Поняття й характеристики психотехнічних ігор та психогімнастичних вправ

 

Наразі виділяють два напрями розробки ігрових видів діяльності зі спеціальною метою навчання дорослих – так звані психотехнічні ігри та соціально-психологічний рольовий тренінг.

Психотехнічні ігри, що представляють собою процедури групового розучування вправ на розвиток різноманітних психічних функцій – уваги, пам'яті, уяви, емпатії та ін. – досить добре формалізовані для розробки сценаріїв аудіовізуальних програм інтенсивного навчання на їхній основі. Творчий зміст психотехнічних ігор добре поєднується з колективною формою проведення, у руках досвідченого соціального працівника або психолога ці ігри можуть стати дієвим засобом згуртування групи. Вправи побудовані так, що для їхнього успішного виконання потрібна координована робота всього колективу. Спільно вирішуючи конкретне завдання, учасники психотехнічної гри постійно прагнуть до взаєморозуміння та узгодження дій. Жвава й повноцінна участь у колективній творчості завжди пов'язана з радісними почуттями. Вона зближує й розслабляє, дає психологічний комфорт та свободу спілкування. Члени групи, що захоплені грою, повніше розкривають себе й більше дізнаються один про одного, глибшою стає взаємна довіра.

Крім того, участь у психотехнічних іграх збагачує загальну психологічну культуру членів групи, дозволяє їм розвинути якості та здібності, значущі для учасників групи. Психотехнічні ігри стимулюють творчий пошук прихованих у людини резервів та засвоєння нових способів «проживання» різних соціальних ситуацій, зокрема і критичних.

Одним із варіантів психотехнічних ігор є психогімнастичні вправи.

Під час проведення психогімнастичних вправ відбуваються зміни емоційного стану всієї групи, окремих її учасників, також може бути отриманий матеріал, усвідомлення й обговорення якого дозволяє просуватися в змістовному плані.

Поняттям «психогімнастика» позначають дуже широке коло вправ: письмових і усних, вербальних і невербальних. Вони можуть виконуватися в невеликих групах із 2 – 3 людей або всіма членами групи разом, бути спеціалізованими і впливати переважно на окрему психічну характеристику (наприклад, пам'ять або увагу), але можуть носити більш універсальний характер, надавати генералізованого впливу на особистість. Психогімнастичні вправи дозволяють підключати для усвідомлення того самого переживання, тої ж самої проблеми різні рівні психічного відображення. В результаті розширюються можливості усвідомлення, з'являються нові грані сприйняття проблеми.

Іноді під психогімнастичнми вправами мають на увазі тільки ті, що спрямовані на зміну стану групи як цілого, або кожного учасника окремо. Приймаючи доцільність таких вправ, багато тренерів позначають поняттям «психогімнастика» такі вправи, що спрямовані на отримання досвіду, відповідного змістовній меті тренінгу. Під час планування занять із проведення психогимнастических вправ важливо враховувати такі моменти: правильний вибір вправи, інструктування групи перед його виконанням, зупинка й обговорення результатів.

Психогімнастичні вправи, можна об'єднати в три підрозділи:

1. Вправи, які переважно впливають на стан групи загалом та (або) на кожного її учасника окремо (вправи на створення працездатності).

2. Вправи, спрямовані переважно на змістовну сторону роботи (вправи змістовного плану).

3. Вправи для отримання особистісної зворотного зв'язку.

Перший та другий підрозділи мають більш дробову структуру і класифікують вправи у відповідності з конкретними цілями психогимнастики.

Особливе місце серед психотехнічних ігор займають техніки, що пов'язані зі зміненим станом свідомості. Досвід показує корисність і ефективність використання медитативних технік у процесі групової роботи. Найчастіше ці техніки використовуються з метою навчання фізичної та емоційної релаксації, умінню позбавлятися від зайвого психічного напруження, стресових станів, та в підсумку зводяться до розвитку навичок аутосугестії та закріплення засобів саморегуляції.

Деякі з фахівців використовують на тренінгах трансову сугестію – занурення учасників тренінгу в особливий сповільнений стан свідомості, що сприяє засвоєнню великого обсягу інформації та спрощує отримання навичок. Це досягається завдяки реалізації комплексу сугестивних (використання методів Еріксоніанський гіпнозу), тренінгових (засвоєння технології самогіпнозу) та організаційних заходів. Але для повноцінного проведення таких психотехнічних ігор необхідно керівництво досвідченого інструктора.