Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Підручник для професійно-технічних навчальних закладівСтр 1 из 25Следующая ⇒
ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ Підручник для професійно-технічних навчальних закладів Затверджено Міністерством освіти і науки України Видання 2-ге, доповнене, перероблене «Вікторія» Київ - 200І ББК 65.247я723 В49 УДК 331.45(075.4) Рішення колегії Міністерства освіти і науки України (Протокол № 1/11-2708 від 13. 06. 2001 р.)
В49 Винокурова Л. Е., Васильчук М. В., Гаман М. В. Основи охорони праці: Підручн. для проф.-техн. навч. закладів. — 2-ге вид., допов., перероб. — К.: Вікторія, 2001. - 192 с. 966-95870-4-2 У підручнику викладено відомості про правила безпеки під час роботи з електроенергією, шкідливими речовинами, експлуатації сучасного технологічного обладнання, правила поведінки при пожежі та за інших надзвичайних ситуацій, першу допомогу під час нещасних випадків. Особливу увагу приділено законодавчому аспекту у галузі охорони праці. Для учнів, викладачів, майстрів професійних та спеціальних навчальних закладів. I8ВN 966-95870-4-2 ББК 65.247я723 © Л. Е. Винокурова, 2001 ВСТУП
ерховна Рада України 14 жовтня 1992 року ухвалила Закон «Про охорону праці», який має велике соціально-економічне значення, оскільки стосується життєвих інтересів майже ЗО мільйонів громадян України. Закон і відповідні нормативно-правові акти зорієнтовані на основні вимоги міжнародних організацій, зокрема Конвенції Міжнародної організації праці (МОП). У своєму розвитку охорона праці пройшла великий історичний шлях, але інтенсивного розвитку набула з початком машинного виробництва, яке поруч з полегшенням праці, підвищенням її продуктивності становило небезпеку для життя і здоров'я працюючих. Науково-технічний прогрес поряд з благами приніс людству, на жаль, і численні лиха. Людина — творець науково-технічного прогресу — стала його заручником. Так, щорічно в Україні у процесі суспільного виробництва травмується майже 35 тис. осіб, з них близько 1,4 тис. гине. На підприємствах 40 % робітників працює в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам та нормативно—правовим актам про охорону праці. Під час виробничої практики (навчання) щорічно травмуються десятки учнів професійно-технічних училищ. Традиційний аналіз основних причин травматизму, професійних захворювань та смертельних випадків на виробництві свідчить про низький рівень організації виробництва, трудової та виробничої дисципліни, порушення вимог нормативних актів про охорону праці, а також про низький рівень знань з охорони праці робітників і посадових осіб.
У процесі навчання учні професійно-технічних училищ оволодівають різними виробничими професіями, їх залучають до праці з використанням сучасного технологічного обладнання та матеріалів, електроенергії, горючого газу, автотранспортних засобів, іншої техніки, які є травмонебезпечними. Тому головним завданням вивчення курсу «Основи охорони праці» є формування у майбутніх робітників знань і навичок з безпеки праці, відповідального став-лення до збереження життя і здоров'я особистого та працюючих поруч на виробництві. Підручник допоможе учням професійних та спеціальних навчальних закладів освіти опанувати знаннями з основних правил протипожежної безпеки, техніки безпеки при поводженні з хімічними речовинами, електроенергією, експлуатації засобів сучасного технологічного обладнання тощо. Пропонуються практичні рекомендації, як уникнути травм, а у разі травмування - прийоми та правила долікарської допомоги. Розділ І Предмета при підготовці робітників ПІДГОТОВКА РОБІТНИКІВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ З ПІВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ ПІДГОТОВКА ЧЕРЕЗ СТАЦІОНАРНУ СИСТЕМУ НАВЧАННЯ - ПТУ, НАВЧАЛЬНО-КУРСОВІ КОМБІНАТИ тощо ОБОВ'ЯЗКОВИЙ МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ДО ПРИЙОМУ НА РОБОТУ АБО НАВЧАННЯ ВІКОВИЙ ЦЕНЗ - НЕ МОЛОДШЕ 18 РОКІВ ПРОФЕСІЙНИЙ ВІДБІР (ЗА ПОТРЕБОЮ)
Рис. 1 ПОПЕРЕДНЄ СПЕЦІАЛЬНЕ НАВЧАННЯ І ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ 1.5. Основні законодавчі акти з охорони праці Конституція України Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України. У Конституції проголошено, що громадяни України мають право на працю, яку вони вільно обирають, або на яку погоджуються. Роботодавець (власник підприємства) зобов'язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці.
Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки робітників. Реалізація цих прав здійснюється через виконання вимог, викладених у законодавчих актах щодо охорони праці, а саме: • Кодексі законів про працю; • Законі «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра- • Законі «Про охорону праці»; • Законі «Про пожежну безпеку»; • Законі «Про охорону здоров'я»; • Законі «Про охорону навколишнього природного середовища»; • Законі «Про колективні договори і угоди»; • Законі «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»; • Законі «Про поводження з радіоактивними відходами»; • Законі «Про дорожній рух». ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ОХОРОНУ
ПРАЦІ Рис. 2 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Цей Закон визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. Завданнями страхування від нещасних випадків є такі: • здійснення профілактичних заходів, спрямованих на усунен- • відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на ви- • відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахова- Дія Закону поширюється на осіб, які працюють за умовами трудового договору на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно. Гарантом забезпечення прав у страхуванні від нещасних випадків на виробництві для всіх застрахованих є держава. Основними принципами страхування від нещасних випадків є такі: • паритетність держави, представників застрахованих осіб та • своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; • обов'язковість страхування від нещасних випадків осіб, які пра- • диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і • економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліп-
Обов'язковому страхуванню від нещасних випадків на виробництві підлягають: • особи, які працюють за умовами трудового договору; • учні та студенти навчальних закладів, залучені до будь-яких Для страхування від нещасних випадків на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Особам, які підлягають страхуванню від нещасних випадків, ^вдається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Закон гарантує соціальний захист працівників, інвалідів праці, а також сімей тих, хто загинув на виробництві. Законом забезпечується особливий захист інтересів важко травмованих працівників, а також інтересів утриманців та членів сімей загиблих. Якщо трапиться страховий випадок, Фонд соціального страхування зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я. У разі його смерті особам, які перебували на його утриманні, має бути призначена пенсія у зв'язку з втратою їхнього годувальника. За потерпілим, тимчасово переведеним на легку оплачувану за нижчими тарифами роботу, зберігається його середньомісячний заробіток. Кодекс законів про працю Кодекс законів про працю України — основний закон національного трудового законодавства. Законодавство про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності. Працівники реалізують право на працю укладанням трудового договору на підприємстві, в установі тощо. Працівники мають право на: • відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого • здорові й безпечні умови праці; • матеріальне забезпечення в порядку соціального страхуван-
• об'єднання в професійні спілки; • вирішення колективних трудових конфліктів. Умови договорів про працю, які порушують чинне законодавство України про працю, вважаються недійсними. Закон України «Про охорону здоров'я населення» Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров'я населення в Україні. За Конституцією України кожен громадянин України має право на охорону здоров'я. Це право передбачає: • життєвий рівень, необхідний для підтримання здоров'я людини; • безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; • безпечні та здорові умови праці, навчання, побуту і відпочинку; • кваліфіковану медико-санітарну допомогу, до якої входить • матеріальну компенсацію за втрачене здоров'я. Держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їхніх прав у сфері охорони здоров'я у спосіб: • створення мережі закладів охорони здоров'я; • надання всім громадянам гарантованого рівня медико-сані- • здійснення державного нагляду в сфері охорони здоров'я; • встановлення відповідальності за порушення прав громадян Громадяни України зобов'язані: • піклуватися про своє здоров'я і здоров'я своїх дітей, не шко- • проходити своєчасно медичні огляди, робити профілактич- • надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які опи- Окремо в Законі передбачено охорону здоров'я матері та дитини, неповнолітніх. У статті 65 Закону йдеться про контроль трудового і виробничого навчання та умов праці підлітків. Держава піклується, щоб виробниче навчання підлітків здійснювалося тільки з тих професій, які відповідають їхньому вікові, фізичному і розумовому розвитку та стану здоров'я. Трудове і виробниче навчання неповнолітніх здійснюється під систематичним медичним контролем. Медичні огляди працюючих підлітків повинні проводитися не рідше 1 разу на рік. Закон України «Про пожежну безпеку» Закон визначає правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України. Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон наголошує, що забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників. Власники підприємств зобов'язані: • розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожеж- • забезпечувати дотримання протипожежних вимог, стандар- • організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки.
