Попит нераціональний (ірраціональний)

— стан ринку, за якого в покупця виникає бажання придбати товар чи послуги, що завдають йому шкоди (наркотичні засоби, зброя, порнографія та ін.). Завдання маркетингу — переконати людей відмовитися від придбання подібних товарів за допомогою поширення правдивих відомостей про такі товари і послуги, різкого підвищення цін, обмеження доступу до товару.

Попит нерегулярний

— стан ринку, за якого потреба в даному товарі чи послузі різко міняється протягом року, сезону, доби. Завдання маркетингу — шукати способи згладжування коливань і розподіляти попит за часом за допомогою гнучких цін, спеціальних заходів стимулювання.

Попит нульовий

— стан ринку, за якого потенційні споживачі байдужі до товару. Завдання маркетингу полягає у відшуканні способів ув’язування властивих товару вигід із природними потребами й інтересами людини.

Попит оптимальний (повний)

— такі обсяги продажу, що забезпечують максимально можливі за даних умов норму і величину прибутку. У разі досягнення цього фірма повинна шукати додаткові сфери застосування своєї продукції або її модернізувати, для того щоб мінімізувати ризик утрат від зниження попиту чи конкуренції.

Попит очікуваний

— прогнозований попит на товар, який бажано знати ще до встановлення ціни. Методи визначення: опитування потенційних покупців і продавців; контрольні ринкові експерименти з продажем даного товару на різних ринках за різними цінами; прогнозування та ін.

Попит первинний

— рівень сукупного попиту на всі торгові марки даного товару або послуги, наприклад, сукупний попит на мотоцикли.

Попит підвищений

— попит, що виникає внаслідок дефіциту на певний товар. П. п. з’являється за нестачі виробничих потужностей і ліквідується структурною перебудовою виробництва.

Попит платоспроможний

— попит на товари і послуги, забезпечений коштами покупців. Відбиває забезпечену грошима частину потреб населення в конкретній кількості товарів і обсягах послуг певного споживчого призначення.

Попит повноцінний

— стан ринку, за якого покупці не в змозі задовольнити існуючі потреби за рахунок наявних у продажу товарів і послуг.

Попит похідний (сполучений)

— попит на продукцію, технологічно пов’язану з іншими товарами. Збільшення споживання такої продукції неминуче викликає зростання попиту на сполучені з нею товари.

Попит прихований

— стан ринку, за якого покупці не в змозі задовольнити існуючі потреби за рахунок наявних у продажу товарів і послуг.

Попит споживачів

— сукупність коштів, пропонованих на ринку фізичними і юридичними особами для придбання товарів споживчого призначення.

Попит стимулювальний

— попит, що сприяє пожвавленню ставлення до товару на даному ринку за допомогою поширення інформації, реклами і післяпродажного сервісу.

Попит сукупний

— загальний попит на товари і послуги в країні. Переважно поділяється на такі категорії: попит населення на споживчі товари і послуги, попит фірм і уряду на інвестиції, попит центральних і місцевих органів влади на товари і послуги; попит іноземних споживачів і фірм на товари і послуги у формі експорту. П. с. визначає рівень виробництва, а отже, і рівень зайнятості.

Попит, що падає

— стан ринку, за якого зменшуються обсяги продажу товару чи послуг. У такій ситуації підприємець мусить виявити й проаналізувати причини погіршання кон’юнктури й установити доцільність стимулювання збуту способом пошуку нових цільових ринків, зміни характеристик товару, здійснення ефективнішої комунікації.

Послідовне розроблення товару

— метод розроблення, за якого в кожний момент часу виконується лише одна стадія розроблення в якому-небудь з відділів компанії; після її завершення проект передається для виконання наступної стадії в інший відділ.

Послуга

— будь-яка діяльність або благо, яку одна сторона може запропонувати іншій. Послуга по своїй суті є невідчутною і не веде до оволодіння власністю.

Послуги виробничі

– нематеріальний результат виробничої діяльності, що виявляється безпосередньо у виді діяльності, спрямованої на зміну споживчих властивостей продукції.

Послуги матеріальні

— послуги, надані споживачам переважно у сфері обігу суспільного продукту. П. м. містять у собі діяльність підприємств і організацій вантажного транспорту, заготівлі, торгівлі, матеріально-технічного постачання.

