Показники прибутковості підприємства та продукції

Для характеристики ефективності господарювання використовуються показники прибутковості (рентабельності).

Прибутковість (рентабельність) - це відносний показник, який характеризує величину прибутку підприємства у розрахунку на одиницю вкладеного капіталу у підприємство (чи в окремі його активи) або на одиницю витрат підприємства. У практиці розраховуються такі показники рентабельності: рентабельність продукції, рентабельність виробництва, рентабельність власного капіталу, рентабельність сукупних активів та інші.

Рентабельність продукції (Р_пр)характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут. Вона визначається за формулою:

 

,

де П_В – прибуток від операційної діяльності підприємства;

С_п.р.п. – собівартість реалізованої продукції.

Рентабельність продукції можна обчислювати також як відношення прибутку до обсягу реалізованої продукції. Саме в такому вигляді цей показник часто використовується в зарубіжній практиці.

У багатономенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції обчислюється також рентабельність окремих її різновидів.

Рентабельність окремого виробу (Рв) розраховується за формулою:

,

де Ц_і, С_і – відповідно ціна і повна собівартість і -го виробу.

Рентабельuість виробництва (Рвир) розраховується за формулою:

,

де П_з – прибуток від звичайної діяльності підприємства за рік;

ОФср. – середньорічна вартість основних фондів підприємства;

НОК – середньорічна сума нормованих оборотних коштів підприємства.

Рентабельuість власного капіталу відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів. Розраховується цей показник у такий спосіб:

де П_ч - чистий прибуток підприємства за певний проміжок часу (наприклад, рік);

К_в – середня величина власного капіталу підприємства за певний проміжок часу.

Рентабельність сукупних активів підприємства (Р_а) розраховується за формулою:

,

де А_с – середня за певний проміжок часу величина сукупних активів підприємства.

Будь-яке підприємство зацікавлене у зростанні прибутковості своєї виробничо-господарської діяльності. З цією метою воно повинне забезпечувати випереджаюче збільшення прибутку порівняно із зростанням своїх витрат та розміру активів.

Приклад.

Розрахувати показники рентабельності продукції та рентабельності виробництва по підприємству за такими даними:

Показники	Річний обсяг реалізації, тис.шт.	Повна собівартість виробу, грн.	Відпускна ціна, грн.
Виріб А
Виріб Б
Виріб В

Середньорічна вартість основних виробничих фондів 11400 тис. грн. і нормованих оборотних засобів 250 тис. грн. Окрім прибутку від реалізації продукції інших видів прибутку підприємство не отримувало.

Розв' язання

1. розраховуємо рентабельність окремих виробів:

2. Рв_А= (78-65)/65× 100=20%

3. Рв_Б =(56-48)/48 × 100=16,6%

4. Рв_А= (48-39)/39× 100=23,1%

5. 2) визначаємо рентабельність продукції:

6. Р_прА =((78-65) ×70+(56-48)×58 + (48-39)·42)/65×70+48×·58+39·42)× 100= 19%

7. 3) визначаємо рентабельність виробництва:

8. Рвир= 1752/11650× 100=15,04%

 

Види заробітної плати

Оплата праці (заробітна плата) - винагорода, розрахована, як правило, в грошовому виразі, яку відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.

функції заробітної плати, а саме:

- відтворювальну (заробітна плата забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації);

- стимулюючу (оплата праці спонукає працівників до ефективних дій на робочих місцях);

- регулюючу (диференціація рівня заробітної плати залежно від кваліфікації, складності праці, напруженості завдань, фаху);

- соціальну (спрямована на забезпечення однакової оплати праці за однакову роботу, тобто реалізацію принципу соціальної справедливості щодо одержуваних доходів).

Основними видами оплати праці є номінальна і реальна заробітна плата.

Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку отримують працівники за свою працю за певний проміжок часу (годину, день, місяць).

Реальна заробітна плата засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Реальна заробітна плата залежить від продуктивності праці та цін на товари і послуги. Зростання номінальної заробітної плати не завжди призводить до зростання реальної, яка може і знизитися, якщо ціни на товари і послуги зростають швидше, ніж середня заробітна плата.

Існує дві основні форми оплати праці на підприємстві – погодинна та відрядна. Кожна з цих форм має декілька різновидів, які називаються системами заробітної плати.

Погодинна оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань. Погодинна оплата застосовується за таких умов:

- виробничий процес характеризується частою зміною операцій;

- відсутня можливість збільшення випуску продукції, тобто робітник не може вплинути на збільшення випуску (конвеєрний або поточний тип виробництва із заданим ритмом);

- виробничий процес є строго регламентованим.

Відрядна заробітна плата визначається кількістю та складністю виконаних робіт на підставі нормованих розцінок на одиницю роботи за певний проміжок часу.

Відрядна форма застосовується за таких умов:

- коли існують кількісні показники роботи, які безпосередньо залежать від конкретного робітника;

- коли існує можливість точного обліку обсягів виконаних робіт;

- коли існують можливості у робітників конкретної виробничої дільниці збільшити виробіток або обсяг виконаних робіт;

- коли існує можливість використання технічного нормування праці.