закладах організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також дій у разі пожежі. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється державною пожежною охороною. Усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки. Особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, до роботи не допускаються. На підприємствах з метою проведення профілактики пожеж, організації їх гасіння створюються добровільні пожежні дружини. За порушення вимог пожежної безпеки до службових осіб застосовуються штрафні санкції та адміністративні стягнення. Громадський контроль за виконанням вимог законодавства з пожежної безпеки здійснюють добровільні пожежні дружини. Алкоголізм і безпека праці Вживання працівниками алкоголю дуже часто є причиною нещасних випадків, зокрема й тяжких. Навіть невеликі дози алкоголю згубно діють на центральну нервову систему. Під впливом малих доз алкоголю, які не викликають помітного сп'яніння, зменшується швидкість рухових реакцій людини, знижується працездатність, прискорюється стомлюваність. Наслідком цього є неправильна самооцінка, втрата критичного ставлення до себе і своїх вчинків, потреба в рухах, уявний приплив сил. Якщо людина систематично вживає алкоголь, то деякий час вона ще може виконувати свої професійні обов'язки, але все нове сприймає і засвоює погано. Виробниче навчання, оволодіння новою технікою стають для неї неможливими. Сповільнення рухової реакції людини під впливом алкоголю дуже істотне, якщо взяти до уваги сучасні швидкості на транспорті, при роботі з різноманітними механізмами тощо. Десяті частки секунди, вкрадені алкоголем, стають причиною аварій, нещасних випадків. Вживання алкоголю навіть напередодні робочого дня буває причиною травм. Ще більша ймовірність травм, коли людина з'являється у стані сп'яніння на роботу. Слід мати на увазі, що згідно з чинним законодавством, нещасний випадок, що стався на виробництві внаслідок отруєння ЗО алкоголем чи наркотичними речовинами (якщо це не пов'язано із застосуванням цих речовин у виробничому процесі), не вважається пов'язаним з виробництвом. Запобігання травматизму Питання ао розділу
1. Дайте визначення змісту поняття «охорона праці». 2. Розкажіть про соціально-економічне значення охорони праці. 3. Які ви знаєте основні законодавчі акти з охорони праці? 4. Назвіть основні принципи державної політики у галузі охо- 5. Розкажіть про умови укладання та виконання колективного 6. Які права на охорону праці має працівник під час роботи на 7. Назвіть, які права має працівник на пільги та компенсації за 8. Як законодавство охороняє працю жінок і підлітків? 9. Розкажіть порядок забезпечення працюючих засобами індивіду-
10. Які державні та громадські органи здійснюють в Україні на- 11. Визначте види відповідальності, що існують за порушення за- 12. Назвіть основні причини травмування на виробництві. 13. Визначте види інструктажів, розкрийте їх зміст. 14. Які основні причини профзахворювань і профотруєнь на вироб- 15. Назвіть основні заходи запобігання травматизму на виробництві. 16. Розкажіть про порядок розслідування нещасних випадків на Розділ II основи БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ 2.1. Загальні питання безпеки праці
дним з найважливіших завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б вилучали можливість дії на працюючих різного роду небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю, власник підприємства зобов'язаний забезпечити належне технічне обладнання всіх робочих місць і створювати на них умови праці відповідно до нормативних актів з охорони праці. Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час її професійної діяльності. Працездатність — здатність людини до праці, яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоров'я та професійною підготовкою. Безпека — відсутність неприпустимого ризику, що пов'язаний з можливістю нанесення ушкодження. Безпека* праці — стан умов праці, за якого відсутній виробничий травматизм. Безпека умов праці — стан умов праці, за яких вплив на працюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів взагалі відсутній або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничне допустимих рівнів. Безпека виробничого процесу — здатність виробничого процесу відповідати вимогам безпеки праці під час його проведення в умовах, встановлених нормативно—технічною документацією. Безпека виробничого устаткування — здатність устаткування зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій у певних умовах протягом встановленого