![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Лаймося по-львівськиЮрій ВинничукСтр 1 из 5Следующая ⇒
Львівська говірка
Львівська говірка (балак) — мова, сформована у львівському україномовному середовищі, суміш українських і українізованих форм польських, німецьких і єврейських слів. Найбільшого розквіту досягла в міжвоєнний період (1920-1930-і роки). Чимало слів збереглися в щоденному вжитку львів’ян донині. Львівська польська говірка (пол. gwara lwowska) — регіональна говірка польскої мови, яка колись була поширена серед жителів Львова. Зараз використовується репатріантами зі Львова в Польщі та в літературі. Польська говірка була де в чому споріднена з «балаком» — міським українським жаргоном Львова. Львівська польська говірка виникла в другій половині XIX століття, коли польський субстрат піддався сильному впливові (в основному в лексиці) з боку, ідишу (szac, myszygine), української (hreczka, makitra, zahałom, zerkało), російської (blatować, pacan, sztany) і чеської мов (masny). Львівська польська говірка мала зв'язки з іншими галицькими говіркамі польської мови і окремою краківською говіркою. Після 1945 року і масової репатріації польських мешканців Львова в Польшу польська говірка поступово вийшла з обігу в самому Львові, але уживалася репатріантами в західних районах Польщі. У сучасній польській мові львівська говірка уживається в літературі та театрі задля стилістичного і комічного ефекту. Деякі слова львівської говірки увійшли до польської літературної мови (besztać, durszlak, sztyblet), до польського кримінального жаргону та інших регіональних говірок. Львівська польська говірка використовувалася Вітольдам Шолгінем (автор книг і радіовистав про Львів), Мар'яном Гемаром (польський поет, сатирик, комедіант, автор пісень), Адамом Голланеком (польський письменник-фантаст і публіцист), радіоведучими довоєнного польськомовного львівського радіо Щепцьо і Тоньцьо.
Короткий словник львівського балаку (львівської говірки) А А ґра́фка - 1) шпилька; 2) подруга а́йнбрух - вламання аліво - та де там аліяс - інакше
а́лярм - тривога акаде́мус, акаде́мік - студент академії, університету акомодуватися - звикати, пристосовуватися
амант - коханець андру́ти - вафлі анцуґ - одяг аус - кінець, сідниці Б Б адиль - бур’ян ба́єр - брехня
ба́йґель - булка (чотиридільна) байриш - пасмо волосся над чолом байтлювати - оббріхувати бакфіш - підліток бала́бух - тісто, що підійшло балаґула - візник ба́лак - розмова баламкатися - хитатися балвату́нцьо - болван балі́кати - балакати ба́льон - ґумовий м’яч ба́нда - оркестр бандзьох - великий живіт банти - драбинка для курей банувати - тужити ба́нька - іграшка на ялинку баня́к - каструля барабо́ля - картопля ба́тяр - шибеник, хуліган, шукач пригод батярі́вка - шапка шибеника батя́рня - збіговисько шибеників
ба́хір, ба́хур - дитина, хлопець баю́ра - 1) калюжа; 2) горілка безхосе́нно - безкоштовно бельбас - товстун, незґрабна людина бе́льфер - учитель берелка - прикраса бере́тка - берет бесаги - подвійний мішок через плече бе́штати - сварити бзду́ра - дурниця біба - бенкет з великою кількістю алкоголю бібки - екскременти тварини кулястої форми (бібки козячі) бібу́лка - папір, що вбирає вологу бігме - далебі бі́мбер - самогон бі́ня - дівчина бісова́тий - шалений билблати - мовчати блатува́ти - залагоджувати бли́зна - шрам, рубець від рани блят - кухонна плита бо́втати - перемішувати
