Методика 5. Дослідження оперативної пам’яті підлітків/старшокласників.

Мета дослідження: дослідити оперативну пам’ять підлітка/старшокласника.

Матеріали та обладнання: аркуш паперу, ручка.

Інструкція досліджуваному: «Зараз я зачитаю Вам ряд із 5 однозначних чисел. Ваше завдання – запам’ятати ці числа в тій послідовності, в якій Ви їх почуєте, але не записувати їх. Потім про себе додайте перше число до другого і запишіть суму; друге – до третього і запишіть суму; третє – до четвертого і запишіть суму; четверте – до п’ятого і запишіть суму. Якщо не зможете підрахувати всі суми, запишіть стільки, скільки встигнете. Завдання включає роботу з 10 рядами чисел».

Інструкція досліднику: На зачитування ряду чисел відводиться 5 – 7 секунд. Інтервал між зачитуванням рядів чисел – 15 секунд. Ряди чисел довільно добирає сам дослідник.

Стимульний матеріал для дослідника (Додаток 5)

Обробка та аналіз результатів

Підраховується загальна кількість правильних сум, які відтворив досліджуваний, працюючи з 10 рядами чисел.

Кількість правильно написаних сум (з 40)	39 - 40	37 - 38	35 - 36	31 - 34	26 - 30	22 - 25	18 - 21	14 - 17
Оцінка в балах

7 – 9 балів – високий рівень розвитку оперативної пам’яті;

4 – 6 балів – середній рівень розвитку оперативної пам’яті;

3 і менше балів – низький рівень розвитку оперативної пам’яті.

 

 

Методика 6. Дослідження швидкості і широти мислення підлітків/старшокласників.

Мета дослідження: дослідити швидкість і широту мислення підлітка/старшокласника.

Матеріали та обладнання: аркуш паперу, ручка.

Інструкція досліджуваному: «За 3 хвилини Ви повинні згадати і записати якомога більше слів на конкретну літеру. Але до слів існують певні вимоги: можна записувати лише іменники, в називному відмінку однини (якщо в однині не використовуються, то можна записувати у множині), не використовуючи спільнокореневі слова, професійну лексику, маловживані терміни, форми даного слова, що з’являються шляхом відмінювання за відмінками та числами. Літера буде Вам повідомлена лише перед початком дослідження».

Інструкція досліднику: За вашим сигналом досліджуваний починає писати слова на досить вживані літери, наприклад, на літеру К, літеру Н тощо.

 

Обробка та аналіз результатів

Підраховується кількість правильно записаних слів.

11 - 20 слів – показник низької швидкості мислення;

21 - 25 слів – середня швидкість мислення;

26 і більше слів – висока швидкість мислення.

Потрібно враховувати той факт, що швидкість мислення може визначатись різними факторами: знаннями, рівнем сформованості розумових навичок, досвідом у конкретній діяльності, рухливістю нервових процесів.

Для визначення широти мислення необхідно підрахувати кількість сфер людського буття, до яких можна віднести слова, записані досліджуваним (наприклад, рослини, тварини, машини і механізми, сільське господарство, матеріали, історія, культура, фізкультура і спорт, медицина, хімія, архітектура і будівництво, природа, людина, їжа, побут, абстрактні поняття тощо). Широта мислення визначається кількістю сфер, задіяних досліджуваним:

Менше 10 сфер – вузькість мислення;

11 – 13 сфер – середня широта мислення;

14 сфер і більше – широта мислення.

Вузькість мислення може бути не лише показником низької загальної ерудованості, але й свідченням достатньо глибокої обізнаності учня з особливостями певних видів діяльності, що викликано колом інтересів і рівнем розвитку здібностей конкретного учня.

 

 

Методика 7. Визначення типу розуму підлітків/старшокласників методом піктограм.

Мета дослідження: визначити тип розуму підлітка/старшокласника.

Матеріали та обладнання: бланк дослідження (Додаток 6), ручка.

Інструкція досліджуваному: « Зараз Вам буде зачитано 20 слів, до кожного з яких Ви повинні будете зробити малюнок. В малюнку не можна використовувати літери, склади та слова»

Приблизний перелік слів: відображення, абстракція, дисциплінованість, покликання, можливість, інстанція, печаль, сумнів, нахабство, значення, щастя, розум, здібності, думка, влада, вечір, спокій, байдужість, подвиг, відчай.

 

Обробка та аналіз результатів

Підраховується кількість образних (зображення людини і частин її тіла, тварин, рослин, предметів тощо) і умовних (лінії, геометричні фігури, значки, розділові знаки тощо) зображень.

17 – 20 образних малюнків – художній тип розуму;

17 – 20 умовних зображень – мислительний тип розуму;

9 – 11 (приблизно порівну) і тих, і інших зображень – гармонійний тип розуму.

Якщо співвідношення 8 до 12, 7 до 13, 6 до 14, 5 до 15, 4 до 16, то тип розуму дисгармонійний.

 

БЛОК II. Емоційно-вольова сфера особистості школяра.

