![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
ЗМІСТОВИЙ Модуль 1 Предмет екології. Екосистеми,
БІОСФЕРА їхня структура, властивості й закони Функціонування Вступна частина Людина повинна створити гармонійну еколого-економічну систему, яка б органічно поєднувала сприятливі для неї економічні умови життєдіяльності із збереженням природного середовища. Екологічні принципи взаємодії суспільства з навколишнім середовищем можуть стати переконаннкожної людини тільки на базі наукового сприйняття величезного навколишнього світу. У першому змістовому модулі розглядаються питання, які є науковою основою функціонування біосфери. Цей змістовий модуль має велике значення для подальшого вивчення впливу людства на стан біосфери та розробку шляхів гармонізації взаємодії суспільства й природи з метою зберігання життя на Землі.
ТЕМА 1.1 Предмет екології. Екосистеми, їхня структура, властивості І закони функціонування Теоретична частина Предмет екології, її об’єкт та завдання Геккель дав таке визначення екології - це пізнання економіки природи, одночасне дослідження усіх взаємовідносин живого з органічними й неорганічними компонентами навколишнього середовища, включаючи неодмінно антагоністичні й неантагоністичні взаємовідносини тварин і рослин, що контактують один з одним. На сучасному етапі розвитку суспільства екологія вирішує коло проблем і користується методами, що виходять далеко за межі чисто біологічної науки. Антропогенний вплив на природне середовище живих організмів досяг таких масштабів, що загрожує самому життю на Землі. Виходячи з цього, можна дати таке визначення екології: Сучасна екологія - наука про стратегію й тактику збереження і стабільного розвитку життя на Землі. Провідним у вивченні природних комплексів є принцип системності, який забезпечує підхід до них як до органічно цілісних систем. Виходячи із системного підходу, можна дати таке визначення екології: Екологія - наука про структуру, властивості й закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня. Об’єктом вивчення екології є екосистеми різного ієрархічного рівня; предмет вивчення - структура, властивості й закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня. Мета екології: на основі спеціальних аналітичних наукових дисциплін дати загальну картину структури й функціонування природи та визначити місце й роль людини у природних процесах.
Завдання екології: 1. Вивчення загального стану сучасної біосфери планети, його формування й особливості розвитку під впливом природних і антропогенних чинників; 2. Прогноз динаміки стану біосфери в часі і просторі, в залежності від впливу різноманітних чинників; 3. Розробка шляхів гармонізації взаємодії суспільства й природи з метою зберігання самого життя на Землі. Поняття екосистеми Під системою, взагалі, розуміють упорядковано взаємодіючі й взаємозалежні компоненти, що утворюють єдине ціле. Існує декілька визначень, що таке екосистема. I. Екосистема - єдиний природний організм, створений за тривалий період живими організмами й середовищем їхнього існування і, де всі компоненти тісно пов'язані шляхом обміну речовиною та енергією. II. Екосистеми - термодинамічно відкриті, функціонально цілісні системи, що існують за рахунок надходження з навколишнього середовища енергії й частково речовини і які саморозвиваються й саморегулюються. Для виділення екосистеми її розмір не визначений, він може бути як великим так і маленьким. Розмір екосистеми визначається тим простором, при наявності якого можливе здійснення процесів саморегуляції й самовідновлення сукупності складових компонентів і елементів екосистеми, що створюють середовище. 1.1.3Класифікація екосистем Існують різноманітні підходи до класифікації екосистем. І. По розміру: мікроекосистеми, мезоекосистеми, макроекосистеми, континентальні екосистеми, глобальна екосистема - біосфера. ІІ. По ландшафту: північні хвойні ліси, тундра, листяні ліси, тропічні ліси вологі, тропічні ліси сухі, прерії, савани, пустині, вічнозелені чагарники, гірські ліси (указані тільки континентальні екосистеми, водяні не указані). ІІІ. По енергії: 1. Природні екосистеми, рухомі енергією Сонця, несубсидовані іншими видами енергії; 2. Природні екосистеми, рухомі енергією Сонця, субсидовані іншими джерелами природної енергії (вітер, дощ, та ін.); 3. Екосистеми, рухомі енергією Сонця і субсидовані додатковою
