Мотря замовкла й кинула ніж на лаву. Ніж задзвенів. Свекруха тільки скоса поглянула й трохи постерегла мотрині норови.

 

 

По об`іді Кайдаш`иха загад`ала нев`істці нас`іяти б`орошна (после обеда Кайдашиха велела невестке насеять муки), а п`отім вчин`ить діж`у (а потом замеша ть раствор на тесто; “ вчинити ” = “ розчинити ” — растворить; “ діж ` а ” — неглубокая деревянная посуда для приготовления теста; тесто, в ней приготовленное), а сам`а знов пол`ізла на піч сп`ати (а сама снова полезла на печь спать), а в`испавшись, вст`ала й пішл`а до сус`іди в г`ості (а выспавшись, встала и пошла к соседям в гости; “ сус ` іда ” — сосед или соседка). М`отря зад`умалась (Мотря задумалась), с`оваючи с`итом по с`ійцях (водя ситом по подставке; “с` ійці ” — подставка для сита), перекл`адених упод`овж ноч`овок (положенных вдоль корыта). Вон`а догад`алась, що ї`ї свекр`уха нед`обра (она догадалась, что её свекровь нехорошая) і що під ї`ї сол`одкими слов`ами хов`ається гірк`ий пол`ин (и что под её сладкими словами прячется горькая полынь). Ал`е М`отря бул`а не з так`івських, щоб ком`усь покор`ятись (но Мотря была не из таковских, чтоб кому-то покоряться).

 

По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна, а потім вчинить діжу, а сама знов полізла на піч спати, а виспавшись, встала й пішла до сусіди в гості. Мотря задумалась, соваючи ситом по сійцях, перекладених уподовж ночовок. Вона догадалась, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин. Але Мотря була не з таківських, щоб комусь покорятись.

 

 

Др`угого дня Кайдаш`иха знов збуд`ила р`ано нев`істку (на следующий день Кайдашиха снова разбудила утром невестку), а сам`а вкр`илась з голов`ою на печ`і й за`охала (а сама укрылась с головой на печи и заохала). М`отря вже не йнял`а в`іри том`у `оханню (Мотря уже не верила тому оханью). Вон`а звар`ила об`ід (она сварила обед), заміс`ила діж`у (замесила тесто). Роб`оти бул`о баг`ато (работы было много). Нев`істка в`ешталась (невестка бегала туда-сюда; “в`ештатися” — ходить туда-сюда, в разных направлениях, метаться, блудить, бродить где-нибудь, слоняться), н`аче м`уха в окр`опі (будто муха в сиропе), скр`ізь встиг`ала (везде успевала), а свекр`уха, вст`авши з п`ечі (а свекровь, встав с печи), т`ільки х`ату в`имела, ще й см`іття пок`инула з`араз за порог`ом (только хату вымела, ещё и мусор оставила сразу за порогом). М`отря вже серд`ито погляд`ала на свекр`уху (Мотря уже сердито поглядывала на свекровь) й нас`илу зд`ержувала свог`о язик`а (и с трудом сдерживала язык). В`иплескала в`она хліб, посадж`ала в піч і подал`а на стіл об`ід (сформировала она хлеб, посадила в печь и подала на стол обед; “ випл ` іскувати ” — придавать похлопыванием форму куску теста; “ плеск ` ати ” — хлопать). Борщ в`ийшов несмачн`ий (борщ вышел невкусный). Свекр`уха т`ільки л`ожку вмоч`ила й не їла борщ`у (свекровь только ложку намочила и не ела борща).

 

Другого дня Кайдашиха знов збудила рано невістку, а сама вкрилась з головою на печі й заохала. Мотря вже не йняла віри тому оханню. Вона зварила обід, замісила діжу. Роботи було багато. Невістка вешталась, наче муха в окропі, скрізь встигала, а свекруха, вставши з печі, тільки хату вимела, ще й сміття покинула зараз за порогом. Мотря вже сердито поглядала на свекруху й насилу здержувала свого язика. Виплескала вона хліб, посаджала в піч і подала на стіл обід. Борщ вийшов несмачний. Свекруха тільки ложку вмочила й не їла борщу.

 

 

— Нед`обрий, д`очко, сьог`одні звар`ила борщ (нехороший, доченька, сегодня сварила борщ). М`абуть, і сьог`одні с`ало зб`ігло (наверное, и сегодня сало сбежало), — сказ`ала Кайдаш`иха (сказала Кайдашиха).

— Бо ви, м`амо, не д`уже помаг`али мен`і вар`ити (потому что вы, мама, не очень помогали мне варить), а в м`ене не д`есять рук, а т`ільки дві (а у меня не десять рук, а только две), — одр`ізала М`отря (отрезала Мотря).

— Хто в`идав так говор`ить м`атері (кто выдал /приказ/ так говорить с матерью)! — сказ`ала Кайдаш`иха навч`аючим г`олосом (сказала Кайдашиха поучительным голосом = тоном). — Кол`и не вм`ієш гар`азд, то тр`еба вч`итись (если не умеешь хорошо, то нужно учиться). І я не вм`іла, ал`е пан`и в`ивчили мен`е на екон`омії (и я не умела, но господа научили меня в хозяйств е; “ екон ` омія ” — помещичье хозяйство).

— Я, хвал`ити Б`ога, п`анщини не роб`ила й у пан`ів не вч`илась (я, слава Богу, на паньщине = /в крепостных/ не работала и у господ не училась), — знов одруб`ала Мотря (снова отрубила Мотря).

Кайдаш`иха зам`овкла й прикус`ила язик`а (Кайдашиха замолчала и прикусила язык). Вон`а догад`алась, що Мотря не зам`овчуватиме (она догадалась, что Мотря не смолчит).

 

— Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло, — сказала Кайдашиха.

— Бо ви, мамо, не дуже помагали мені варити, а в мене не десять рук, а тільки дві, — одрізала Мотря.

— Хто видав так говорить матері! — сказала Кайдашиха навчаючим голосом. — Коли не вмієш гаразд, то треба вчитись. І я не вміла, але пани вивчили мене на економії.

— Я, хвалити Бога, панщини не робила й у панів не вчилась, — знов одрубала Мотря.