Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Облік розрахунків з поточної дебіторської заборгованості
Поточною дебіторською заборгованістю вважається заборго- ваність, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Для обліку поточної дебіторської заборгованості призначені ра- хунки класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”: 34 “Короткостро- кові векселі одержані”, 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, 37 “Розрахунки з іншими дебіторами”. Облік короткострокових векселів одержаних. В системі без- готівкових розрахунків важливе місце відводиться розрахункам з до- помогою векселів. Вексель – це письмово оформлене боргове зобов’язання вста- новленої форми, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання век- селедавця (боржника) сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселі є прості і пе- реказні. Простий вексель (соло) виписує боржник (покупець чи замо- вник, тобто трасат) і є зобов’язанням векселедавця (боржника) спла- тити векселедержателю (кредитору) зазначену грошову суму у визна- чений строк і в обумовленому місці. Переказний вексель (тратта) ви- писує третій учасник розрахунків (кредитор або трасант, наприклад, банк покупця) і є наказом боржникові (трасату) сплатити зазначений у ньому борг у визначений строк продавцеві і в обумовленому місці. У простому векселі вказують місце і дату його видачі, суму бор- гового зобов’язання, строк і місце платежу, найменування кредитора, якому повинен бути проведений платіж, підпис позичальника- векселедавця. Окремо від суми може зазначатись зобов’язання по сплаті відсотків. У переказному векселі обов’язково повинні міститись наступні дані: найменування трасата (платника), найменування ремітента (оде- ржувача), дата і місце складання векселя, зазначення терміну і місця платежу, пропозицію сплатити відповідну суму, підпис трасанта (осо- би, яка видала вексель). Жодні виправлення у векселях не допуска- ються. Отримані векселі підприємства зберігають у касі або здають в банк. Підприємства можуть передавати отримані векселі іншим осо- бам. У цьому випадку власник звичайного векселя здійснює переда- вальний надпис на зворотній стороні векселя, а такий надпис на пере- казному векселі здійснює кредитор-трасат.
Облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями, ведеться на рахун- ку 34 “Короткострокові векселі одержані”, який має такі субрахунки: 341 “Короткострокові векселі, одержані в національній валюті”, 342 “Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті”. За дебетом рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” відо- бражають отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями в кореспонденції з кредитом рахунків: 36 – отримано короткостроковий вексель за відвантажену покупцям про- дукцію, роботи, послуги; 37 – погашено дебіторську заборгованість короткостроковим векселем; 70,71,74 – отримано короткострокові ве- кселі при реалізації продукції, іноземної валюти, фінансових інвести- цій (без нарахувань заборгованості); 73 – отримано векселі в оплату нарахованих підприємству дивідендів, відсотків та ін. За кредитом рахунку 34 відображають отримання коштів у по- гашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської за- боргованості, продаж векселя третій особі та ін. в кореспонденції з дебетом рахунків: 30,31 – одержано грошові кошти в касу, на рахунки в банках в оплату за векселями; 50,60 – погашено позику банку за ра- хунок передачі отриманих короткострокових векселів; 63 – передано векселі постачальникам в оплату заборгованості; 64 – передано век- селі в оплату заборгованості по податках і платежах; 94 – втрати від курсових різниць за отриманим короткостроковим векселем в інозем- ній валюті та ін. Аналітичний облік на рахунку 34 “Короткострокові векселі оде- ржані” ведеться за кожним одержаним векселем у Відомості 3.4 ана- літичного обліку векселів, а синтетичний – у Журналі 3 та Головній книзі. Сільськогосподарські підприємства синтетичний та аналітичний облік короткострокових векселів одержаних ведуть у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього. Кредитові обороти Журналу 3 (Журналу-ордера № 8 сг.) в кінці місяця переносять у Головну книгу. Обороти за дебетом рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту від- повідних рахунків.