енергією людиною (це агроекосистеми); 4.Індустріально-міські екосистеми, рухомі енергією палива (копальневим, ядерним...). 1. 1.4Компоненти екосистеми. Структура екосистем З біологічної точки зору в складі екосистем виділяють такі компоненти: 1. Живі організми (3-х видів); 2. Неорганічні речовини (кисень, азот, вуглекислий газ, вода, фосфор, вуглець і ін.), що вступають у кругообіг; 3. Органічні сполуки (вивірки, вуглеводи, ліпіди та ін.); 4.Субстрактне середовище, яке включає повітряний, водний, кліматичний режим і інші фізичні чинники. Живі організми поділяються на: 1. Продуценти – автотрофні живі організми (тобто ті, що харчуються самостійно), в основному зелені рослини, що можуть створювати біомасу з простих хімічних елементів шляхом фотосинтезу; 2. Макроконсументи - гетеротрофні організми (ті, що харчуються не самостійно), в основному, це тварини (фаготрофи); 3. Мікроконсументи або редуценти - гетеротрофні організми (бактерії, грибки...), що одержують енергію або при розкладанні мертвих тканин продуцентів або макроконсументів, або шляхом поглинання розчиненої органічної речовини (ці організми ще називаються сапротрофами). У функціональному плані виділяють такі компоненти: 1. Живі організми; 2. Потоки енергії; 3. Кругообіг речовини; 4. Керуючі ланцюги зворотних зв'язків; 5. Інформаційні потоки. Компоненти екосистеми знаходяться у визначених взаємозв'язках і взаємодії, що і являє собою структуру екосистеми. Структура зв'язує компоненти системи, надаючи їм спільність і цілісність. Стійкість взаємозв'язків і взаємодія компонентів, тобто структура, перешкоджає постійній зміні компонентів, утримуючи ці зміни у визначених межах і зберігаючи екосистему від розпаду. У структурному плані екосистеми можуть ділитися на підсистеми й блоки, що грають роль “цеглинок ”. У число структурних елементів входять популяції, консорції (сукупність різнорідних організмів, тісно пов'язаних між собою і залежних від центрального члена співтовариства, екологічно й просторово відособлена частина фітоценозу, що складається з рослин однієї або декількох близьких життєвих форм), яруси рослинності. Кількість можливих зв'язків між членами екосистеми визначається за формулою:
де: А - число зв'язків, N - число видів в екосистемі. Бувають екосистеми: монодомінантні - екосистеми з одним основним видом продуцента (монокультура); олігодомінантні - екосистеми з декількома основними видами продуцентів і консументів (у поняття варто було б уключити і редуцентів); полідомінантні - екосистеми у котрих немає чіткої переваги невеличкого числа видів над іншими. Ці екосистеми багаті розмаїтістю живих організмів, вони ще називаються бездомінантними. Чим же визначаються межі різноманіття екосистем? Чому в різних регіонах вони так сильно відрізняються по складу й багатству видів? У результаті чого видове багатство вищих рослин, наприклад, на арктичних островах не перевищує 50 - 100 видів на 100 кв. км, а в тропіках на такій самій площі можна виявити більше 1000 видів? Це пов'язано, по-перше, із дією лімітуючих чинників, насамперед кліматичних, вони визначають, які саме види найкраще пристосовані до існування в тих або інших умовах, а, по-друге, із дією принципу еколого-географічного максимуму видів. Відповідно до цього принципу - для нормального функціонування будь-якої екосистеми в ній повинно існувати стільки і таких видів, скільки і яких необхідно для максимального використання енергії, яка надходить і забезпечення кругообігуречовини.
Структура екосистем У структурному плані будь-яка екосистема складається з двох основних підсистем: біотичної і абіотичної. Крім того, кожна з підсистем складається з компонентів. Компонентами біотичної підсистеми є: рослинний і тваринний світ (продуценти, макроконсументи, редуценти). Компонентами абіотичної підсистеми є: при поверхневий прошарок Землі, ґрунти, нижні прошарки атмосфери, поверхневі й підземні води, корисні копалини (органіка, не органіка, субстрактне середовище). Субстрактне середовище включає повітряний, водяний режим та фізичні фактори. Загальний вигляд структури екосистеми поданий на рисункі 1.1.1
Рисунок 1.1.1- Структура екосистем.
1.1.5 Екологічні фактори Властивості екосистем описують за допомогою екологічних факторів. Екологічні фактори - усі складові середовища існування, що впливають на життя й розвиток організмів і на які вони реагують реакціями пристосування (адаптуються). Розрізняють такі види екологічних факторів: 1. Абіотичні - фактори неживої природи. Вони поділяються на: хімічні - хімічний склад повітря, води, ґрунтів і фізичні - температура, освітленість, вологість, тиск, рівень радіації й ін. 2. Біотичні - фактори живої природи, пов'язані з діяльністю тварин, рослин, мікроорганізмів. 3. Антропогенні - фактори прямо або побічно зобов'язані своїм походженням із діяльністю людини. Стосовно екосистеми розрізняють зовнішні й внутрішні екологічні фактори. Зовнішні (екзогенні) - фактори, що діють на екосистему через зовнішнє середовище, але самі практично не відчувають зворотної дії (потоки Сонячної енергії, розмір атмосферних осадків і ін..). Внутрішні - фактори якості екосистеми. До них відносять: а) мікрометеорологічні - освітленість, температура, вологість приземного прошарку повітря, утримання в ньому кисню, вуглекислого газу тощо; б) ґрунтові - температура, вологість і склад ґрунтів, утримання гумусу, доступність мінерального харчування, окисновідновний потенціал; в) біотичні - щільність популяції різноманітних видів, їх віковий склад, морфологічні, фізіологічні і поведінкові характеристики тощо.
|
||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; просмотров: 1063; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.72.165 (0.019 с.) |