Загальна рівновага та ефективність виробництва

Для розуміння основних принципів досягнення загальної рівноваги застосовують діаграму Еджворта, яка аналізує виробництво і розподіл ресурсів в економіці з фіксованою пропозицією праці та капіталу.

Припустимо, що в економіці використовують лише два фактори виробництва – праця та капітал (L, K). Протягом одного дня у виробництві може бути використано 60 000люд.-год праці та 40 000 маш.-год капіталу. Таке обмеження називають ресурсним обмеженням економіки. Після того як зазначений обсяг ресурсів включено у виробництві, пропозиція буде нееластичною.

Припустимо також, що виробляється з цих ресурсів лише два товари – X та Y. У зазначеній моделі чим більше вироблятиметься одного з цих товарів, тим менше ресурсних можливостей залишатиметься для виготовлення іншого. Таким чином у двопродуктовій моделі ресурсне обмеження матиме такий вигляд: 

L = L X + L Y;

 

K = K X + K Y.

Застосуємо для подальшого аналізу графічний спосіб, який представлено на рис.17.1. В мікроекономічному аналізі він називається діаграма або «коробка Еджворта».

 

 

                                 Рис. 17.1 Діаграма Еджворта

На сторонах зображеного прямокутника позначено обсяги ресурсів, які відповідають зазначеному вище ресурсному обмеженню і повністю використовуються на виробництво двох товарів X та Y. Кожна точка на діаграмі відповідає певному варіанту розподілу ресурсів для виробництва цих двох товарів.

Від точки О у відповідні сторони відкладено витрати праці та капіталу на виробництво товару X, від точки О 1 – на виробництво товару Y. Наприклад, у точці А на виробництво товару X витрачається 25000 од. праці і 30000 од. капіталу, а на виробництво товару Y – 15000 од. праці та 30000 од. капіталу.

Для того, щоб визначити обсяги виробництва кожного з товарів при такому розподілі ресурсів, слід провести через точку А відповідні ізокванти. У нашому прикладі: Q _X =250; Q _Y = 100 одиниць. Отже, кожна точка на діаграмі Еджворта відповідає певним значенням шести змінних: Q x, L x,   K x,   Q y,   L y, K y.

Для економічного аналізу важливим є визначення того на скільки певні обсяги виробництва є ефективними. Відповідь можна отримати аналізуючи далі діаграму Еджворта.

Критерієм ефективності, який хоча і не є досконалим, проте, використовується більшістю економістів є критерій Парето-ефективності. Його сутність полягає в тому, що ефективним виробництво є лише тоді, коли неможливо перебудувати використання наявних ресурсів так, щоб збільшити випуск одного товару без зменшення випуску іншого. З цієї точки зору використання ресурсів у точці А неефективне, оскільки залишившись на ізокванті Q x та пересуваючись вліво, ми переходимо до інших точок, які відповідають більшим обсягам виробництва товару Y.

                                Рис. 17.2. Крива ефективності виробництва

 

Очевидним є те, що тільки ті комбінації ресурсів, які відповідають точкам дотику ізоквант, будуть відповідати ефективному варіанту розподілу (рис. 17.2). Це досягається у разі рівності кутів нахилу ізоквант, тому формальною ознакою ефективності розподілу виробничих ресурсів буде така рівність:

 

                                  MRTS _XLK = MRTS_YLK                                  (17.5)  

 

Через усі можливі точки дотику ізоквант можна провести криву, яка називається у мікроекономіці – крива виробничих контрактів або крива ефективності виробництва (А, В, С). Ця крива показує всі ті комбінації ресурсів, у яких вони використовуються ефективно.

Від кривої виробничої ефективності можна перейти до кривої виробничих можливостей. Її часто інтерпретують як криву продуктової трансформації. Оскільки вона показує як один продукт «трансформується» в інший через переведення певної кількості ресурсів з виробництва одного товару на виробництво іншого.

Виробництво буде ефективним тоді, коли воно буде максимізувати корисність для споживачів і водночас не виходитиме за межі наявних ресурсів, тобто знаходитиметься на кривій виробничих можливостей. Таким чином, межа виробничих можливостей і крива байдужості матимуть тільки одну спільну точку дотику А (рис. 17.3).

Економіка буде функціонувати ефективно лише тоді, коли структура виробництва, при умові ефективного розподілу ресурсів у ньому, буде збігатися зі структурою споживання. Тобто споживачі повинні хотіти споживати саме ті товари, які виготовляються у виробництві. Така умова може бути виконаною лише тоді, коли всі ринки є досконало конкурентними і на них встановлюються ефективні ціни: P _X =MC _X; P _Y = MC _Y, звідси MC _X / MC _Y = P _X / P _Y.

З останнього рівняння можна визначити умову ефективного розміщення ресурсів в економіці:

 

MC_X / MC_Y = P_X / P_Y = MRTS _XLK = MRTS_YLK = MRS _YX = MRS_XY   (17.6)

 

За цієї умови конкурентна економіка є оптимальною за Парето.