часу. Умови праці поділяються на 4 класи: 1 клас — оптимальні умови праці, за яких зберігається здоров'я працюючих і працездатність підтримується на високому рівні протягом тривалого часу; 2 клас — допустимі умови праці, за яких параметри факторів вироб- 3 клас — шкідливі умови праці, які характеризуються наяв- 4 клас — небезпечні (екстремальні) умови праці, що характе- Нанесення травми людині на виробництві зумовлюється наявністю фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Фізичні небезпечні виробничі чинники — це рухомі машини, елементи обладнання, вироби, матеріали, підвищена або знижена температура поверхні обладнання чи матеріалів, небезпечна напруга електричної мережі, енергія стиснутого газу, повітря тощо. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це дія на людину їдких, токсичних та подразнюючих речовин. Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються: • за характером дії на організм людини (загальнотоксичні, по • за способом проникнення до організму людини (через органи Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники — це біологічні об'єкти, вплив яких на працюючих призводить до травми або захворювання (бактерії, віруси, рослини, тварини). Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники — це фізичні та нервово-психічні перевантаження. Безпечність виробничих процесів досягається комплексом проектних та організаційних рішень. Це — вибір технологічного процесу, робочих операцій, черговості обслуговування обладнання тощо. Безпечність виробничих процесів полягає у запобіганні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Забезпечується це завдяки організаційним заходам (навчання, інструктажі, виконання вимог інструкцій з охорони праці) та технічним засобам безпеки. Дія технічних засобів захисту повинна забезпечити безпеку працюючих від початку робочого процесу до його закінчення і не має припинитися раніше за дію небезпечного або шкідливого виробничого фактора. Основними технічними засобами безпеки для запобігання виробничого травматизму є огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування машин. Основні вимоги, що висуваються до технічних засобів безпеки — це підвищення продуктивності праці, зниження небезпеки та шкідливості при обслуговуванні обладнання та виконанні технологічних операцій, надійність і міцність, зручність під час обслуговування устаткування та засобів захисту, виконання вимог технічної естетики. Важливу роль відіграє використання комплексної механізації, автоматизації та дистанційного керування в тих випадках, коли дію небезпечних і шкідливих виробничих факторів не можна усунути. Безпечність виробничого устаткування досягається: правильним вибором принципів дії, конструктивних схем, матеріалів, робочих процесів, максимальним використанням засобів механізації, автоматизації, дистанційного керування; врахуванням вимог до технічної документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортуванню і зберіганню. З точки зору охорони праці основними вимогами до устаткування є безпечність для здоров'я і життя людей, надійність і зручність під час експлуатації. При проектуванні машин і механізмів обов'язково повинні враховуватися ергономічні вимоги: розміщення механізмів керування на робочому місці, зусилля для приведення в дію механізмів керування тощо. При конструюванні устаткування частини, що обертаються, рухаються, комунікації (трубопроводи, кабелі тощо) необхідно розміщувати у корпусі машини, щоб вилучити можливість доступу до них працюючих. Устаткування має відповідати вимогам електробезпеки і гарантувати захист працюючих від ураження електричним струмом. У конструкції устаткування повинні передбачатися вбудовані (місцеві) відсмоктувачі, необхідні для видалення пожежо-вибухонебезпечних сумішей, небезпечних і шкідливих хімічних речовин, пилу тощо безпосередньо з місця їх виникнення. Щоб уникнути шуму та вібрації або знизити їх до регламентованих рівнів, необхідно застосовувати звукопоглинаючі матеріали, кожухи тощо. Механізми керування технологічним обладнанням повинні мати безпечні та зручні форми і поверхню, встановлюватися у безпечному для працюючих місці, приводитись у дію зусиллями, що встановлені відповідними нормами, мати напис про призначення, інструкцію з експлуатації тощо. При монтажі всі стаціонарні машини, верстати, апарати тощо мають бути встановлені й закріплені таким чином, щоб вилучити можливість їхнього зсуву під час роботи. Під час експлуатації все технологічне устаткування має утримуватися у