Визначення сапробності досліджуваних ділянок по методу Майера

Біотичний індекс Майера для визначення сапробності ділянки русла річки, що вивчається, був вибраний невипадково. Обмежена кількість виявлених в пробах видів тварин і сильний розкид їх по їх приналежності до систематичних груп практично виключив застосування інших методів. Метод Майера, хоча і накладає певні обмеження на кількість груп водних безхребетних, але ці групи з систематичної точки зору є дуже різноманітними і підсумкова оцінка стану водойми обчислюється виходячи з кількості виявлених таксонів і їх співвідношення, а не із співвідношення чисельності окремих видів.

Згідно даній методиці, всі таксони, зареєстровані в пробах, були розділені на три групи (див. Таблиця 5).

 

Таблиця 5 Розподіл індикаторних груп тварин по ділянках

№	Індикаторні групи безхребетних			Сума балів	Клас чистоти
	Жителі чистих вод ІІІ	Організми середньої чутливості ІІ	Жителі забруднених водойм І
1	Двостулкові молюски	Личинки бабок		11	ІІІ
2		Бокоплав Коромисло		8	IV
3		Річковий рак Личинка мошки Волохокрилець		8	IV
4		Бокоплав	Кільчасті черви	10	IV
5			Кільчасті черви Ставковики	2	IV
6	Двостулкові молюски	Личинка мошки		11	III

Згідно методики Майера, визначення класу чистоти водойми проводиться таким чином: якщо сума більше 22 – водойма має 1 клас якості. Значення суми від 17 до 21 говорять про другий клас якості (як і в першому випадку, водойма буде охарактеризована як олігосапробна), від 11 до 16 балів - 3 клас якості (бета-мезосапробна зона), всі значення менше 11 характеризують водойму як брудну (альфа-мезосапробна або ж полісапробна, 4 клас якості). Виходячи з отриманих даних (складу, кількості і співвідношення таксонів), були підраховані підсумкові оцінки стану водойми на окремих ділянках і середній показник сапробності для всієї досліджуваної ділянки (Таблиця 6).

Таблиця 6 Звідна таблиця індексів Майера по ділянках

Ділянки	Показник індекса в балах	Зона сапробності	Клас чистоти
1	11	Бетамезасапробна	ІII
2	8	Альфамезасапробна	ІV
3	8	Альфамезасапробна	ІV
4	10	Альфамезасапробна	ІV
5	2	Альфамезасапробна	ІV
6	11	Бетамезасапробна	ІII

 

Як видно з таблиці №6, тільки дві з вивчених ділянок (ділянка №1, 6) мають показник індексу 11 і відноситься до бета-мезосапробної зони, що дозволяє вважати цю ділянку річки за помірно забруднену. Решта ділянок відноситься до альфа-мезосапробної зони, що дозволяє віднести їх до забруднених типів водойм.

В цілому, середній показник індексу для всієї досліджуваної ділянки русла складає 13 бала, що дозволяє визначити дану водойму як альфа-мезосапробної, що має ІУ клас якості води, тобто, брудну (див. Таблиця 7).

Таблиця 7 Індекс сапробності по Майеру для всієї досліджуваної ділянки річки Ушиця

Індикаторні групи безхребетних			Сума балів	Клас чистоти
Жителі чистих вод ІІІ	Організми середньої чутливості ІІ	Жителі забруднених водойм І
Двостулкові молюски	Річковий рак Личинки бабок Бокоплав Коромисло Личинки мошки Волохокрилець	Кільчасті черви Ставковики	13	ІІІ
3	8	2

 

Таким чином, отримані результати показують, що основна частина досліджених ділянок русла річки Ушиця відносяться до альфа-мезосапробних водойм, що характеризує їх, як забруднені.

ВИСНОВОК

 

Підводячи підсумки дослідження видового складу водних безхребетних тварин русла річки Ушиця в межах обстежених ділянок, необхідно відзначити наступне:

1. В результаті дослідження в руслі річки було виловлено 9 вид водних безхребетних тварин, що говорить про бідність видової різноманітності даної групи тварин, яка перш за все пов'язана з сильними антропогенними змінами природних співтовариств річки (особливо заплавних), що веде до відсутності жител для дорослих форм комах, водних личинок; можливо і із значним тепловим забрудненням і забрудненням води органічними речовинами, які знижують кількість розчиненого у воді кисню, що у свою чергу приводить до зникнення видів тварин, чутливих до зниження концентрації кисню у воді (личинки поденок, ручейники і так далі).

2. Найбільш багаті за різноманітністю безхребетних тварин є ділянки №1 і №6 що пов'язане з порівняно невеликим забрудненням, і наявністю заплавних природних співтовариств.

3. Визначення індексу сапробності води по методу Майера показали, що найбільший індекс сапробності води (11) отриманий на ділянці №6 та №1, найменший (2) – на ділянці №5. В цілому, середній показник індексу для всієї досліджуваної ділянки русла складає 13 балів, що дозволяє визначити дану водойму як бета – мезосапробну, що має 3 клас якості води, тобто, помірно забруднений (див. Таблиця 7).

Таким чином, зі всіх вивчених ділянок на досліджуваній території річки Ушиця найбільшу цінність, з погляду збереження біологічної різноманітності, представляє ділянка №1.