Адміністративно-побутові приміщення

 

Для розрахунку необхідно скласти зведену відомість робітників (табл. 3.1).

 

Таблиця 3.1. Зведена відомість робітників

Групи виробничих процесів за санітарною характеристикою	Обліковий склад		1 - зміна		2 - зміна		3 - зміна
	Ч	Ж	Ч	Ж	Ч	Ж	Ч	Ж
1б	12	26	6	13	6	13	6	13
2г	14	4	7	2	7	2	7	2
Всього	26	30	13	15	13	15	13	15

 

Гардеробні розраховуємо на списковий склад працівників. Всі приміщення - душеві, умивальні і інші - на одну зміну.

Чоловіча гардеробна.

Для робочих групи Іб потрібно 12 шафок для вуличного, домашнього і 12 шафок для спеціального одягу розміром 250 х 500 мм.

Для робочих групи 2г потрібно 14 шаф для вуличного і домашнього одягу розміром 250 х 500 мм і 14 шаф для спеціального одягу розміром 250 х 500 мм.

Всього потрібно 52 шафи розміром 250 х 500 мм.

Гардеробна обладнана лавами для переодягання шириною 300 мм і довжиною 6 м.

Для робітників, які працюють на відкритому повітрі, необхідне приміщення для обігрівання і сушіння спецодягу і взуття площею 0,1 м² на одну особу, але не менше ніж 4 м². Приміщення для обігрівання і сушіння спецодягу і взуття - 20 0,1 = 2 м². Приймаємо площу 4 м². При гардеробних передбачаємо комору для зберігання спецодягу площею із розрахунку 0,04 м² 26 0,04 = 1,04 м². Приймаємо площу 4 м².

Жіноча гардеробна.

Для робочих групи Іб потрібно 26 шафок для вуличного, домашнього і 26 шафок для спеціального одягу розміром 250 х 500 мм.

Для робочих групи 2г потрібно 4 шафки для вуличного і домашнього одягу розміром 250 х 500 мм і 4 шафки для спеціального одягу розміром 250 х 500 мм.

Всього потрібно 60 шафок розміром 250 х 500 мм.

Гардеробна обладнана лавами для переодягання шириною 300 мм і довжиною 8 м.

Чоловічі душові.

Кількість відкритих душових кабін беремо в залежності від санітарної характеристики виробничих процесів і кількості людей в найбільшу зміну

Для робітників групи 1б - 6 / 15 = 0,4.

Для робітників групи 2г - 7 / 5 = 1,4

Загальна кількість душових кабін 1,8, приймаємо 2.

Жіночі душові.

Кількість душових кабін вибираємо за тими ж характеристиками

Для робітників групи 1б - 13 / 15 = 0,9.

Для робітників групи 2г - 2 / 5 = 0,4

Всього загальна кількість душових кабін - 2.

Переддушові обладнані лавами шириною 300 мм і довжиною 1,6 м (чоловічі і жіночі) на одну душову сітку: 2 0,8 = 1,6 п.м.

Ванна для ніг передбачені для робочих груп 1б і 2г в кількості:

для чоловіків на 13 чол. - 1 ванна;

для жінок на 15 чол. - 1 ванна.

Кількість умивальників беремо в залежності від санітарної характеристики виробничих процесів і кількості працюючих в найбільшу зміну:

Чоловіча умивальня:

Для робітників групи 1б - 6 / 10 = 0,6.

Для робітників групи 2г - 7 / 20 = 0,35.

Всього загальна кількість кранів - 1.

Жіноча умивальня:

Для робітників групи 1б - 13 / 10 = 1,3.

Для робітників групи 2г - 2 / 20 = 0,1.

Приймаємо 2 крани.

Чоловіча убиральня:

Приймаємо для чоловіків 1 унітаз і 1 пісуар на 18 чоловік. Розрахункова кількість: 13 / 18 = 0,7. Приймаємо унітазів - 1, пісуарів - 1.

Кількість кранів і електрорушників в тамбурі убиральні: 13 / 72 = 0,2. Приймаємо 1 кран і 1 електрорушник.

Жіноча убиральня:

Приймаємо для жінок 1 унітаз на 12 чоловік. Розрахункова кількість: 15 / 12 = 1,25. Приймаємо 2 унітази.

Кількість кранів і електрорушників в тамбурі убиральні: 15 / 43 = 0,35. Приймаємо 1 кран і 1 електрорушник.

Площу кімнати для куріння приймаємо із розрахунку 0,02 м² на одного робітника: 28 0,02 = 0,56. Площа кімнати для куріння буде 9 м².

Приміщення особистої гігієни жінки розміщуються в убиральнях. Найменші розміри: 1,8  0,9 м. Кількість кабін визначається із розрахунку 1 кабіна на 75 жінок. Приймаємо 1 кабіну.

Список літератури

фанера виробництво пресування сировина

3. Бехта П.А. Виробництво і обробка лущеного та струганого шпону. - Київ.: ІСДО, 1995. - 296 с.

4. Бехта П.А. Технологія виробництва фанери. - Київ.: ІЗМН, 1996. - 280 с.

5. Справочник по производству фанеры / Веселов А.А., Галюк Л.Г., Доронин Ю.Г. и др.: под ред. канд. техн. наук Н.В. Качалина. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 432 с.

6. Куликов В.А. Производство фанеры. - Москва.: Лесная промышленность, 1976. - 368 с.

7. Смирнов А.В. Технология и механизация фанерного производства. - Москва.: Гослесбумиздат, 1961. - 368 с.

8. Серговский П.С., Расев А.И. Гидротермическая обработка и консервирование древесины: Учебник для вузов. - 4-е изд., перераб. и доп. - Москва: лесная промышленость, 1987. - 360 с.

9. Стерлин Д.М. Сушка в производстве фанеры и древесно-стружечных плит. Изд. 2-е, перераб. и доп. - Москва: Лесная промышленость, 1977. -384 с.

10.Апостолюк С.О., Джигирей В.С., Михайловський А.Г. Методичні вказівки до виконання розділу ˝ Охорона праці і промислова екологія ˝ в дипломних проектах. - Львів, ЛЛТУ. 1993 - 23 с.

11.Апостолюк С.О., Апостолюк А.С., Сомар Г.В., Гродзик В.С., Сторожук В.М., Соколовський І.А., Рудик В.І., Миць В.І. Охорона праці в деревообробній промисловості: Навчальний посібник. - Київ: Основа. 2003 - 488 с.