справному стані й використовуватися лише за призначенням. Крім того, необхідно усунути можливість випадкового дотику працюючих до устаткування, що має температуру понад 45°С. Якщо цього зробити неможливо, поверхня устаткування повинна мати теплоізоляцію або огородження. Технологічне устаткування, обслуговування якого пов'язане з переміщеннями працюючого на висоті, повинне мати безпечні й зручні за конструкцією і розмірами робочі майданчики, переходи та драбини. Майданчики та драбини заввишки понад 1,3 м від підлоги обладнуються поручнями. Устаткування має підлягати періодичному профілактичному оглядові, ремонтам за графіками. Щойно встановлене устаткування приймається комісією за участю представників органів державного нагляду за охороною праці. Знаки безпеки Знаки безпеки призначені для привертання уваги працюючих до безпосередньої або можливої небезпеки, припису чи дозволу на виконання відповідних дій з метою забезпечення безпеки, а також для отримання необхідної інформації. Якщо знак безпеки встановлено на воротах чи вхідних дверях приміщення, при в'їзді на об'єкт або дільницю, це означає, що дія знака поширюється на все приміщення, на весь об'єкт або дільницю. Знаки безпеки повинні контрастно виділятися серед довкілля і бути у полі зору людей, яких вони стосуються. Форма, розмір і колір знаків безпеки мають відповідати чинним стандартам. Знаки безпеки можуть бути: заборонні (використовують червоний колір), попереджувальні (жовтий), приписувальні (зелений) та вказівні (синій). Заборонний знак відкритого вогню використовується тоді, коли необхідно заборонити роботи з використанням відкритого вогню, оскільки це може призвести до пожежі або вибуху. У пояснювальному написі знака завжди є слово «Заборонено», наприклад: «Заборонено використання відкритого вогню», «Заборонено палити». Знаками електробезпеки користуються для заборони робіт або дій поблизу кабельних ліній або ліній електропередач, а також робіт з електрообладнанням, які можуть призвести до аварії або електротравматизму. Пояснювальні написи розпочинають словом «Стій», наприклад: «Стій! Охоронна зона ЛЕП. Роботи заборонено», «Стій! Обрив кабелю. Не підходити». Попереджувальні знаки призначені для попередження про можливу небезпеку. Знаки небезпечних зон попереджують, наприклад, про розташування зон обвалів, сховищ отруйних/шкідливих речовин. До знаку може входити пояснювальний напис, який залежить від конкретних умов, наприклад: «Небезпечна зона. Працює кран», «Небезпечна зона. Тихий хід». Знаки небезпеки падіння необхідно встановлювати поблизу відкритих та неогороджених ям, котлованів тощо. Основне слово на таких знаках — «Бережись». Наприклад: «Бережись. Проріз» (яма, котлован тощо). Знаки небезпеки поранення попереджують про небезпеку, що пов'язана з гострими предметами, арматурою тощо. Основне слово — «Обережно». Наприклад: «Обережно. Гострі предмети». Знаки небезпеки руху попереджують про небезпеку, пов'язану з рухом транспорту, будівельних машин тощо. Приклади: «Бережись. Рух транспорту», «Бережись електрокари». Приписувальні знаки призначені для дозволу відповідних дій працюючих тільки після виконання конкретних вимог безпеки (обов'язкове використання працюючими засобів індивідуального захисту тощо), вимог пожежного захисту. Знаки із зазначенням засобів індивідуального захисту вміщують приписи щодо обов'язкового використання запобіжних поясів, касок, окулярів тощо. Кожен знак має символічне зображення відповідного засобу індивідуального захисту. Наприклад: «Тут працювати у запобіжному поясі» (касці, захисних окулярах, рукавицях тощо). Вказівні знаки призначені для зазначення місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв, пунктів питної води, пожежних кранів, сховищ, майстерень тощо. На вказівних знаках можуть бути такі пояснюючі слова: «Безпечний прохід ліворуч», «Запасний вихід». Знаки засобів першої допомоги потерпілому інформують про місцезнаходження пунктів першої допомоги, наприклад, «Аптечка ліворуч, ЗО м». Питання до розділу 1. Назвіть фізичні та хімічні небезпечні виробничі фактори. 2. Розкажіть про технічні засоби безпеки щодо запобігання вироб- 3. Наведіть приклади робіт з підвищеною небезпекою, для виконання 4. Розкажіть про зони небезпеки та їх огородження. 5. Назвіть приклади світлової та звукової сигналізації. 6. Наведіть приклади сигнальних фарбувань. 7. Розкажіть про знаки безпеки. 8. Назвіть категорії засобів захисту від небезпечних і шкідливих 9. Розкажіть про засоби колективного захисту та наведіть приклади.
