![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема4 Аграрні правовідносини (навчальна лекція)
1 Поняття та особливості аграрних правовідносин, їх елементи. 2 Підстави виникнення, зміни та припинення аграрних правовідносин. 3 Класифікація аграрних правовідносин. Мета: Розкрити поняття, особливості та види аграрних правовідносин. Підстави їх виникнення, зміні та припинення. 1. Поняття та особливості аграрних правовідносин, їх елементи. Аграрні правовідносини — це вид суспільних відносин, що врегульовані нормами аграрного права і суміжних з ним галузей права в комплексі, які складаються між суб'єктами в аграрному секторі, об'єднаними одним інтересом щодо виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції та сировини. Суб’єктами аграрних правовідносин можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які наділені цивільною правоздатністю у сфері виробництво, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, сервісного, фінансового та соціального забезпечення товаровиробників. Об ’ єктами аграрних правовідносин є: Ø нерухоме майно; Ø грошові кошти, в тому числі іноземна валюта, цінні папери, природні ресурси, а саме – ліс, загальнопоширені корисні копалини, водойми; Ø товарні продукти харчування рослинного і тваринного походження, в тому числі водного та мисливського; Ø земельні й майнові права; Ø інші майнові та немайнові права, юридичні дії, що підлягають грошовій оцінці і мають вартість. Основне місце в системі аграрних правовідносин відведено правовідносинам з використання землі, яка є матеріальною основою і одним з основних засобів сільськогосподарського виробництва. До суб’єктів правовідносин юридичних осіб відносять: Ø колективні сільськогосподарські підприємства; Ø виробничі сільськогосподарські кооперативи; Ø спілка селян; Ø сільськогосподарські товаровиробники; Ø фермерські господарства; Ø приватні підприємства; Ø державні аграрні товаровиробники; Ø спільні аграрні підприємства із залученням іноземного капіталу. До суб’єктів аграрних правовідносин можна також віднести громадян, які ведуть особисте селянське господарство. Змістом аграрних правовідносин є права та обов’язки учасників відносин. Правовою формою, в якій урегульовано права та обов’язки аграрних суб’єктів є чинне законодавство та їх установчі документи.
Розглядаючи аграрні правовідносини як єдність матеріального змісту і правової форми, можна розрізнити такі зв'язки елементів правовідносин: 1) зв'язок прав і обов'язків як закріпленої нормою моделі, що повинна обумовлювати реальну поведінку; 2) реальний зв'язок учасників правовідносин, який повинен відповідати моделі поведінки, закріпленої у відповідній нормі; 3) зв'язок реальної поведінки і моделі, яка знаходить своє вираження в здійсненні прав і виконанні обов'язків.
2. Підстави виникнення, зміни та припинення аграрних правовідносин. Аграрні правовідносини виникають, змінюються і припиняються не самі по собі, а лише з настанням певних життєвих обставин, які називаються юридичними фактами. Юридичні факти – це певні життєві обставини, з якими закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення аграрних прав і обов’язків. Залежно від характеру перебігу та вольових ознак усі юридичні факти поділяються на: Ø дії – це життєві обставини, які є наслідками вольової, свідомої поведінки людей; Ø події – це обставини, настання яких не залежить від волі людини. У свою чергу дії поділяються на: Ø правомірні; Ø неправомірні. Правомірними є всі дозволені, не заборонені законом дії. І навпаки, дії, які порушують установлені законом заборони, визнаються як неправомірні. Правомірні дії поділяються на три великі групи: Ø адміністративні акти; Ø правочини; Ø юридичні вчинки. Адміністративні акти становлять владні розпорядження державних органів і органів самоврядування, адресовані конкретним суб'єктам аграрних правовідносин, або управлінських органів того чи іншого сільськогосподарського підприємства своїм підрозділам, які спрямовані на виникнення, зміну чи припинення аграрних правовідносин. Правочинами є дії, спеціально спрямовані на встановлення, зміну або припинення аграрних правовідносин.
3. Класифікація аграрних правовідносин. Залежно від сфери, в якій виникають ті чи інші аграрні правовідносини, вони можуть бути поділені на дві великі групи:
- внутрішні (внутрішньогосподарські); - зовнішні (зовнішньогосподарські). Внутрішні (внутрішньогосподарські) правовідносини виникають всередині аграрного підприємства між її структурними підрозділами. У загальному комплексі внутрішніх правовідносин у сфері сільськогосподарського виробництва чільне місце належить земельним і трудовим правовідносинам. Головну і найвагомішу частину майнових відносин становлять правовідносини по володінню, користуванню і розпорядженню майном, яке належить їх учасникам на правах власності, повного господарського відання чи оперативного управління. Зовнішні (зовнішньогосподарські) правовідносини виникають між юридично-самостійними суб’єктами аграрного господарювання. Зокрема, внутрішньогосподарські відносини на відміну від зовнішньогосподарських відносин регулюються локальними актами господарювання, тим часом, як зовнішні переважно нормативно-правовими актами органів державної влади. Внутрішні аграрні правовідносини поділяються на: Ø відносини між підприємством і його працівниками; Ø трудові і земельні правовідносини; Ø майнові; Ø організаційно-управлінські тощо. Зовнішні аграрні правовідносини охоплюють відносини суб’єктів аграрного виробництва між собою, а також із суб’єктами господарювання, які здійснюють господарсько-виробничу діяльність у різних галузях суспільного виробництва. Зовнішні аграрні правовідносини поділяються на: Ø майнові; Ø податкові; Ø договірні; Ø відносини, які виникають внаслідок заподіяння шкоди.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 56; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.221.191 (0.008 с.) |