Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Форми фінансування підприємств
Термін «фінансування» характеризує всі заходи, спрямовані на покриття потреби підприємства в капіталі, які включають мобілізаціюфінансових ресурсів (грошових коштів, їх еквівалентів та майнових активів), їх повернення, а також відносини міжпідприємством та капіталодавцями, які з цього випливають (платіжні відносини, контроль та забезпечення). Загальний огляд форм фінансування та їх класифікація: 1. Власний капітал:
– реструктуризація активів – внески учасників та засновників → Зовнішні джерела фінансування
– забезпечення наступних витрат і платежів – кредиторська заборгованість за розрахунками
– облігаційні позики У підприємств можуть бути різні альтернативи залучення капіталу. Звичайно, не можна надати однозначних рекомендацій щодо вибору тієї чи іншої форми фінансування. В одних випадках фінансові ресурси слід формувати через збільшення власного капіталу, в інших — на основі залучення додаткових позичок. Для одних підприємств вигіднішою є можливість використовувати внутрішні джерела фінансування, для інших — зовнішні. Фінансовий менеджер під час прийняття рішень щодо вибору найбільш прийнятної форми фінансування повинен скористатися відповідними критеріями. Теорія ризику інвестицій Г.Марковіца Основна концепція Г. Марковіца може бути сформульована так: поведінка учасників ринку капіталу визначається не тільки одержанням очікуваного доходу на свої інвестиції, а й можливим ризиком. Низькодохідні цінні папери за певних обставин для деяких інвесторів можуть бути більш привабливими, ніж високодохідні. Основною проблемою, яку повинен вирішувати інвестор, є досягнення максимального рівня очікуваної дохідності інвестицій за певного рівня ризику і скорочення можливого ризику за очікуваної доходності. Мета кожного інвестора – більше доходу за меншого ризику. Марковіц запропонував концепцію «оптимального» портфеля інвестицій. Сутність цієї концепції полягає в тому, що в портфелі мають міститися, за можливості, цінні папери всіх видів і модифікацій, вони мають бути різними за термінами, а також емітовані корпораціями різних галузей і географічного положення. Процес формування оптимального портфеля називається диверсифікацією портфеля.
Теорія У. Шарпа Теорію співвідношення ризику і доходу інвестицій у цінні папери розвиває У.Шарп. Він розділив загальний ризик інвестицій у цінні папери на систематичний та несистематичний, а також розробив модель оцінювання капітальних активів (МОКА). Ризик систематичний – пов’язаний зі станом фінансового ринку, а цей стан залежить від змін в економіці і фінансах країни і змін у світовій торгівлі, міжнародному русі капіталів, стані валют. Систематичний ризик в економічній літературі називають також недиверсифікованим, або ринковим. Позначається буквою β – бета. Ризик несистематичний – диверсифікований або портфельний. Інвестор може перебороти несистематичний ризик за допомогою диверсифікації портфеля. Інвестори прагнуть підібрати такий «асортимент» цінних паперів, у якому ризик і дохідність збалансовані. У. Шарп також запропонував модель оцінювання капітальних активів (МОКА), на підставі якої корпорація може визначити ціну капіталу, тобто вартість придбання капіталу, необхідного для ведення підприємницької діяльності. Портфель складається з множини цінних паперів, кожен з них вносить свою частку в певний ризик і очікуваний дохід, тому виникає необхідність визначення ризику і доходу кожного учасника портфеля. Дохідність цінного папера визначається за формулою: )= ,
Де –очікувана дохідність цінного папера і; – безризикова процентна ставка; – очікувана ставка доходу ринкового портфеля; – коефіцієнт бета (систематичного ризику) за цінним папером і.
|
|||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; просмотров: 246; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.25.81 (0.005 с.) |