10. Наведіть приклади засобів індивідуального захисту. 11. Яким повинен бути мікроклімат виробничих приміщень? 12. За якими принципами складають план ліквідації аварій? 13. Які вимоги висуваються до шляхів евакуації? 14. Розкажіть про основні вимоги безпеки до навчально-виробничих Розділ III основи ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 3.1. Характерні причини виникнення пожеж
а даними щорічних аналізів, які проводить Міністерство внутрішніх справ України, основними причинами пожеж на підприємствах є такі: • порушення пожежних норм і правил у технологічних проце- • неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, • порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних • порушення правил користування електрообладнанням; • невиконання протипожежних заходів щодо обладнання по- • використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, па- • погане знання персоналом основ пожежної безпеки; • порушення вимог протипожежного інструктажу під час ви З '-'65 рівня їх знань. Перелік професій робітників та посад службовців, з якими мають проводитися заняття за протипожежною програмою, визначає головний інженер підприємства. 3.6. Горіння речовини і способи його припинення Горіння — це швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Для того, щоб виникло і підтримувалось горіння, необхідна наявність паливної речовини, окислювача і джерела енергії для запалювання. Енергія для запалювання може бути у вигляді полум'я, іскри, випромінювання або тепла від хімічної реакції, механічного удару, тепла від короткого замикання електроустановки, тертя чи різкого стиснення газової суміші. Розрізняють такі види процесу горіння: • вибух, • спалах, • займання, • тління, • самозаймання, • власне горіння. Вибух — це швидке перетворення речовини в газо- чи пилопо-дібний стан з виділенням великої кількості тепла. У цьому випадку об'єм речовини збільшується в сотні, тисячі разів. Характерною ознакою вибуху є миттєве зростання температури і тиску газу на місці, де він стався. Однією з найпоширеніших причин вибуху в навчальних закладах є неправильне користування газовими приладами. Під час роботи газових приладів у приміщеннях накопичуються продукти згоряння газів, тому ці приміщення необхідно часто провітрювати. Спалах — це швидке згоряння пальної суміші без утворення стиснених газів. Займання — це загоряння речовини з появою полум'я. Загоряється не вся речовина, а лише її частина. Займання здійснюється від джерела загоряння. Якщо займання відбувається без джерела загоряння, йдеться про самозаймання. Тління — це горіння речовини без явного утворення полум'я. Як правило, під час тління утворюється багато диму. Неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності, називається пожежею. Температура у вогнищі пожежі досягає 700-900°С. Особливістю пожеж, що розпочинаються у приміщенні із зачиненими дверима та вікнами, є порівняно повільний розвиток горіння протягом перших 30-40 хвилин через недостатню кількість повітря в зоні горіння. Займання речовини можливе не лише при піднесенні до неї полум'я, а і внаслідок нагрівання зовнішнім джерелом тепла, відкритим полум'ям чи розжареними продуктами горіння, які стикаються з речовиною, що загорається. Існують такі способи припинення горіння: • охолодження вогнища горіння нижче визначених температур; • ізоляція вогнища горіння або зниження вмісту кисню; • механічний зрив полум'я; • створення умов вогнеперешкодження; • гальмування швидкості хімічних реакцій у полум'ї (так зва- 3.7. Поняття вогнестійкості Вогнестійкість — це здатність конструкцій, матеріалів затримувати поширення вогню. Вимірюється вогнестійкість у годинах.
|
|||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; просмотров: 541; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.59.108.176 (0.162 с.) |