Облік розрахунків з покупцями та замовниками. Облік роз- рахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, то- вари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпече- на векселем, а також з учасниками промислово-фінансової групи, здійснюють на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовника- ми”, до якого відкривають субрахунки: 361 “Розрахунки з вітчизня- ними покупцями”, 362 “Розрахунки з іноземними покупцями”, 363 “Розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп”. На субрахунку 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” уза- гальнюється інформація про наявність дебіторської заборгованості і її погашення вітчизняними покупцями та замовниками. На субрахунку 362 “Розрахунки з іноземними покупцями” ана- літичний облік ведеться у гривнях та іноземній валюті, обумовленій договором. На субрахунку 363 “Розрахунки з учасниками промислово- фінансових груп” узагальнюється інформація з учасниками таких промислово-фінансових груп. За дебетом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовника- ми” відображають продажну вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартер- них контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перераху- ванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації в кореспонденції з кредитом рахунків: 30,31 – повернення покупцям чи замовникам переплачених ними коштів; 70 – нарахуван- ня покупцям і замовникам за реалізовану продукцію, товари, роботи і послуги; 71 – нарахування покупцям і замовникам за реалізовану іно- земну валюту, інші оборотні активи, плати за операційну оренду ак- тивів, курсової різниці за дебіторською заборгованістю в іноземній валюті та ін. При надходженні виручки за реалізовану продукцію (роботи і послуги) кредитують рахунок 36 “Розрахунки з покупцями та замов- никами” і дебетують рахунки коштів: 30 “Каса”, 31 “Рахунки в бан- ках”. Якщо за реалізовану продукцію одержано вексель, то робиться запис: дебет рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані”, кредит рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. За кредитом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовника- ми” в кореспонденції з дебетом рахунків також відображають: 38 – списання сумнівної заборгованості за рахунок резерву; 50,60 - пога- шення заборгованості по позиках за рахунок оплати, яка надійшла від покупців; 64 – оплачено заборгованість перед податковими органами за рахунок коштів, що надійшли від покупців і замовників та ін. Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ве- деться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком. Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками здійснюють у Журналі 3, а аналітичний – у Відомості 3.1. Записи у Відомість 3.1 ведуть за кожним документом, покупцем (замовником) за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем. Відомість 3.1 підприємства можуть вести окремо за субрахунками. Підставою для заповнення Ві- домості є товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, квитанції заготівельних організацій, банківські документи та інші первинні до- кументи.
У Журналі 3 відображають обороти за кредитом рахунку 36 “Ро- зрахунки з покупцями та замовниками”. Записи здійснюють на під- ставі підсумкових даних Відомості 3.1 та первинних документів. Сільськогосподарські підприємства аналітичний облік за рахун- ком 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” ведуть у Відомості № 11.8 сг., а синтетичний – у Журналі-ордері № 11 сг. У кінці місяця кредитові обороти рахунку 36 із Журналу 3 (Жу- рналу-ордера № 11 сг.) переносять до Головної книги. Обороти за де- бетом рахунку 36 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків. Облік розрахунків з різними дебіторами. Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за аван- сами виданими, підзвітними сумами, нарахованими доходами, за пре- тензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членам кредитних спілок та за іншими операціями ведуть на рахунку 37 “Роз- рахунки з різними дебіторами”. За різними видами дебіторської забо- ргованості відкривають субрахунки: 371 “Розрахунки за виданими авансами”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”, 374 “Розрахунки за претензіями”, 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, 376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”, 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”. За дебетом рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” відо- бражають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання. На субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” по дебе- ту обліковують суми виданих авансів іншим підприємствам в корес- понденції з кредитом рахунків коштів (31) чи рахунків кредитів банку (50,60). Авансові платежі оформляються платіжними дорученнями, в яких робиться посилання на відповідний нормативний акт або дого- вір. По кредиту субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” відображають зарахування сум виданих авансів при розрахунках за матеріали, що надійшли, виконані роботи і послуги в кореспонденції з дебетом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядника- ми”. Аналітичний облік розрахунків за виданими авансами ведуть за кожним дебітором у Відомості 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами (сільськогосподарські підприємства – у Журналі- ордері № 8 сг. та відомості до нього).
На субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” обліко- вують розрахунки з працівниками підприємства по сумах, виданих їм під звіт на господарські витрати і на службові відрядження. На підприємстві повинен бути затверджений наказом керівника список підзвітних осіб, яким дозволено брати готівку під звіт на при- дбання товарно-матеріальних цінностей чи проведення розрахунків за роботи і послуги. Видача готівки під звіт на витрати, пов’язані із службовим від- рядженням, проводиться у межах сум, належних відрядженим особам на ці цілі відповідно до порядку, встановленого Урядом України. Порядок відшкодування витрат на відрядження працівнику вста- новлюється “Інструкцією про службові відрядження у межах України і за кордон”, затвердженої Наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. № 59 (з наступними змінами і доповненнями) та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон” (з наступними змінами та доповненнями). Направлення працівника підприємства у відрядження здійсню- ється керівником цього підприємства або його заступником і оформ- ляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначен- ня, назви підприємства, куди відряджений працівник, терміну й мети відрядження. Термін відрядження визначається керівником, але не може пере- вищувати в межах України 30 календарних днів, за кордоном – 60 ка- лендарних днів. Термін відрядження працівників, які направляються для виконання в межах України монтажних, налагоджувальних, ре- монтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будів- ництва об’єктів. Терміни відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для здійснення монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, будівельних, будівельно-монтажних робіт не повинен перевищувати одного року. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за від- мітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постій- ної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день при- буття і день вибуття проставляються у кожному пункті. Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїз- да, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постій- ної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи від- рядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24- ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше – наступна доба. На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється ре- жим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) та сере- дній заробіток за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі. За час затримки в місці перебування у відрядженні без по- важних причин працівникам не виплачується заробітна плата, не від- шкодовуються добові витрати, витрати на наймання житлового при- міщення та інші витрати.
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні. При відрядженні працівника терміном на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. Якщо відсутні відмітки в посвідченні про відрядження, то добові не виплачуються. Видача наявних грошей під звіт оформляється видатковим касо- вим ордером на основі наказу керівника, заяви працівника з візою ке- рівника підприємства. Працівникам, що направлені у відрядження, видаються кошти на оплату вартості проїзду до місця призначення і назад, найму житла, добові. Норми добових встановлені по Україні та за кордоном у гривнях з врахуванням харчування: По Україні За кор-
Витрати на харчування включають у рахунок на оплату готелю (місця проживання). Підприємство за наявності підтверджуючих документів (в ори- гіналі) відшкодовує витрати відрядженим працівникам на наймання житлового приміщення в розмірі фактичних витрат з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чистка, лаго- дження та прасування одягу), за користування холодильником, телеві- зором до 120 грн. за добу. Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовують- ся в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і авто- мобільним транспортом загального користування (крім таксі) з ураху- ванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і ко- ристуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. З дозволу керівника підприємства працівникові можуть бути ві- дшкодовані фактичні витрати, що перевищують граничні норми від- шкодування витрат на наймання житлового приміщення, на проїзд та службові телефонні переговори. Витрати на відрядження відшкодо- вуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Добові відшкодовуються на підставі відміток у посвід- ченні про відрядження. Невитрачена готівка, видана під звіт на витрати по відрядженню, повинна бути повернена в касу підприємства не пізніше трьох робо- чих днів по закінченні відрядження, а видана на закупівлю сільсько- господарської продукції та заготівлю вторинної сировини і метало- брухту – 10 робочих днів з дня видачі її під звіт, на всі інші виробничі (господарські) потреби – наступного дня після видачі її під звіт і зда- на в касу банку не пізніше наступного дня. Не витрачена і не повернена у встановлені строки готівка вклю- чається до суми фактичного залишку каси на кінець дня і співвідно- ситься зі встановленим лімітом залишку готівки в касі. На дебеті субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” відображають суми, видані під звіт в кореспонденції з кредитом раху- нків коштів (30,31). Рахунок 31 кредитують тоді, коли аванс перера- ховується підзвітним особам, які знаходяться за межами підприємст- ва. На витрачені підзвітними особами суми субрахунок 372 “Розра- хунки з підзвітними особами” кредитують (по затверджених авансах) в кореспонденції з дебетом рахунків по обліку витрат (23,91,92 та ін.), матеріальних цінностей (20,21,22,26,27 та ін.). Звіти про витрачання авансів на відрядження чи придбання матеріальних цінностей із при- кладеними до них документами (проїзні білети, квитанції за житло, товарні чеки на придбані матеріальні цінності, накладні та ін.) за- тверджує керівник підприємства. Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведуть по кожній авансовій видачі (по кожному авансовому звіту) у Відомості 3.2 (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 7 сг.). У кінці місяця по кожній підзвітній особі визначають залишок, а після цього – залишок в цілому по субрахунку 372. Дебетовий залишок означає невикористані суми авансів, а кредитовий – перебільшення сум по використаних авансах (заборгованість підприємства підзвіт- ним особам). Таким чином, сальдо субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо – в складі оборотних ак- тивів, кредитове сальдо – в складі зобов’язань підприємства. На субрахунку 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” ве- дуть облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті, які підлягають отриманню. Дивіденди – частина чистого прибутку, розподілена між учасни- ками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства. На субрахунку 373 відображається дебіторська забор- гованість у вигляді дивідендів як результат придбання підприємством акцій або боргових зобов’язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах. Відсотки (проценти) – плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. На субрахунку 373 буде відображатися дебіторська заборгованість у вигляді відсот- ків за авансами грошових коштів та позик, наданих іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою). Роялті – платежі за використання нематеріальних активів під- приємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програ- мних продуктів тощо). Суму нарахованих дивідендів, відсотків, роялті на користь під- приємства відображають за дебетом субрахунку 373 і кредитом раху- нку 73 “Інші фінансові доходи”. При надходженні коштів за сумами нарахованих дивідендів, відсотків, роялті дебетують рахунки 30 “Ка- са”, 31 “Рахунки в банках” і кредитують субрахунок 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”. Аналітичний облік розрахунків за нарахованими доходами здій- снюють за кожним дебітором у Відомості 3.2 аналітичного обліку ро- зрахунків з різними дебіторами (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього). На субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями” обліковують ро- зрахунки за претензіями, які пред’явлені постачальникам, підрядни- кам, транспортним та іншим організаціям, а також розрахунки за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками. Пре- тензії виникають в результаті недостачі матеріалів, завищення цін, допущених арифметичних помилок, невідповідності одержаних това- рів стандартам, допущені простої та ін. На даному субрахунку знахо- дять відображення помилково списані чи зараховані суми на рахунках в обслуговуючій установі банку. Субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями” дебетують на суму пред’явлених претензій в кореспонденції з кредитом рахунків: 63 – на суму претензій до постачальників і підрядників; 31 – на суму претен- зій банку щодо помилково списаних коштів; 71 – на суму пред’яв- лених санкцій та ін. Кредитують субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями” на су- ми одержаних платежів по пред’явлених претензіях в кореспонденції з рахунками грошових коштів. В результаті помилково зарахованих сум на рахунки коштів роблять такий бухгалтерський запис: дебет ра- хунку 31, кредит субрахунку 374. Аналітичний облік розрахунків за претензіями ведуть по кожно- му дебітору у Відомості 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різни- ми дебіторами (сільськогосподарські підприємства – у Журналі- ордері № 8 сг. та відомості до нього). На субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” обліковують розрахунки за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено. Спочатку виявлені нестачі і втрати від псування цінностей від- носять на