Державні нормативні акти про охорону праці

ДЕРЖАВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'якових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії'ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.

З метою машинної обробки державні нормативні акти про охорону праці повинні кодуватися.

Державні нормативні акти (ДНАОП) необхідно відрізняти від відомчих документів про охорону праці (ВДОП), які можуть розроблятися на їх основі і затверджуватися міністерствами, відомствами України або асоціаціями, концернами та іншими об'єднаннями підприємств з метою конкретизації вимог ДНАОП залежно від специфіки галузі.

Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього СРСР застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативними документами, якщо вони не протирічать чинному законодавству України.

Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці, укладеної керівниками урядів держав СНД у грудні 1994 року, стандарти ССБТ надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком, що переглядається в міру необхідності з урахуванням національного законодавства держав СНД та результатів спільної роботи, спрямованої на удосконалення Системи стандартів безпеки праці.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються також державними стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітарними нормами і правилами, правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи із сфери їх дії.Перелік основних нормативних актів з охорони праці, рекомендованих при вивченні курсу приведено в кінці навчального посібника.

Необхідно зазначити, що Держнаглядохоронпраці підготував і видав окремою книжкою державний реєстр нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), який містить перелік правил, норм, стандартів та інших документів з питань охорони праці. Зміни у Реєстрі ДНАОП публікуються в журналі „Охорона праці". Одночасно вони вносяться в банк даних автоматизованого інформаційного фонду ДНАОП, створеного Держнаглядохоронпраці.

ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України, Закони України: „Про охорону праці", „Про охорону здоров'я", „Про пожежну безпеку", „Про використання ядерної енергії та радіаційний захист", „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", а також Кодекс законів про працю України (КЗпП).

В ст. 43 Конституції України записано-. „Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується", „Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", „Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється".

Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про охорону здоров'я населення"

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні, соціальні основи охорони здоров'я населення України. За Конституцією України кожен громадянин України має право на охорону здоров'я.

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

Цей Закон регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України „Про охорону праці", дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

Система пожежної безпеки

Основними чинниками пожеж на виробництві є: порушення технологічного режиму роботи обладнання; несправність електроустаткування; погана підготовка обладнання до ремонту; самозаймання деяких матеріалів і речовин тощо.

Згідно з нормативними документами ймовірність виникнення пожежі або вибуху протягом року не має перевищувати 10е.

З метою досягнення нормативного рівня безпеки в Україні створено систему пожежної безпеки, яка включає:

• систему протипожежного захисту;

• систему передбачення пожежі;

• систему організаційно-технічних заходів.

Основним завданням системи пожежної безпеки є вирішення таких основних задач:

• попередження пожеж, вибухів, загорянь;

• локалізація осередків пожеж та вибухів;

• гасіння пожеж.

При цьому досягається захист людей та матеріальних цінностей, мінімізація збитків.

Система протипожежного захисту

Протипожежний захист промислових об'єктів забезпечується:

• правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій; правильним об'ємно-планувальним рішенням будівель і споруд; розташуванням приміщень та виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки;

• улаштуванням протипожежних перепон у будівлях, системах вентиляції, опалювальних та кабельних комунікаціях;

• обмеженням витікання та розтікання горючої рідини під час пожежі;

• спорудженням протидимного захисту;

• забезпеченням евакуації людей;

• використанням засобів пожежної сигналізації, сповіщування та пожежогасіння;

• організацією пожежної охорони об'єкта;

• засобами, що забезпечують успішне розгортання тактичних дій гасіння пожежі.

Пожежна профілактика

Задачі і загальні міри пожежної профілактики

Пожежна профілактика являє собою єдиний комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на попередження і локалізацію пожеж і вибухів. До цих заходів відносяться:

1. Міри пожежної безпеки, що передбачаються при проектуванні і будівництві підприємств.

2. Міри пожежної безпеки, прийняті при проведенні технологічного процесу, тобто в період експлуатації підприємства.

При розробці діючих методів попередження і ліквідації пожеж і вибухів використовують загальні теоретичні положення про горіння і вибухи, а також дані, отримані при вивченні причин пожеж і вибухів на виробництві. Дослідженнями встановлено, що основними і найбільш частими причинами загорянь, пожеж і вибухів на підприємствах хімічної промисловості є:

· порушення елементарних правил пожежної безпеки;

· порушення режиму технологічних процесів;

· несправність електроустаткування, електромереж і порушення електротехнічних правил;

· самозаймання, статична електрика, грозові розряди й інші причини.

