рисунку 1.14 при узагальнена характеристика машини буде максимальною при терміну служби машин .

Цей метод ще недостатньо розроблений, але має визначене значення для виявлення загальних закономірностей процесу старіння машин.

 

 

Визначення оптимального значення

Терміну служби машин

Аналіз використання машин, раціональність їх експлуатації визначається економічними факторами. Отже, задача з визначення оптимальних термінів служби машин повинна розв’язуватися шляхом установлення економічної залежності.

Сумарні витрати , яких зазнає споживач при використанні машини, складаються з трьох складових частин:

, (1.62)

де – разові витрати, пов’язані з придбанням машини;

– витрати, що виникли внаслідок витрат, пов’язаних з витратами експлуатаційних матеріалів і робочої сили;

– прогресуючі витрати, що виникли через старіння машин (ускладнення обслуговування та ремонту, скорочення міжремонтних термінів і виходу деталей, що замінюються тощо).

, (1.63)

де – вартість нової машини;

– залишкова вартість машини після списання.

Витрати експлуатаційні зростають пропорційно часу використання машини, їх можна виразити функцією:

, (1.64)

де – коефіцієнт, що враховує відносну величину витрат на утримання машини, пов’язаних з експлуатацією, обслуговуванням, зберіганням тощо;

– термін служби машини (год, км, тощо).

Прогресуючі витрати виражають залежністю:

, (1.65)

де – коефіцієнт, що визначає вихідну норму прогресуючих витрат; значення цього коефіцієнта для конкретного виробу є постійним;

– коефіцієнт, що оцінює інтенсивність змінення прогресуючих витрат.

Підставляючи до виразу (1.62) значення параметрів, що входять у нього, отримаємо

, (1.66)

Розділимо рівняння (1.66) на час роботи машини за оптимальний термін служби та отримаємо залежність питомих витрат від складових частин:

або . (1.67)