бомбо́ни - цукерки бо́мок - ґедзь бонґу - спирт бондзьо - живіт бра́нжа - школярі братрура - духовка бритва́нка - металева форма для випікання хліба в печі бро́вар - пивоварня, пиво бронзо́вий - коричневий брусоватий - необтесаний бу́да - школа бу́дний - буденний, звичайний бу́зя - личко бу́йда - брехня букшпан - самшит бу́льба - картопля бу́мцик - танці бухач - злодій бурми́ло - необтесаний, некультурний бу́сько - лелека бухт - булочка з начинкою бю́ро, бю́рко - письмовий стіл В В азо́нок - вазон вака́ції - канікули вальок - 1) валок; 2) давно нечесане, скуйовджене волосся на голові ва́ндлер - мандрівка ва́нтух - живіт ва́рґа - губа варста́т - майстерня ва́р’ят - божевільний васерва́га - рівень (техн.), ватерпас васериця - вода ваха - варта
вахляж - віяло вегікул - віз вендли́ни - вудженина верета - полотно вітрівка - спортивна куртка
вигинястий - спритний, вправний вида́йність - продуктивність ви́лоїти - вичинити вимі́вка - виправдання винни́ці - виноградники виривати - втікати
вицє́чка - екскурсія, мандрівка ви́ходок - туалет ви́циганити - вимантити відкнаятися - відчепитися відфастриґува́тися - відчепитися, “відшитися” ві́нда - ліфт віха - жердина віц - жарт, анекдот втраяти - багато їсти втриняти - змушувати когось щось зробити вшитка - виточка Г Г абіт - ряса, одяг монахів Гадра - сварлива баба гадюґа - злосливець гайту - прогулянка гайцер - помічник машиніста гайцовня - паротяг галабурда - авантюра галастра - набрід, збіговисько гальба - кухоль гальсбіндель - краватка гальтувати - затримати галюкати - кричати на когось галя - великий зал
гамати - їсти ганделес - торгівець гандричитися - сперечатися гара - горілка гарататися - битися гарбар - кушнір гардиґа - старий будинок гаукаж - адвокат гачик - кочерга Гебес - дурень Гебра - зборисько, збіговисько герцпінкель - пестунчик гиот - малий хлопець
гира - чуприна гицкати - стрибати глота - 1) тіснота; 2) натовп глухман - глухий гойно - щедро голєндрування - катання на ковзанах голодриґа - обірванець город - парк, сквер, сад горпина - велика жінка гранадля - шпилька для волосся Гринь - дурень Груньо - грубіян гуляти - танцювати Ґ Ґ алантий - елегантний ґаляре́тка - желе ґанц - цілковито, повністю, все ґа́ці - штани ґвер - гвинтівка ґелайза - кухоль ґелтуватися - бути поважним
ґе́ца - жарт ґібіруватися - належатися ґілярдія - гайлярдія (квітка) ґлянц - блиск ґнипак - тупий ніж ґніт - дитина ґраба - рука
ґра́йфнути - вкрасти ґранато́вий - темно-синій ґра́нда - 1) ганьба; 2) скандал, бійка ґра́тіс - безкоштовно ґрейцар - гріш ґудз - вузол ґуфрува́ти - морщити Д Д ві́рець - вокзал де́бра - бездоріжжя декувати - говорити грубо, нахабно де́рти ла́ха - насміхатися дефіля́да - 1) парад; 2) прогулянка дзю́ра - діра дзя́вкати - 1) заховати; 2) гавкати
дзя́мдзя - той, хто поволі їсть дзю́ня - дівчина доовкола - довкола драґо́нчик - хлястик дрантя - старий одяг дрантявий - старий, поганий драпак - щітка для посуду
драчки - дрібні бійки Дримбайло - старий чоловік дри́пця - стара жінка друмля - музичний інструмент друшляк - дуршлаг дурх - наскрізь, просто Е, Ж Е мерит - пенсіонер емеритура - пенсія етеричний - делікатний, повітряний
Ж арівка - електрична лампочка желізко - праска жилєтка - лезо (для гоління) З З абава - вечірка забездурно - безкоштовно завди - завжди заволока - бродяга, приблуда загаманити - вкрасти загумінок - 1) передмістя; 2) глушина заґудзовуватися - заплутуватися задекуватися - сховатися заєць - рулет з м’яса зазяпати - вразити красою Заіванити - вкрасти зайдель - склянка закім - доки заливайко - брехун