Пожежна профілактика

При проведенні будь-яких технологічних процесів небезпека пожеж і вибухів залежить від фізико-хімічних властивостей і кількості оброблюваних речовин, від конструктивних особливостей і режимів (температури, тиску) роботи апаратів і устаткування, а також від наявності джерел запалювання й умови для швидкого поширення вогню.

Загальними заходами для забезпечення пожежної безпеки при проведенні технологічних процесів є:

· заміна небезпечних технологічних операцій менш небезпечними;

· ізольоване розташування небезпечних технологічних установок і устаткування (у будинках і на відкритому повітрі);

· зменшення кількості у виробничих приміщеннях займистих і вибухонебезпечних речовин;

· запобігання можливості утворення пальних сумішей в апаратах, газопроводах, вентиляційних системах і ін.;

· флегматизація пальних сумішей, застосування інгібіторів і інертних добавок;

· збереження легкозаймистих речовин і проведення робіт з ними в середовищі інертного газу;

· механізація, автоматизація і безперервність (потоковість) виробництва;

· герметизація устаткування, місць з’єднань комунікацій і апаратури і місць завантаження і вивантаження технологічних апаратів;

· суворе дотримання стандартів і точне виконання встановленого технологічного режиму;

· продувка водяною парою або інертними газами технологічної апаратури і комунікацій перед зупинкою їх на ремонт або пуском в експлуатацію;

· запобігання можливості появи в небезпечних місцях джерела запалювання;

· запобігання поширенню пожеж і вибухів.

ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про охорону праці" фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці. На підприємствах, в галузях, на регіональному та державному рівні створюються фонди охорони праці відповідно до Положення про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємств.

Управління державним фондом охорони праці здійснює Держнаглядохоронпраці. Кошти державного фонду охорони праці використовуються на виконання національної програми покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також інших найважливіших робіт з охорони праці відповідно до переліку заходів, що можуть здійснюватись за рахунок фондів охорони праці.

Управління галузевими фондами охорони праиі здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, концернами, корпораціями, іншими об'єднаннями, що створені за галузевим принципом та здійснюють координацію діяльності підприємств з питань охорони праці. Кошти галузевих фондів використовуються на виконання, погоджених з Держнаглядохоронпраці, галузевих програм, покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також інших найважливіших робіт відповідно до визначеного переліку.

Управління регіональними фондами о хорони праці здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Кошти регіональних фондів використовуються на виконання погоджених з територіальними органами Держнаглядохоронпраці регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також інших найважливіших робіт відповідно до визначеного переліку.

Власники підприємств або уповноважені ними органи визначають порядок управління фондами підпр иємств, призначають відповідальних за це осіб. Кошти фондів підприємств використовуються на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на виробництві відповідно до визначеного переліку.

Держнаглядохоронпраці здійснює загальний контроль за надходженням і витрачанням за призначенням коштів фондів.

Державний, галузеві, регіональні фонди і фонди підприємств формуються за рахунок:

— добровільних перерахувань підприємств з прибутку, що залишається у їх розпорядженні;

— коштів підприємств, повернених за отриману раніше допомогу на становлення і розвиток спеціалізованих виробництв, науково-технічних центрів, творчих колективів та експертних груп, якщо це передбачено умовами угоди про їх надання;

— коштів інших фондів, громадських організацій, що надійшли в порядку надання допомоги, а також інших надходжень.

Крім того, до державного, галузевих і регіональних фондів спрямовуються кошти, одержані від застосування до підприємств штрафів за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, нещасні випадки на виробництві та випадки професійних захворювань, що сталися з вини підприємств, а також штрафів, накладених на посадових осіб і працівників, винних

у порушенні вимог щодо охорони праці. Кошти від оплати вищезгаданих штрафів перераховуються підприємствами до державного фонду в розмірі 50% загальної суми штрафу, до галузевого та регіонального фондів — по 25%. Відповідальність за перерахування коштів до відповідних фондів покладається на власників підприємств або уповноважені ними органи.