Методика 1. Діагностика рівня шкільної тривожності Філіпса.

Мета дослідження: дослідити рівень шкільної тривожності учня.

Матеріали та обладнання: бланк дослідження (Додаток 7), ручка.

Інструкція досліджуваному: «Я пропоную Вам відповісти на питання анкети про те, як Ви відчуваєте себе у школі. Старайтесь відповідати щиро і правдиво. Тут немає правильних або неправильних, хороших або поганих відповідей. Над питаннями довго не задумуйтесь, записуйте ту відповідь, яка найперша спадає вам на думку. У бланку для відповідей записуйте відповідь «Так» або «+», якщо ви згодні, і відповідь «Ні» або «-», якщо не згодні».

 

Обробка та аналіз результатів

Підрахуйте загальну кількість балів по тесту. Для цього нараховуйте бал кожній відповіді досліджуваного, яка не співпадає з ключем. Наприклад, на питання №58 школяр відповів «Так», в той час як в ключі даному питанню відповідає «—», тобто «Ні». Відповіді, які не співпадають з ключем, вказують на прояв у дитини тривожності.

Ключ:

1. —	2. —	3. —	4. —	5. —	6. —	7. —	8. —
9. —	10. —	11. +	12. —	13. —	14. —	15. —	16. —
17. —	18. —	19. —	20. +	21. —	22. +	23. —	24. +
25. +	26. —	27. —	28. —	29. —	30. +	31. —	32. —
33. —	34. —	35. +	36. +	37. —	38. +	39. +	40. —
41. +	42. —	43. +	44. +	45. —	46. —	47. —	48. —
49. —	50. —	51. —	52. —	53. —	54. —	55. —	56. —
57. —	58. —

Після підрахунку балів, робимовисновок про загальний рівень шкільної тривожності дитини.

58-43 бали – високий рівень тривожності;

42-29 балів – підвищена тривожність;

28-15 балів – середній рівень тривожності;

14-0 балів – низький рівень тривожності.

Якщо рівень тривожності високий або підвищений, то важливо з'ясувати основні джерела тривоги. Для цього підрахуйте кількість балів окремо по кожній наступній шкалі:

Шкала «Загальна тривожність в школі» – школяр відчуває негативне напруження, коли включається в різні сфери шкільного життя – 2, 3, 7, 12, 16, 21, 23, 26, 28, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58. 22-16 балів – високий рівень тривожності; 15-11 балів – підвищена тривожність.

Шкала «Фрустрація потреби досягнення успіху» – школяр відчуває негативне емоційне напруження в ситуаціях оцінювання, він переживає, що може отримати погану оцінку і тому намагається особливо «не висовуватись» – питання № 1, 3, 6, 11, 17, 19, 25, 29, 32, 35, 38, 41, 43. 13-10 балів – високий рівень тривожності; 9-6 балів – підвищена тривожність.

Шкала «Страх самовираження» – негативні емоційні переживання в ситуаціях, коли необхідно показати свої можливості, знання – питання № 27, 31, 34, 37, 40, 45. 6-5 балів – високий рівень тривожності; 4-3 бали – підвищена тривожність.

Шкала «Страх ситуації перевірки знань» – 2, 7, 12, 16, 21, 26. 6-5 балів – високий рівень тривожності; 4-3 бали – підвищена тривожність.

Шкала «Страх не відповідати очікуванням оточуючих» – для школяра дуже значима думка інших людей про нього і він боїться, що втратить добре до себе ставлення. Боїться, що він не виправдає очікувань вчителя або однокласників і його негативно оцінять, осудять – 3, 8, 13, 17, 22. 5-4 балів – високий рівень тривожності; 3 бали – підвищена тривожність.

Шкала «Низька фізіологічна опірність стресу» – дитина дуже гостро реагує в напружених ситуаціях шкільного життя – 9, 14, 18, 23, 28. 5-4 балів – високий рівень тривожності; 3 бали – підвищена тривожність.

Шкала «Проблеми й страхи у стосунках з вчителями» – 2, 6, 11, 32, 35, 41, 44, 47. 8-6 балів – високий рівень тривожності; 5-4 бали – підвищена тривожність.

Шкала «Проблеми і страхи в стосунках з однолітками» – 5, 10, 15, 20, 24, 30, 33, 36, 39, 42, 44. 11-8 балів – високий рівень тривожності; 7-6 балів – підвищена тривожність.

Методика 2. Дослідження стану тривоги та депресії підлітка.

Мета дослідження: дослідити типові негативні психічні стани підлітка.

Матеріали та обладнання: бланк дослідження (Додаток 8), ручка.

Інструкція досліджуваному: «Прочитайте судження, які описують різні емоційні стани. Оцініть, наскільки часто трапляються дані ситуації у Вашому житті, зробивши позначку «+» навпроти кожного питання лише в одному відповідному стовпчику: «ніколи не буває», «трапляється дуже рідко», «часом буває», «буває часто», «виявляється майже завжди»