Послуги на світовому ринку

— послуги, що надходять на зовнішній ринок, які здебільшого не мають упредметненої форми. Вони утворюють світовий ринок послуг, що розчленовується на більш вузькі ринки: ліцензій і ноу-хау, інженерно-консультацій­них, транспортних послуг тощо.

Послуги з післяпродажної підтримки товару

— послуги, спрямовані на підкріплення реального товару.

Послуги торгові

— додаткова діяльність торговельного підприємства, спрямована на надання допомоги покупцям у здій-

сненні купівлі товарів, їхній доставці і використанні.

Постачальники

— компанії і приватні особи, які забезпечують компанію і її конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва товарів і послуг.

Постійні витрати

— витрати, які не пов’язані зі зміною обсягів виробництва і збуту.

Потенційний ринок

— сукупність покупців, які виявляють зацікавленість до певного товару або послуги.

Потреба

— знадоба, що набрала специфічної форми відповідно до культурного рівня й індивідуальності людини.

Пошу к інформації

— етап процесу прийняття рішення про купівлю, на якому споживач намагається здобути додаткову інформацію; споживач може просто виявляти підвищену увагу, а може взятися до активних дій щодо збирання необхідних відомостей.

Пошук покупця

— один з етапів процесу продажу, за якого торговий агент знаходить прийнятних для себе потенційних клієнтів.

Пошук постачальників

— етап процесу купівлі, на якому компанія-покупець намагається вибрати ліпших постачальників.

Пошукова купівельна поведінка

— тип поведінки споживачів під час прийняття рішення про купівлю в ситуації, коли невелике залучення споживачів супроводжується істотними відмінностями між різними марками товару.

Пошукове дослідження

— збирання маркетингової поперед­ньої інформації, яка допоможе визначити проблему і висунути гіпотези.

Презентація

— один з етапів процесу продажу, на якому торговий агент викладає «історію» пропонованої продукції і демонструє, як саме вона зароблятиме або заощаджуватиме гроші для покупця.

Премії

— товари, що пропонуються або безкоштовно, або за дуже низькою ціною як спонукальний мотив для купівлі товару.

Претендент на лідерство

— компанія, що посідає друге місце в галузі і веде запеклу боротьбу за збільшення своєї частки ринку.

Приватна марка (посередницька, дилерська, магазинна марка)

— марка, яка створена реселером товару або послуги і належить йому.

Придатність

— міра, в якій для окремого ринкового сегмента можуть бути розроблені ефективні маркетингові програми, націлені на залучення і обслуговування споживачів, які належать до даного сегмента.

Природне середовище

— природні ресурси, що використовуються як сировина для виробництва; екологія, на яку справляє вплив будь-яка діяльність людини, у тому числі маркетингова.

Пробний маркетинг

— етап розроблення нового товару, на якому товар і маркетингова програма проходять перевірку в умовах, близьких до ринкових.

Прогнозування

— методика оцінювання майбутнього попиту на підставі пропозицій про найімовірнішу поведінку покупця за дотримання низки умов у майбутньому.

Проект ринкової стратегії

— перелік положень, що коротко описують цільовий ринок, спосіб позиціонування товару і величини обсягів продажу, яких планується досягнути за перші кілька років реалізації товару.

Промоушн

— сприяння продажу, просуванню, збуту. Сейлз промоушн — безпосереднє стимулювання збуту.

Проникнення на ринок

— 1) процес збільшення обсягів продажу товарів, що вже є на ринках, за рахунок більш активної маркетингової діяльності; 2) установлення фірмою заниженої ціни на новий товар, для того щоб залучити якнайбільше покупців і завоювати велику частку ринку. Ця стратегія виправдана за масштабного виробництва, яке дозволяє компенсувати сукупною величиною прибутку втрати на окремому виробі і робить важкодо­ступним проникнення на ринок дрібних і середніх підприємств з обмеженими фінансовими можливостями. Дана стратегія ефективна за еластичного попиту, а також якщо збільшення масштабів виробництва супроводжується скороченням витрат.

Пропаганда

— налагодження відносин між компанією і різними контактними аудиторіями за допомогою створення вигідної для компанії репутації, позитивного «корпоративного іміджу», з одного боку, і усуненням або попередженням небажаних чуток, пліток і дій — з другого. До головних інструментів пропаганди належать контакти з пресою, створення репутації товару, корпоративні комунікації, зустрічі представників компанії зі споживачами, консультування.