Рис. 3.3. Елементи системи управління охороною праці

охоплюють такі елементи СУОП:

— способи і методологія ідентифікації небезпек;

— способи і методологія визначення ризиків із цих небезпек;

— способи оцінки ризику, визначення рівня ризику за кожною небезпекою з указівкою припустимості ризику;

— визначення засобів контролю для моніторингу або зменшення неприпустимого ризику;

— встановлення завдань і цілей охорони праці з метою зниження визначених ризиків;

— ідентифікація компетенції працівників з охорони праці;

— наявність документів, пов'язаних з кожним з вищезазначених елементів;

OHSAS 18001 — международный стандарт по разработке систем управления охраной здоровья и безопасностью персонала. (Occupational Health and Safety Management Systems)OHSAS 18001 совместим с ISO 9000 и ISO 14000 и применим ко всем отраслям производства и услуг.Сертификат OHSAS 18001 показывает, что предприятие ведет пристальный контроль факторов производственного и профессионального рисков, заботится о безопасности персонала на рабочих местах.

Сертификат выдается на 3 года, ежегодно проводится инспекционный контроль (надзорный аудит) для подтверждения соответствия Системы требованиям стандарта

OHSAS 18001:2007 — Система менеджмента профессиональной безопасности и здоровья, содержит требования стандарта. Целью данного стандарта является рассмотрение профессионального здоровья и безопасности, а не безопасности продукции.Следует отметить тот факт, что за счет сертификации по OHSAS 18001 предприятие/организация получает множество преимуществ. В частности:повышается уровень охраны здоровья и жизни персонала;оптимизируется управление производственными рисками;сокращаются потери трудоспособности работников из-за несчастных случаев и заболеваний, вызываемых вредными/опасными факторами;снижается степень возникновения нештатных ситуаций.Стандарт OHSAS версии 2007г. будет отличаться от своего предшественника в следующем:

-На важности "здоровья" (health) теперь сделан больший акцент, в сравнении с"безопасностью" (safety).

-Концентрация на охране труда и технике безопасности, не отвлекая внимание на активы, охрану/безопасность, и т.д.

-Термин “инцидент” (incident) теперь используется вместо термина “несчастный случай/ авария” (accident)

Включение поведения, способностей и других человеческих факторов в качестве элементов, которые необходимо учитывать при определении опасностей, оценке рисков и установлении способов контроля, и, наконец, при определении компетенции, обучения и осведомленности

-Выдвинуто новое требование по переводу контроля в сферу планирования OHS (Производственная безпасность)

-Особое внимание теперь обращено на организацию Управления Изменениями

-Введен новый пункт по "Оценке соответствия", гармонизированный с ISO 14001

-Введены новые требования по вовлеченности и консультациям с персоналом

-Введены новые требования по расследованию инцидентов

OHSAS 18001 теперь относится к стандартам, а не к спецификациям или к документам как в предыдущей редакции. Это отражается на том, что данный стандарт принимается за основу для национальных стандартов по системам управления охраной здоровья и безопасностью труда.

Добавлены новые определения, включая основные, такие как "инциденты", "риск", "оценка рисков", и пересмотрены существующие определения

Термин "допустимый риск" (tolerable risk) заменен термином "приемлемый риск” (acceptable risk)

В заключение, OHSAS 18001:2007 является более сочетаемым с ISO 14001:2004 и ISO 9001:2000, охватывает современные и проверенные понятия об охране здоровья и безопасности труда, а также содержит более точные и усовершенствованные элементы и определения.

21. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці

В Законі України „Про охорону праці" (ст. 4) задекларовані основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

— пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

— повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

— обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

— використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці

— комплексне розв язання завдань охорони пращ на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

— встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

— здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;

— співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та профспілками (представниками трудових колективів) при прийнятті рішень з охорони праці;

— міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо покращення умов і підвищення безпеки праці.

Метою планування є визначення необхідних вкладень у заходи з охорони праці для ефективного впливу на стан охорони праці.

Планування в охороні праці може включати:

-Визначення цілей працеохоронної діяльності на підприємстві та засобів їх досягнення;

-Вибір методів і базових показників, за допомогою яких може здійснюватися оцінка необхідних вкладень в охорону праці;

-Розрахунок суми вкладень у заходи з охорони праці та раціональний розподіл цієї суми за напрямками працеохоронної діяльності;

-Забезпечення організації контролю виконання плану (при необхідності здійснення коригування запланованих показників);

-Здійснення постійного контролю умов і безопасностітруда на підприємстві та оперативне реагування на відхилення від нормативних вимог

22. Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність взаємопов'язаних органів управління підприємством /підрозділом/, які на під ставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність по здійсненню відповідних функцій і методів управління трудовим колективом з метою виконання поставлених завдань і заходів з охорони праці. Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також гарантувати додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець дбає про функціонування системи управління охороною праці, а саме:

— створює відповідні служби і призначає посадових осіб, котрі забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх дотримання;

— розробляє за участю сторін колективного договору й реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

— забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

— впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

— забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

— забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

— організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

— розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі — акти підприємства) та встановлює правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує (безоплатно) працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

— здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

— організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці;

— вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає, за необхідності, професійні аварійно-рятувальні формування (у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків).

