Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
До часу правління аскольда джерела відносять і перше хрещення Руси. Але те «аскольдове хрещення», як відомо, значного сліду В історії Руси не залишило.
Час Аскольда й Діра був початком становлення Київської держави, яка мала значні військові сили й виступала вже як активний чинник міжнародної політики. Зовнішня політика перших Рюриковичів. З невідомих причин у 882 році князь Аскольд був відсторонений від влади в Києві і вбитий силами енергійного Олега, опікуна (можливо, дядька) сина померлого на той час Рюрика – Ігоря. Причиною могла бути акція хрещення Аскольда (при тому обидва центри християнства – і Рим, і «новий Рим» – були задіяні, що свідчить про те, що такий акт їм був дуже вигідний). Умови прийняття християнства Аскольдом точно не встановлені, але, можливо, що хитрі греки поставили Русь у якусь залежність, чого Аскольд не зміг передбачити, через що й настала миттєва реакція Рюрикового оточення (чи навіть роду) [Найважливіший в цьому відношенні фрагмент з відповідного «Послання патріарха Фотія» є таким: «…І руси стали серед наших підвладних приятелів…» (один варіант перекладу цього фрагменту документа), «…рабів» (другий варіант перекладу). А далеко не одне й те ж, чи не так? – О.Б.]. Отже, підстави говорити про залежність існують. Ще однією причиною відсторонення від влади князя Аскольда Олегом від імені Ігоря, сина Рюрика могла бути практично затерта в джерелах, але дуже важлива для того часу обставина, про існування якої сьогодні говорить все більше й більше вчених. А саме, що Рюрик і Олег були потомками князя Кия, останніми представниками його династії (можливо, антської). У такому разі ми маємо претензію на династичний спадок з боку Рюрикового роду, яку Олегу й удалося успішно реалізувати у 882 році. Саме з цього часу – з утвердженням роду Рюрика – за Літописом починається зростання могутності Києва й Київської держави. Князь Олег Віщий (882 – 912 рр.). Держава князя Олега зосереджувалась довкола природного центру слов’янських земель, важливого торгівельного пункту – Києва. І досить невелике полянське місто швидко перетворюється на столицю могутньої держави, яка справляє вражаючий вплив на сусідні народи. Поява назви її – Київська Русь – була цілком закономірною. Князь Олег вважається одним з піонерів збирання руських земель в єдину державу, застосовуючи при тому й силові методи й своєрідну дипломатію. Відразу ж після оволодіння Києвом Олег веде своїх воїнів на деревлян, а в наступні два роки захоплює землі дніпровських сіверян і сусідніх з ними радимичів. Сіверян Олег переміг у бою і звільнив їх від влади хазарів, сам же обклав їх дуже легкою податтю, сказавши при тому такі слова: «Я ворог їм, а не вам!», тим підкресливши перед підкореними свої добрі наміри. Радимичі, провівши переговори, вирішили не виступати проти Олега, а зголоситися на ту ж данину, що платили до того хазарам. У зв’язку з цим помінялась їхня залежність, що відобразилося на самоідентифікації: оскільки Олег був рус, то вони стали данниками «руськими» (у майбутньому це визріє в самоназву етносу – «русскіє»). А до того вони були «хозарськими».
Отож Олег у даному випадку показав себе досвідченим дипломатом, бо добрі відносини зі слов’янськими північними племенами були для нього дуже важливими у зв’язку з його міжнародними планами. Розширення кордонів Київської держави на північ і приєднання Новгорода зумовило посилення торговельної артерії – «шляху із варяг у греки», що з’єднував Балтійське й Чорне моря системою річкових шляхів. Торговельна експансія русів на Чорноморське узбережжя викликала подальше загострення відносин Києва з Константинополем. До особливих заслуг князя Олега історики відносять встановлення дипломатичних стосунків зі Східною Римською імперією – тодішнім оплотом цивілізації. Слід сказати, що Олег одразу зайняв агресивну щодо Константинополя позицію в зовнішній політиці. Перший похід Олега на Константинополь датується 907 роком. Дата непевна й опис війни літописцем уважається напівміфологічним. Узяв Олег Константинополь підступом – поставив кораблі на колеса й підвів їх під стіни Константинополя. Греки перелякались і запросили миру. Олег зажадав контрибуції. Почалися переговори. Князь вислав послів – Карла, Фарлофа, Вельмуда, Рулава, Стемида та ін., які й уклали з греками Договір, текст якого зберігся лише частково (Див. умови: Літопис Руський. – С.18). Стисло головні положення цього Договору виглядають так:
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 70; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.157.134 (0.005 с.) |