Екскурсія як літературний твір

Серед різноманітних форм функціонування літературного твору існує одна вкрай цікава літературна екскурсія.

Мета екскурсій на вступних занять на уроках літератури -показати суспільні проблеми, висунуті письменників у даний історичний момент.

Можливості літературної екскурсії поки мало відображені в шкільному викладанні літератури, хоча навіть багата літературна історія дає великий матеріал до моделювання літературних маршрутів. Проектуючи текст твору в реальний ландшафт, розгортаючи його як тут і тепер триває подія, літературна екскурсія створює незамінний ефект співставлення художнього світу. По-перше, змінюється сприйняття самого художнього тексту. Рядки знайомого твори, локалізовані в маршруті, набувають граничну конкретність. Екскурсант, зіставляючи об'єкт і породжувані ним авторські асоціації. По-друге, змінюється семантика повсякденного простору: знайомі вулиці міста, безликі, мовчазні будинку набувають вигляд, голос, говорять мовою літературних переказів. І, нарешті, активізуються процеси ідентифікації території та самоідентифікації людини, яка проживає на ній, поглиблюється природна потреба знати і любити свій край.
Найбільш ефективними є ті екскурсії та походи, які пов'язані з біографією письменника, так як вони дають новий матеріал, стимулюють інтерес до життя і творчості того чи іншого автора.
Знайомлячи школярів із експонатами музею історії, вчитель ставить своїм завданням наочно показати учням історію життяі на основі чого автор у своєму творі створив характери і показав епізоди, типові для країни.
Перед відвідинами музею вчитель зазвичай ставив учням завдання: уважно стежити за експозицією, за розповіддю екскурсовода, щоб потім, на уроках, зазначити, які саме факти з історії відображені у творі
Крім того, наведені факти дозволять заглянути в «творчу лабораторію» письменника, побачити, як матеріал дійсності під пером митця стає матеріалом літературного твору.
Найбільш поширеним видом наочності з літератури для заочної екскурсії є наочність образотворча, до якої належать такі краєзнавчі посібники, як портрети письменників-земляків, картини живопису, ілюстрації, які відтворюють природу краю, побут і праця місцевого населення, фотографії, малюнки. Подібний матеріал збагатить уявлення учнів про епоху, життя та творчість письменника.
До графічних наочних посібників краєзнавчого типу ми відносимо літературні карти краю з умовними позначеннями місць, цікавих в історико-літературному відношенні; них же відносяться маршрутні карти, топографічні схеми подорожей письменника або героя художнього твору, хронологічні таблиці найважливіших літературних подій.

Суттєві ознаки екскурсії

Екскурсія являє собою цілеспрямований, наочний процес пізнання оточуючого, середовища.

Кожна екскурсія має свої особливості в методиці проведення і оганізації обслуговування. Ознаки екскурсії свідчать, як про її подібність іншим формам культурно-виховної роботи (лекції, конференції), так і про відмінності від них:
1. Тривалість у часі проведення (від академічної години до доби);
2. Наявність екскурсантів, їх активна діяльність (спостереження, вивчення, дослідження об'єктів);
3. Кваліфікований керівник-спеціаліст (екскурсовод);
4. Наочність, зорове сприйняття об'єктів;
5. Переміщення за заздалегідь визначеним маршрутом;
6. Цілеспрямованість огляду (тема).
Окрім таких загальних для всіх екскурсій ознак, у кожного виду екскурсій є свої специфічні ознаки.Це такі:

1. Суб’єкт-суб’єктний характер екскурсії (суб’єктність виражається перш за все у спілкуванні в системі екскурсовод – екскурсанти.)
2. Наявність теми, мети та завдання(ведеться за певною темою, що регламентує відбір екскурсійних об’єктів, на яких розкривається тема, спрямованість спілкування)

3. Слідування певній методиці підготовки та проведення екскурсії(екскурсія будується та проводиться за певною методикою, яка складається із методів та засобів виховання та навчання, методичних прийомів, що застосовуються в екскурсійній діяльності)
4. Умотивованість дій екскурсовода та екскурсантів(До чинників, що утворюють мотивацію участі в екскурсії, належать, перш за все, суб’єктні особливості екскурсанта та екскурсовода, емоційна насиченість екскурсії, інтерес від неї)
5. Визначальна роль інтересу в мотивації пізнання. (інтерес виникає як цікавість, бажання розширити світогляд, змінити вид діяльності.
6. Визначена структура екскурсії. (Основними елементами екскурсії є вступна, основна та завершальна частина)
7. Індивідуальний підхід.. Кожний екскурсант має власні очікування від екскурсії, які він проектує на всю екскурсію. Його вдоволеність екскурсією залежить від ступеня здійснення цих очікувань.)
8. Урахування психічних процесів. На екскурсії задіяні такі психічні утворення, як пам’ять, увага, мислення, інтелект, активність, емоції. Екскурсоводу необхідно мати чітке уявлення про згадані психічні процеси)
9.Високі вимоги до особистості екскурсовода. Його має вирізняти висока професійна майстерність, переконаність,широкий кругозір, розвинута професійна інтуїція,шарм, культура мовлення розвинута пам’ять.

Функції екскурсії

Функція з лат.означає виконання, здійснення. Функція - це зовнішній прояв якого-небудь об'єкта, форма роботи установи, підприємства. Функції екскурсії розглядаються як її головні властивості.

Функція наукової пропаганди. Виконуючи функцію пропаганди, кожна екскурсія повинна мати чітку спрямованість. В основу екскурсії покладені принципи пропаганди, науковість, ідейність, зв'язок з життям, дохідливість і переконливість.

Функція інформації. Екскурсія відповідно до своєї темою містить інформацію по конкретному розділу знань: про досягнення історичної науки, медицини, біології; Значна частина інформації на екскурсії підтверджується показом об'єктів. Наявність інформації в екскурсіях не означає, що екскурсовод повинен, відступаючи від теми, робити повідомлення про останні події міжнародного життя. Основою для проведення екскурсії є затверджений текст.
Функція організації культурного дозвілля. Під дозвіллям мається на увазі та частина неробочого часу, яка залишається в розпорядженні людини після робочого дня. Помітно зростає роль екскурсії в організації культурного дозвілля там, де екскурсійні установи і музеї перейшли від епізодичних заходів до заходів з циклам. Екскурсійний цикл ставить завданням дати екскурсантам систему знань (наприклад, з історії рідного міста, про пам'ятки культури та історії, розташованих на його території.Тут цикл з 5-6 екскурсій присвячується показу, наприклад, історичних пам'ятників.
Екскурсія у функції розширення культурно-технічного кругозору. Її учасники отримують знання з історії, в галузі мистецтва, архітектури, літератури, економіки. Нерідко екскурсія конкретизує знання екскурсантів, допомагає їм побачити те, що вони знали за письмовими джерелами, з шкільних програм, з лекцій.
Функція формування інтересів людини. Завдання екскурсії - повідомити знання аудиторії і викликати інтерес у людей до конкретної галузі знань. Наприклад,побувавши на літературній екскурсії, її учасники виявляють надалі інтерес до конкретного письменнику.
Кожна конкретна екскурсія може виконувати одночасно кілька функцій. Це залежить від того, з якою групою екскурсантів вона проводиться. Для дітей та молоді екскурсія - це функція розширення культурно-технічного кругозору; для підлітків, що вибирають професію, - функція формування інтересів; для іноземних туристів - функція інформації і т. д.