Згідно із Законом України "Про охорону праці", служба охорони праці створюється роботодавцем на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх діяльності, для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці

На підприємстві з кількістю працюючих 50 осіб і більше роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, з питань нагляду за охороною праці. На підприємстві з кількістю працюючих до 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати (за сумісництвом) особи, котрі мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менш ніж 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Створення і функціонування служби охорони праці здійснюється згідно з "Типовим положенням про службу охорони праці" НПАОП 0.00-4.35-04.

На підприємстві, з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу, може створюватися комісія з питань охорони праці.

23 Наступною стадією (функцією) управління, після розроблення планів роботи з охорони праці і створення організаційної структури управління, є етап повсякденного оперативного керівництва і мотивації роботи.

Огляд з боку керівництва. Вище керівництво повинно періодично здійснювати оцінку функціонування СУОП і документально засвідчити виконання політики та цілей СУОП, напрям подальшого її вдосконалення

Огляд керівництвом,контроль,корегувальні дії:

-самоконтроль,аудит,аналіз ризику;

-керівництво підрозділів;

-адміністраціяпідприєімтва;
-служба охорони праці;

-адміністративно громадський контроль;

-профсплковий контроль;

-уповноважена комісія з питань охорони праці;

Контроль — функція, яка виконує стабілізуючу роль у системі управління. Контроль і нагляд за станом охорони праці на підприємстві спрямовані на виявлення відхилень від вимог правил, норм, стандартів, інструкцій та законодавства з охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення. Цей контроль і нагляд здійснюють керівники підприємства та його підрозділів, робітники, а також відомчі, профспілкові й державні органи та прокуратура (табл. 4.10).

На підприємствах контролюють стан охорони праці: директор (власник), його заступники, головний інженер, служба охорони праці, головні спеціалісти, начальники цехів, ділянок, змін, майстри, бригадири, робітники. Основними видами контролю за станом охорони праці на підприємстві е:

— повсякденний оперативний контроль з боку керівників робіт, підрозділів та інших посадових осіб;

— адміністративно-громадський (триступеневий) контроль;

— контроль, що здійснює служба охорони праці на підприємстві;

— паспортизація умов праці та санітарно-гігієнічних умов у цехах і на дільницях;

— атестація робочих місць за умовами праці;

— контроль з боку уповноважених трудових колективів з питань охорони праці;

— нагляд з боку державних інспекцій;

— профспілковий контроль.

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов'язками. Адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці проводиться згідно з розробленими програмами. При цьому перевіряється виконання заходів для усунення порушень, які були виявлені під час попередніх перевірок; стан безпеки виробничого обладнання, вантажопідйомних і транспортних засобів, електрообладнання; стан робочих місць; додержання вимог стандартів, правил, норм, інструкцій і трудового законодавства; наявність і справність засобів колективного та індивідуального захисту; наявність інструкцій з охорони праці й посвідчень про атестацію робітників, що обслуговують об'єкти підвищеної небезпеки.

24. У табл. 4.1 наведені основні завдання управління охороною праці й ризиком на підприємстві та органи управління з виконання цих завдань. Варто зазначити, що власник підприємства всебічно підвищує роль безпосередніх керівників підрозділів (робіт) у створенні на кожному робочому місці безпечних та нешкідливих умов праці, зменшенню ризиків.

