Сутність і принципи здійснення страхування тимчасової втрати працездатності

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел.

Регулювання відносин у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності базується на Конституції України, Кодексу законів про працю, Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Цей закон визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей,

Суб’єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є застрахована особа, страхувальник та страховик.

Застрахованою особою в страхуванні тимчасової втрати працездатності виступає найманий працівник, а також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні), на користь яких здійснюється соціальне страхування.

Страхувальником для осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб є роботодавець. Крім того, в якості страхувальника можуть виступати:

- члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів;

- громадяни України, які працюють за її межами і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- особи, які забезпечують себе роботою самостійно (тобто займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Страховиком в даному виді страхування є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Перелік осіб, які мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності наведено на рисунку 5.1.

 

 

Рисунок 5.1. – Особи, які мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення).

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності реалізується за наступними принципами:

1) законодавчого визначення умов і порядку організації;

2) обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб; членів колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів, і добровільності страхування громадян України, які працюють за її межами і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

3) державних гарантій щодо реалізації застрахованими особами своїх
прав;

4) обов'язковості фінансування Фондом соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності витрат, пов'язаних із наданням
матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах,
передбачених законодавством;

5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

6) цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

7) паритетності в управлінні Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності представників держави, застрахованих осіб і роботодавців;

8) відповідальності роботодавців та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги.