Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Об’єм екстренної медичної допомоги:. 2. 1. Кордарон (450 мг) внутрішньовенно краплинно + всередину по 200 мг 4 рази на день до
2.1. Кордарон (450 мг) внутрішньовенно краплинно + всередину по 200 мг 4 рази на день до добової дози 1300 мг. При відновленні синусового ритму – знижувати дозу за схемою: 200 мг х 3 рази в добу (600 мг/добу) 10 днів; 200 мг х 2 рази в добу (400 мг/добу) 10 днів; 200 мг х 1 раз в добу (200 мг/добу) 10 днів; 200 мг х 3 рази в тиждень тривало (2-3 і більше місяців). 2.2. Якщо ритм не відновлюється, то слід призначити хворому варфарин починаючи з 2,5 або 3 мг (1 таблетки) під контролем міжнародного нормалізаційного співвідношення (МНС). Дозу варфарину збільшувати до досягнення значення МНС 2,5-3, після чого вдатися до спроби відновити синусовий ритм хінідином (200 мг всередину кожні 4 години) до добової дози 1200-1400 мг (не більше 1800-2000мг). 2.3. Альтернативою до хінідину є електрична кардіоверсія силою 100-200-300 Дж. 2.4. Підвищити ефективність зазначеного вище лікування можна, якщо попередньо вводити калій-магнієву суміш. Ситуаційна задача 2. 26. Хворий Б., 57 років, звернувся до лікаря станції швидкої медичної допомоги з приводу сильного пекучого болю в грудях, який не вщухає упродовж 3 х годин. Біль вдалось подолати внутрішньовенним уведенням 4 мл 1% розчину морфіну, розведеного у 20 мл 0,9% розчину натрію хлориду. На момент поступлення у лікарню минуло 4 години. Об'єктивно. Загальний стан важкий. Шкіра холодна, суха. Тони серця: протодіастолічний ритм галопу. Пульс – 126 уд/хв. АТ – 98/59 мм.рт.ст. Турбує задишка, серцебиття, кашель. В легенях ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібноміхурцеві хрипи в нижніх відділах легень. Живіт м'який, неболючий, печінка – біля краю ребрової дуги. ЕКГ: ритм не синусовий, з частотою скорочень шлуночків 200 уд/хв., комплекси QRS широкі – 0,14 с, cегмент ST у V3-V6 над ізолінією на 4-5 мм. Аналіз крові на серцевий тропонін І – 2,3 нг/мл. ЕхоКС: акінезія в базальних та середніх передньо-септальних та верхівково-септальному сегментах ЛШ (1,2, 7,8 та 13 сегменти). Діагноз: ІХС: STEMI – гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, з локалізацією у базальних та середніх переднє-септальних сегментах лівого шлуночка. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія. Гостра серцева недостатність з набряком легень - Т.Killip ІІБ, Forrester-III. Еталон відповіді. 1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і після подолання нападу шлуночкової тахікардії госпіталізувати у відділення реанімації та інтенсивної терапії ЦРЛ.
Об’єм екстренної медичної допомоги: 2.1.Прекардіальний удар з притиском, якщо є умови візуалізації ритму серця. 2.2.Електрична дефібриляція. У разі трьох (200, 300, 360 Дж) неефективних дефібриляцій, налагодити дихання “рот-до-рота”, зовнішній масаж серця (2:30). За неефективності – інтубація трахеї з подальшою штучною вентиляцією легень з допомогою дихального мішка АРД-1200, продовжувати ефективні компресії грудної клітки (прогинання на 3-4 см). 2.3.Адреналін по 1мг кожні 3-5 хв. 2.4.Внутрішньовенно струменево увести 450 мг кордарону. 2.5.Чергування кожних трьох дефібриляцій з внутрішньовенним введенням кордарону болюсно або на фоні інфузії кордарону (2000 мг/добу). 2.6.Застосування кордарону повторювати почергово з серіями з тьох дефібриляцій до відновлення нормального ритму серця або появи ознак біологічної смерті. 2.7.Після стабілізації ритму серця – лікування за стандартом допомоги при STEMI (тромболітична та антитромботична терапія, нітрати, метопролол-сукцинат, аторвастатин, фозиноприл).
Ситуаційна задача 2. 2 7. Хворий Д., 70 років, подає скарги на сильний біль за грудниною, що триває без перерви біля 5 годин і не вщухає після прийому одна за одною 9 таблеток нітрогліцерину. Лікар, прибувши з ЕКГ-апаратом в оселю хворого, знайшов його дуже блідим і транспортом спеціалізованої кардіологічної бригади швидкої медичної допомоги госпіталізував його у спеціалізовану кардіологічну лікарню. Шкіра хворого холодна і волога. В легенях вологі хрипи на всьому протязі легень. Пульс ниткоподібний, періодично не визначається. На ЕКГ – у відведеннях II, III, aVF, V7-V9 зубець Q глибиною 5 мм, шириною 0,05 с., сегмент ST у цих відведеннях над ізолінією на 7 мм., у відведеннях І, aVL, V3-V6 сегмент ST під ізолінією на 6-7 мм. Через декілька хвилин комплекси QRS зникли зовсім, ЕКГ реєструє ізолінію.
Діагноз: ІХС: STEMI - гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, із локалізацією в базальних та середніх заднє- септальних сегментах лівого шлуночка (09.04.08). Гостра серцева недостатність – кардіогенний шок IV ступеня, Killip - IV, Forrester - IV. Асистолія.
Еталон відповіді. 1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу – подолати біль і транспонувати машиною швидкої допомоги у відділення реанімації та інтенсивної терапії кардіологічного стаціонару. 2. Об’єм екстренної медичної допомоги: 2.1.Внутрішньовенно струменево увести 3 мг атропіну; кожні 3-5 хв уводити по 1 мг адреналіну. 2.2.Налагодити тимчасову трансвенозну електрокардіостимуляцію з встановленням електроду в правому шлуночку. 2.3.У разі припинення дихання – вдатися до інтубації трахеї з подальшою штучною вентиляцією легенів за допомогою мішка АМБУ на тлі тимчасової електрокардіостимуляції. 2.4.За наявної асистолії - еуфілін в дозі 5мг/кг вводити внутрішньовенно в підключичну вену. 2.5.Після стабілізації гемодинаміки приступити до лікування за стандартом медичної допомоги при STEMI (тромболітична та антитромботична терапія, нітрати, метопрололу-сукцинат, інгібітор АПФ фозиноприл, симвастатин). Ситуаційна задача 2. 28. Хворий Г., 73 років, звернувся за допомогою до лікаря амбулаторії – сімейної медицини у зв'язку з частими нападами втрати свідомості та судом, які тривають до 1-3 хвилин і супроводжуються мимовільним сечопуском. Рік тому назад переніс інфаркт міокарда з локалізацією по нижній стінці лівого шлуночка. Провісників втрати свідомості хворий не відмічає. В момент звернення раптово став блідим, а шкіра-холодною і вологою. Об'єктивно: хворий середнього росту, біомас-індекс 29,9. ЕКГ: інтервали P-P складають – 0,6 с., а R-R – 2,0 с, комплекси QRS деформовані.
Діагноз: Повна дистальна АВ-блокада, синдром Морганьї-Едемса-Стокса.
Еталон відповіді. 1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і госпіталізувати хворого у кардіологічний відділ ЦРЛ. 2. Об’єм екстренної медичної допомоги: 2.1.Серцево-легенева реанімація – етапи АВС: штучне дихання типу “рот-в-рот”, зовнішній масаж серця, із співвідношенням 2:30. 2.2.Адреналіну гідрохлорид внутрішньовенно кожні 5 хвилин по 0,5-1 мл 0,1% розчину в 5-10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. 2.3.Атропіну сульфат 3 мг внутрішньовенно струменеві, одноразово. 2.4.Госпіталізація у спеціалізоване кардіологічне відділення, моні торування ЕКГ, АТ, SaO2. 2.5. Тимчасова трансвенозна ендокардіальна електрокардіостимуляція(за наявності обладнання для електрокардіостимуляції). 2.6.Після стабілізації гемодинаміки за утримання повної AV-блокади перевід хворого в Центр для імплантації штучного водія ритму (DDDR).
Ситуаційна задача 2.29. Хвора Д., 57 років, викликала лікаря амбулаторії сімейної медицини у зв'язку із вираженою задишкою, підвищенням температури тіла до 39,30С, ознобом, кашлем з виділенням іржавого харкотиння, колючим болем у правій половині грудної клітки. Причиною хвороби вважає застуду. Лікар госпіталізував хвору у відділення реанімації та інтенсивної терапії. Об'єктивно. Загальний стан хворої важкий, дихання поверхневе, ЧД – 34 за 1 хвилину. На губах герпетичний висип. Над обома легенями перкуторно у верхніх відділах ясний легеневий звук, від кутів лопаток і донизу – тупий перкуторний звук. Аускультативно в ділянках перкуторної тупості прослуховується бронхіальне дихання, над зоною тупого звука - крепітація. Межі серця поширені у всі сторони. Тони серця: ослаблені, аритмічні – множинні екстрасистоли, ЧСС – 125 уд/хв., систолічний шум над ділянкою абсолютної серцевої тупості. АТ – 93/56 мм.рт.ст. Живіт м'який, печінка збільшена, нижній край її виступає з-під ребрової дуги на 4 см по l.medioclavicularis dextra. Пальпується також щільна, болюча селезінка. Аналіз крові: Ер.2,8*1012/л; Hb- 83 г/л, середній діаметр еритроцитів (МDС)- 6,3 мкм, середній вміст гемоглобіну в еритроцитах (МСН) – 22 пг, середній об'єм еритроцитів(MCV) – 75 фл; КП - 0,82; ретикулоцитів – 3,2%; лейкоцитів – 20х109/л, в т.ч. паличкоядерних нейтрофілів – 18%; ШОЕ – 52 мм/год. ОФВ1 –45 %, SaO2 – 85%, ПОШвид – 50%.
Діагноз: Негоспітальна пневмонія з локалізацією у нижніх долях обох легень з тяжким перебігом, IV категорія. Легенева недостатність ІІІ ступеня Септичний (токсико-інфекційний) шок, II фаза. Гепато-лієнальний синдром. Вторинна гіпохромна мікроцитарна гіперрегенераторна середньоважка анемія.
1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і госпіталізувати хвору у відділення реанімації та інтенсивної терапії ЦРЛ. 2. Об’єм екстренної медичної допомоги: 2.1. Цефтриаксон по 1 г кожні 8 год в/венно краплинно або амоксицилін клавуланова кислота (аугментин) по 2,4 г в/венно краплинно кожні 12 годин в поєднанні з еритроміцином або сучасним макролідом (азитроміцин, кларитроміцин, спіроміцин, рокситроміцин). [ Азитроміцин (сумамед) призначають по 500 мг 2 рази на добу всередину у першу добу і по 250 мг 1 раз на добу з 2 по 5 добу. Спіраміцин(роваміцин) призначають всередину по 3 млн ОД 3 рази на добу упродовж 10 днів. Рокситроміцин (рулід) рекомендують по 300 мг 2 рази на добу упродовж 7-10 днів. Кларитроміцин (клацид) призначають по 500 мг на добу в/венно упродовж 10 днів]. Альтернативні засоби: левофлоксацин по 4 г в/венно 2 рази на добу або гатифлоксацин - по 400 мг на добу в/венно в поєднанні з цефтриаксоном. Якщо збудником захворювання виявиться P. Aeruginosa, то такому хворому призначається ципрофлоксацин в поєднанні з цефтазидимом або амікацином, або меронемом. Середня тривалість антибіотикотерапії від 7-10 днів. 2.2.Преднізолон – 3 мг/кг/добу, внутрішньовенно струменево; 2.3.Ацетилсаліцилова кислота (ацелізин) – 1 г х 2 рази на добу внутрішньом’язево; 2.4.Дофамін 2-4 мкг/кг/хв внутрішньовенно краплинно(до стабілізації гемодинаміки й тиску крові); 2.5.Оксигенований перфторан (2 мл/кг маси тіла) внутрішньовеено краплинно; 2.6.Пентоксифілін – 2 мл 5% розчину у 100 мл 0,9% натрію хлориду внутрішньовенно краплинно;
2.7. Глюкозо-інсулін-калієва суміш (Sol.Glucosae 5% - 200,0 мл + Insulini 6 ОД + Sol.Panangini – 20,0) внутрішньовенно краплинно. 2.8. Лазолван – внутрішньом'язево по 2 мл 0,75% розчину кожні 6 годин. Ситуаційна задача 2.30. Хворий В., 23 років, виписаний з терапевтичного відділу центральної районної лікарні з діагнозом: “Ревматична хвороба серця, активна фаза, активність ІІ ст., ендоміокардит. Мітральна вада серця з перевагою стенозу мітрального клапана лівого ІІ стадії. СН І стадія, ІІ ФК”. За призначенням лікаря медична сестра увела хворому внутрішньом’язево 2,4 млн. ОД препарату Ретарпен. Раптом хворому стало погано: відчув стисний біль грудниною, з’явились важка задишка, свербіж шкіри, серцебиття. Об’єктивно. Шкіра обличчя бліда, волога, холодна, на чолі краплі поту; АТ – 72/43 мм.рт.ст.; пульс – ниткоподібний, підрахунку не піддається.
Діагноз: Медикаментозний анафілактичний шок (на введення ретарпену), важка форма, гемодинамічний варіант, гострий злоякісний перебіг. Еталон відповіді. 1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і госпіталізувати хворого у відділення реанімації та інтенсивної терапії ЦРЛ.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 65; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.195.112 (0.018 с.) |