Таблиця 4.1. Завдання управління охороною праці на підприємстві

№ з/п	Завдання управління	Орган управління	Критерії ефективності
	Навчання працівників безпечних методів праці. Виховання у працівників психології безпеки, запобігання неприпустимим ризикам	КП СОП	Рівень знань вимог охорони праці персоналом, зменшення кількості порушень інструкцій, правил і норм, запобігання неприпустимим ризикам
	Створення нормативно-правових актів підприємства з охорони праці (інструкцій, положень, стандартів підприємства). Створення положення про порядок ідентифікації, оцінки й усунення неприпустимих професійних ризиків на робочих місцях. Створення карт умов праці й карт ідентифікації, оцінки й усунення неприпустимих ризиків за робочими місцями. Придбання державних і галузевих нормативно-правових актів	КП СОП	Створення системи управління охороною праці й ризиком на підприємстві та ін. Запобігання неприпустимим професійним ризикам під час виконання всіх видів робіт на усіх робочих місцях
	Технічна підготовка виробництва з урахуванням вимог охорони праці	КП СОП СГД СГК	Повнота врахування вимог охорони праці в конструкторсько-технологічній документації, організаційно-технічних заходах
	Безпека виробничого устаткування	КП СГМ СГЕ	Відповідність устаткування вимогам безпеки
	Безпека технологічних процесів	КП СГТ	Відповідність технологічних процесів вимогам безпеки
	Безпека будівель і споруд	КП СГМ	Відповідність будівель і споруд будівельним нормам і правилам
	Нормалізація санітарно-гігієнічних умов	КП	Відповідність санітарно-гігієнічних умов праці вимогам стандартів, правил і норм
	Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту	КП ВМТП	Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту згідно з нормами
	Забезпечення оптимальних режимів роботи та відпочинку працівників	КП ВПіЗ	Запровадження оптимального режиму праці та відпочинку згідно із законодавством
	Безпека об'єктів підвищеної небезпеки	КП СГМ СГЕ	Безпека експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки

 

	Протиаварійний захист	КП СГМ СГЕ	Запобігання аваріям
	Забезпечення ергономічних вимог до робочих місць	КП СГК	Відповідність робочих місць до ергономічних вимог
	Санітарно-побу-тове обслуговування працівників	КП	Відповідність санітарно-побутових об'єктів нормам
	Лікувально-профілактичне обслуговування працівників	КП МСЧ	Оздоровлення персоналу
	Безпека експлуатації транспортних засобів	КП	Безпека експлуатації транспортних засобів
	Протипожежний захист	КП СОП	Протипожежна безпека
	Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Соціальний захист потерпілих на виробництві	КП ДПК СОП	Відшкодування збитків потерпілим
	Захист природного навколишнього середовища	КП СОП	Запобігання забрудненню природного навколишнього середовища
	Безпека промислової продукції і послуг	КП Д	Відповідність продукції вимогам безпеки. Сертифікат відповідності. Ліцензія на право випуску продукції
	Професійний добір	ВК КП	Професійна відповідність персоналу виконуваній роботі
	Запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру на виробництві (унаслідок порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, використання у власних цілях транспортних засобів, устаткування, механізмів, інструменту та ін.)	КП СОП персоналу	Запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру

Умовні позначення: Д — директор (роботодавець); СОП — служба охорони праці; КП — керівник підрозділу; СГМ — служба головного механіка; СГТ — служба головного технолога; СГК — служба головного конструктора; СГЕ — служба головного енергетика; ВМТП — відділ матеріально-технічного постачання; ВПіЗ — відділ праці і зарплати; МСЧ— медсанчастина; ПК — профком; ВК — відділ кадрів.

25. Аналіз ефективності функціонування СУОП на підприємствах проводиться за такою методикою:

-за наявністю цільових програм щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

-цілеспрямованістю щорічних комплексних заходів та інших планів роботи щодо зменшення рівня виробничого травматизму і профзахворювань, підвищення рівня охорони праці, виконанням планів, заходів, приписів, пропозицій з охорони праці;

-наявністю посадових інструкцій з охорони праці та врахуванням у них усіх завдань і функцій управління охороною праці;

-створенням мотивації роботи з охорони праці на підприємстві;

-контролем, обліком і аналізом роботи з охорони праці;

-за виконанням завдань з охорони праці.

-за виконанням завдань з охорони праці. За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань і функцій управління охороною праці на підприємстві та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП.

З метою систематизації роботи з охорони праці необхідно розробити технологічну схему управління цією діяльністю на підприємствах. Користуючись схемою як алгоритмом, керівник підприємства (підрозділу, служби охорони праці) послідовно перевіряє виконання завдань і функцій управління охороною праці. Це дає можливість системно та комплексно вирішувати всі питання охорони праці, підвищувати її ефективність, зменшувати виробничий ризик.Організація роботи в царині охорони праці полягає у виборі та формуванні такої структури управління охороною праці на підприємстві, яка найповніше відповідала б меті створення безпечних і сприятливих умов праці.

26. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обгрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат з зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства щодо покращення стану охорони праці.

Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі „Охорона праці" колективного договору.

Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказі власника підприємства, який видається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додатку до наказу.