Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Перехід дієприкметників в іменники
Дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки та переходити в іменники. У цьому випадку вони називають не ознаку предмета за дією, а сам предмет: уповноважений (вести справу) працівник → уповноважений; полонений (ворогами) солдат → полонений. ДІЄПРИСЛІВНИК Дієприслівник — це особлива незмінювана форма дієслова, яка називає додаткову дію (або стан), що супроводжує названу присудком основну дію (або стан), одночасно пояснюючи її. Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? (недоконаний вид), що зробивши? (доконаний вид): Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп’янків, натрапив я на моркву (О. Довженко). У наведеному реченні дієприслівники погулявши і наївшись називають додаткову дію, що супроводжує основну дію, названу дієсловом-присудком натрапив (я натрапив, коли погуляв і наївся). Дія, названа дієсловом-присудком і дієприслівником, завжди виконується одним і тим самим діячем, який називає підметом (тут – я). Дієприслівник залежить від дієслова. Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника
Зверніть увагу! Втрачаючи в реченні здатність керувати залежними словами, дієприслівники (як правило, недоконаного виду), які стоять після дієслова-присудка, можуть переходити у прислівники: Співають ідучи (прислівник) дівчата. Раділи люди встаючи (Т. Шевченко). Творення дієприслівників теперішнього часу
Творення дієприслівників минулого часу
Зверніть увагу! У кінці суфіксів дієприслівників теперішнього часу завжди пишеться буква и: знаючи, спостерігаючи, бавлячись, працюючи, проїжджаючи.
Не треба плутати закінчення - і дієприкметників теперішнього часу активного стану в називному відмінку множини з суфіксами дієприслівників: працююч і (дієприкметник) пенсіонери - працююч и (дієприслівник) старанно. Дієприслівниковий зворот Дієприслівник разом із залежними від нього словами називається дієприслівниковим зворотом. У реченні весь зворот є одним членом - відокремленою обставиною – і завжди відокремлюється комами: Кузька, побачивши сторожку, мчить до неї, вже не озираючись на Данила, й тонюсінько гавкає (Гр. Тютюнник). Про відокремлення дієприслівників і дієприслівникових зворотів див. розділ «Пунктуація. Відокремлення обставин». Правильна побудова речень з дієприслівниками
ПРИСЛІВНИК
Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка виражає ознаку дії ознаку іншої ознаки ознаку предмета, відповідає на питання де? куди? звідки? коли? чому? як? скільки? в якій мірі? наскільки?.. і в реченні виконує синтаксичну роль обставини, присудка (рідше), означення: А позаду Дорошенко, веде своє військо, військо запорізьке, хорошенько (Нар. пісня). Прислівник у реченні пов’язується з дієсловом, а також із прикметником або іншим прислівником і, рідше, з іменником. Якщо прислівник пов’язується із дієсловом, то він виступає обставиною способу дії, часу, місця, причини, мети, міри і ступеня. Зверніть увагу! 1. Прислівник не має закінчень, бо не змінюється. 2. Кінцеві -и, -і, - ому, -е, -є, -у, -о – суфікси. Розрізнення прислівників та інших частин мови
Розряди прислівників за значенням
Зверніть увагу! Окремий розряд формують модальні прислівники, що передають ставлення мовця до змісту висловлення: безперечно, мабуть, можливо, напевно, по-перше. Зазвичай вони є вставними словами. Групи прислівників за походженням
Способи творення прислівників
Ступені порівняння прислівників
Зверніть увагу! Ступені порівняння мають тільки ті прислівники, які утворені від якісних прикметників. Пам’ятай! Не всі якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння. Вищий ступінь Проста форма
Складена форма
Найвищий ступінь Проста форма
Складена форма
Зверніть увагу! Слід уникати неправильної побудови вищого і найвищого ступенів порівняння прислівників. Поширеною грубою стилістичною помилкою є дублювання суфіксів -іш-, -ш- та допоміжних слів більш, менш, найбільш, найменш. Порівняйте!
Зверніть увагу! Не слід плутати прислівники у формі вищого і найвищого ступенів з омонімічними їм простими формами вищого і найвищого ступеня порівняння прикметників у називному відмінку середнього роду. Форми прислівника залежать від дієслова та його особливих форм і відповідають на питання як?, а форми прикметника залежать від іменника і відповідають на питання яке?: найкраще (як?) виглядати – найкраще (яке?) побажання.
И,І в кінці прислівників
Зверніть увагу! Див. також розділи «Для допитливих» і «Синтаксис. Головні і другорядні члени речення». ПРИЙМЕННИК Прийменник – службова незмінна частина мови, що виражає відношення між предметами, відношення дії та ознаки до предмета, залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом з ними вказує на об'єкт дії, напрям, місце, час, причину, мету: Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси…(В.Симоненко) Пишеться з іменниками, числівниками, займенниками завжди окремо. Прийменник виконує роль члена речення лише у поєднанні з відмінковою формою іменника. Зазвичай прийменник стоїть перед іменником (у лісі, на дорозі, по хаті), хоча іноді він може стояти і після іменника: наперекір побажанням і бажанням наперекір. Прийменник взаємодіє з усіма непрямими відмінками (тобто крім називного), наприклад: з Р.в. уживається понад 150 прийменників (біля, у, в, для, проти, серед тощо); із Д.в. поєднуються похідні прийменники (завдяки, наперекір, назустріч, навперейми, услід тощо); М.в. без прийменників взагалі не вживається.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 435; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.200.164 (0.02 с.) |