позабалансовий рахунок 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” за собівартістю. Після розгляду при- чин заподіяної шкоди нестачі відносять на: – витрати підприємства, якщо винуватців не встановлено: дебет рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності” (для оборотних ак- тивів), 97 “Інші витрати” (для необоротних активів), кредит рахунків матеріальних цінностей; – винних осіб у розмірі утримуваних сум, які включають обліко- ву вартість матеріальних цінностей, податок на додану вартість, акци- зний збір (по підакцизних товарах), а також з врахуванням встановле- них коефіцієнтів перерахунку вартості: дебет субрахунку 375 “Розра- хунки за відшкодуванням завданих збитків”, кредит рахунку 71 “Ін- ший операційний дохід” (для оборотних активів), 74 “Інші доходи” (для необоротних активів). Суму податку на додану вартість відобра- жають за дебетом рахунку 71 чи 74 і кредитом рахунку 64 “Розрахун- ки за податками й платежами”. Одночасно собівартість матеріальних цінностей, яких не вистачає, втрати від їх псування списують на дебет рахунку 94 чи 97 з кредиту рахунків 10,12,20,26,27,30,33 та ін. Після віднесення нестач і псування матеріальних цінностей на витрати підприємства чи на винуватців, їх вартість списують з поза- балансового рахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псу- вання цінностей”. Погашення заборгованості винуватцями відображають за креди- том субрахунку 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збит- ків” і дебетом рахунків: 30,31 – при сплаті готівкою чи через банк; 66 – при утриманні сум нестач, крадіжок і втрат із заробітної плати. Під- ставою для відображення даних операцій є прибуткові касові ордери, розрахунково-платіжні відомості, виписки банку та інші документи. Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведуть у Відомості 3.2 (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього) за кожним дебітором (винною особою). На субрахунку 376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок” ведуть облік розрахунків за позиками членам кредитних спі- лок у кредитних спілках. За дебетом даного субрахунку відображають дебіторську заборгованість по виданих позиках в кореспонденції з кредитом рахунків коштів. При поверненні позик робиться зворотний запис: дебет рахунків 30,31, кредит субрахунку 376. Аналітичний облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок ведуть у Відомості 3.2. На субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” ведуть облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не ведеться на інших субрахунках рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, зокрема розрахунки за операціями, пов’язаними із здійсненням спіль- ної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними осо- бами), інші розрахунки. Тут ведуть облік розрахунків за продані в кредит товари, видані на індивідуальні потреби позики, формений одяг, за акціями трудового колективу, доходами, внесками в статутний та пайовий капітал, а також розрахунки з організаціями та особами за виконавчими документами судових органів, з квартиронаймачами, з батьками за утримання дітей в дитячих дошкільних закладах та ін. На цьому ж субрахунку сільськогосподарські підприємства відобража- ють розрахунки з населенням за реалізовані продукцію, худобу і пти- цю. За дебетом субрахунку 377 відображають виникнення (збіль- шення) дебіторської заборгованості, а за кредитом – її погашення чи списання. Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами за- боргованості, термінами її виникнення й погашення. Сільськогосподарські підприємства аналітичний облік розрахун- ків з мешканцями квартир та гуртожитків ведуть у Відомості № 8б сг., а з батьками за утримання їх дітей у дитячих установах – у Відомості 8в сг. За всіма іншими дебіторами для ведення аналітичного обліку використовують Журнал-ордер № 8 сг. та відомість до нього. Синтетичний облік на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіто- рами” ведуть у Журналі 3, аналітичний – у Відомості 3.2. Відомість 3.2 аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами підприємс- тва можуть вести за окремими субрахунками рахунку 37. Підсумкові дані кредитових оборотів Відомостей 3.2 за всіма субрахунками запи- сують у Журналі 3. Сільськогосподарські підприємства синтетичний та аналітичний облік за рахунком 37 ведуть у Журналі-ордері № 7 сг. (субрахунок 372) і Журналі-ордері № 8 сг. та відомості до нього (інші субрахунки). У кінці місяця кредитові обороти Журналу 3 (Журналів-ордерів № 7сг., 8 сг.) переносять до Головної книги. Обороти за дебетом раху- нку 37 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків. Загальна схема обліку розрахунків з поточної дебіторської забо- ргованості наведена на рисунку 4.
|
|||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 95; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.52.14 (0.06 с.) |