замалювати - вдарити запихатися - засапатися запідкольки - під руку запідпашки - під пахи зафандула - невправний, недотепа зафраєр - безкоштовно зафуркотати - зашуміти захоронка - 1) дитячий садок; 2) сиротинець зацьмаканий - п’яний зашпортатися - перечепитися, заплутатися в чомусь
збабчитися - зморщитися (збабчене яблуко) збуй - розбійник збурити - розвалити, зруйнувати
звурдитися - скиснути здибатися - зустрітися зегарок - наручний годинник Зеленчук - прикордонник зелепухи - недозрілі фрукти зец - бити зиза дістати - стати косооким; перен. - дуже сильно чомусь вразитись зизоокий - косоокий зіхер - точно, обов’язково Злеополізуватися - зльвівщитися зліцитований - проданий на аукціоні золити - бити зреванжуватися - віддячитися зупа - юшка І І ндекс - залікова книжка інсуля - оселя
інтенція - намір інфамія - осуд, знеславлення Ї, Й Ї дачка - губа їздня - дорога
Й ойкати - нарікати К К абат - жилетка з тканини калабаня - калюжа калакуньо - телепень каламація - збентеження калапітра - голова калапуцькати - мішати камізелька - плетена жилетка камрат - товариш канапка - бутерброд капарити - погано щось робити Капцан - нікчемна людина капциліндер - капелюх караба - кіт карабеля - крива шабля карабін - рушниця карамболь - зіткнення, аварія карменадля - котлета касарня - казарма катуляти - котити щось кругле кацап - дурень кацараба - кішка кварґель - сільський твердий солений сир келішок - чарочка кербер - вахтер кирея - плащ кібелик - глечик кібіцувати - вболівати кікати - дивитися кікс - помилка кімати - спати кіндзюравий, кундзюравий - кучерявий кіндрус - пустун кінол - ніс кірити - пити кітка - кицька кічка - городки (гра)
клави, клаваки - зуби, ікла клаки - клубки пороху, пилу, пуху клапати - тріпати клапачка - рот Клемпа - погана жінка кльозет - туалет кльоцок - пухкий малюк клюски - варене тісто, галушки кнайпа - ресторанчик, забігайлівка кнаяти - їхати, бігти кобіта - жінка койдим - відважний колдувати - виглядати, придивлятися колтунитися - лінуватися колюмна - стовп, колона комерс - забава конкури - залицяння конфекція - готовий одяг Кремпуватися – стидатись Л Л аба - лапа лабатий - незґрабний лазничка - ванна кімната лапайдух (лапідух) - військовий санітар лахуватися (дерти лаха) - насміхатися леберка - спортивна куртка лепета - голова
лискати - блискати лита - багатий чоловік літосердя - милосердя льокаль - 1) шинок; 2) квартира льокатори - квартиранти льоля - дівчина
льорнета - бінокль льосування - жеребкування люстро - дзеркало люфа - дуло люфтувати - провітрювати ляґер - вистояне пиво
М М авпішон - мавпа магуляти - бити магулянка - бійка маґель, маґельниця - пристосування для прасування маґлювати - прасувати маґніфіка - вельможна пані майстерштик - зразок Майтки (майталепи) - труси майхер - ніж макабричний - жахливий макаґіґи - солодощі маківка - голова маланка - молода дівчина мамця - приємна старша жінка манджати - мандрувати манелі - 1) дрібниці; 2) речі мантель - плащ, пальто Мантилепа - неохайна жінка маринарка - піджак
мармуляда - варення мармурок - кекс матолок - некмітливий чоловік матура - іспит зрілості, атестат про середню освіту маціцький - малесенький мацькатися - бабратися мацькатий - огрядний мацько - 1) живіт; 2) кіт машинґвер - автомат (зброя) меґати - втікати меценас - адвокат мециї - делікатеси меция - щось незвично вишукане, бажане мантикаптус - дивак мешти - черевики мигати - втікати микитити - обдурювати, збивати з пантелику митка - 1) ганчірка для миття посуду; 2) пліткарка
мишіґіне - несповна розуму міґлянд - спритна людина мізерія - салат мікрус - малюк мішмаш - мішанина мішунк - суміш, мішанина мокляки - болотиста місцевість моняк - гріш моньо - молоко мордівня - забігайлівка москалик - оселедець моторовий - водій трамваю мудьо - відлюдник, мовчун мулик - муляр Мурґа - нахаба Мурин - негр Оферма - незґраба оферта - пропозиція П П агнісці - нігті пампулі, папулі - повні (товсті щоки) пан Едзьо - туалет пановля - звертання до друзів папендекель - картон папа - рубероїд папка - кашоподібне місиво Пашталакати - теревенити паща - рот пащекувати - неґречно говорити педалі - ноги педантерія - педантичність пелехи - довге волосся, патли
перекинчик - зміна варти перекицки - перекидатися петрушкувати - бути одиноким п’єц - піч пипка - соска пироги - вареники пискувати - неґречно говорити Писок - морда підлизайло - підлиза пінда - дівчина-підліток піпчити - натискати пітолко - мало шанований підфрувайка - підліток під хайром - під присягою, “слово чести” плюсква - суперечка, розбрат пішінґер - вафельний торт-перекладанець пляцок - 1) солодкий пиріг; 2) корж; 3) щось плескате побережник - лісник повило - повидло повіцувати - пожартувати поводяни - постраждалі від повені повседніти - байдужіти поготівля - аварійна служба полігутко - потихеньку полікер - поліцай
полярес - гаманець пописуватися - хизуватися портки - штани постерунковий - дільничний потирайко - той, що поневіряється, не має притулку потирча - невдаха потрава - страва правдивий - справжній пражити - смажити преферк - преферанс прецель - бублик прикляйструвати - приліпити приліпка - окраєць хліба принука - заохочення пришпилити - причепити прохід - прогулянка прощацький - примітивний пруга - шрам психа - люстро, обрамлене в раму, з прикріпленими до неї шухлядками псоти - збитки пструг - форель путня - відро пуцувати - чистити до блиску Р Р ади́рка (рада́рка) - ґумка для стирання
ра́йдати - довго розмовляти рало - лице рапа́тий - шорсткий ра́та - частина належної платні ре́вія - показ ре́йвах - розгардіяш рекомпенса́та - відшкодування
респе́кт - повага рестора́ція - ресторан рефектар - трапезна реформи - довгі теплі труси рехт - мати рацію ригати - кашляти риму́нда - зла жінка ринка - каструля
ри́нва - водостічна труба ри́ншток - рів, каналізація рихтува́ти - 1) готувати риськати - копати різуля - різник рі́кцуґ - відступ, відхід ру́ра - 1) труба; 2) духовка С С аламаха - суміш саліна - копальня солі сальва - салют, залп сальон - вітальня селядиновий - їдучо салатово-блакитний Сервус - привіт сильвета - силует сирена - русалка свірк - дивак свіркувати - зсуватися з глузду святити - бити селедець - 1) оселедець; 2) краватка сиромудрий - мудрагель сікор - годинник скапцаніти - зійти нанівець скарловатіти - виродитися
скікати - стрибати скіла - пес скрипти - 1) друковані навчальні посібники; 2) рукописи слоїк - скляна банка смага - горілка смаровоз - бруднуля смитрати - красти смок - дракон собачити - сварити соконка, суконка - сукенка сотний - великий спацер - пішохідна прогулянка специфіндер - спритник сподні - штани спухляк - товстун
Урльоп - відпустка Ф Ф абули - повні щічки фа́йно - добре фа́йрант - кінець робочого дня файтала́па - невмілий, недоладний, безголовий фальба́нка - призібрана смужка на одягу фалюва́ти - йти фа́мула - сім’я фа́на - хоругва, прапор фарфо́цлі - лахміття фасо́ля - квасоля фастри́ґа - намічене ниткою місце на одягу фастриґува́ти - намічати ниткою місце на одягу фасува́ти - щось дістати фа́фрати - невиразно говорити фафулястий - повнолиций
фа́цет - чувак фа́цка - удар фе́лєр - помилка фе́рії - канікули фе́ртіґ - готовий фест - 1) добре; 2) дуже фестин - святкова забава фиркатися - нечемно висловлювати незадоволення фіґі - 1) інжир; 2) трусики-бікіні; філіжа́нка - горнятко, чашка фі́ра - віз фіра́нка - штора фі́рман - візник фіси - ноги фіфак - спритна людина фля́ки - нутрощі
фля́мма - дівчина фу́льга - відлига форікувати - атакувати фортекля́п - фортепіано фортеп’ян - фортепіано фо́са - рів фра́йда - 1) радість; 2) забава фригати - їсти фризі́єр - перукар фризу́ра - зачіска фронт - перше місце, попереду фу́ньо - зарозумілий фуня́стий - надутий фурдиґарня - в’язниця, буцегарня фуркати - 1) дмухати; 2) злоститися на когось фурт - надалі, постійно Х Х абаль - прихильник, залицяльник хабаз - бур’ян хабал - бур’ян хабліна - безформне м’ясо хавіра - помешкання хайдер - жидівська школа
халабуда - хата халупа - 1) хата; 2) помешкання харкатися - сваритися Хатрак - поліцейський агент хатранка - поліцейська облава хилкати - колисати
хідник - тротуар хірити - пити горілку хірний - п’яний Хірус - пияк хохля – ополоник Ц Ц ваєр - двійка цвайкепеле - дуже мудрий цванціґер - дрібна монета (два австрійські талери) цвібак - бісквіт цвікер - окуляри цент - гріш цепака - хам
цигаро, дзигаро - цигарка, сигарета цизорик - складаний ніж цимбергай - гра на столі монетами у ворота цимес - щось дуже добре, смачне циферблат - обличчя цукорок - цукерка цьмакати - пити
цьомати - цілувати цьоця - тітка цьоця-дрипця - старенька жінка цюняти - пісяти цюпа - в’язниця Шмондя - нехлюйська жінка шмуляти - ходити шнадалавий - заморений, виснажений шпанегля - кнопка для прикріплювання паперу і т. ін. шпанувати - натягати шпараґова фасоля - спаржева квасоля шпараґус - аспарагус шпарувати - заощаджувати, збирати кошти або що інше шпацірґанґ - прогулянка шперка - сало шпіляти - грати шпондер - почеревина, грудинка
шпортати - ритися в чомусь шпрехати - говорити шпурт - швидкий біг шраги - конструкція для пиляння дерева шрайбувати - писати штайгувати - швидко йти штайфувати - крохмалити штанети - штани штиляти - кульгати штимувати - погоджуватися штімунг - добрий настрій штрека - залізнична колія штубацький - 1) неакуратний, неохайний, недбалий; 2) дитячий штудерний - хитрий штука - мистецтво штуркати - штовхати штурпак - недовчений шубер - засувка для комина шуфля - совок, совкова лопата шуфляда - шухляда Ю, Я Юхтити – красти Упорядник Люба Козак Homo leopolensis esse Лаймося по-львівськиЮрій Винничук Львівський балак постав на початку XIX ст., коли приміська говірка збагатилася численними запозиченнями з німецької, чеської, ідишу. Львівський балак, і зокрема лайка, відображені у таких творах, як “Ліва кампа” П. Марійчина, “Вулиця” Б. Нижанківського, “Грачі” їв. Керницького, “Яндрусів” І. Франка, у серії оповідок Д. Бандрівського.
Львівська говірка
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 206; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.76.218 (0.277 с.) |