![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
Для регулювання соціально-трудових відносин держава створює систему законодавчої і нормотворчої діяльності. Вона охоплює такі напрямки, як зайнятість, соціальна політика, умови й охорона праці, міграційна і демографічна політика і т. д. Конституція України відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права гарантує громадянам право на вільне використання своїх здібностей і майна для підприємницької й іншої, не забороненої законом, економічної діяльності. Праця вільна. Примусова праця заборонена. Кожний має право вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці, вибирати вид діяльності і професію (ст. 2 Конституції України). Ці положення мають вищу юридичну чинність, пряму дію і застосовуються на всій території України. Трудові правовідносини можуть регулюватися актами компетентних органів держави. До них відносяться: міжнародні договори за участю України, закони, укази Президента України, постанови Уряду України, Конституції (статути) суб'єктів України, їхні закони і постанови, накази й інструкції міністерств, комітетів, відомств, накази директорів підприємств, фірм і т. д., рішення органів місцевого самоврядування. Система ринкових відносин в Україні лише формується, отже, і нове законодавство про працю знаходиться в стадії розвитку. Поряд з Конституцією України, що визначає основні принципи правового регулювання, у країні діє Кодекс законів про працю України 1971р. (зі змінами від 1 березня 1998р.). Кодекс законів про працю України (КЗпП України) є зведеним законом і діє на всій території України. КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і підвищенню на цій основі матеріального і культурного ріння життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (ст. 1). Поряд із правами на працівника накладаються обов'язки. Серед них: сумлінне виконання трудових обов'язків; дотримання трудової дисципліни; дбайливе ставлення до майна підприємства, установи, організації; виконання встановлених норм праці (ст. 139 КЗпП України). У жодному нормативному акті, у жодному трудовому договорі не може бути знижений рівень тих прав і гарантій, які надаються працівнику згідно з КЗпП (ст. 2, ст. 2і, ст. 5і).
Крім того, важливу роль у регулюванні трудових відносин відіграють такі закони: Закон України від 1 березня 1991 р. „Про зайнятість населення” (зі змінами і доповненнями від 11 грудня 1998 р.); Закон України за станом на 25 травня 1999 р. „Про колективні договори й угоди”; Закон України за станом на 25 травня 1999 р. „Про охорону праці”. Названі нормативно-правові акти поширюються на всі трудові правовідносини в межах території України. Локальними правовими актами є: • колективний договір − правовий акт, що регулює трудові, соціально-економічні і професійні відносини між роботодавцем і працівниками на підприємстві, в установі, організації (ст. 10 КЗпП України); • трудовий договір (контракт) − угода між працівником і роботодавцем, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу з визначеної спеціальності, кваліфікації чи посади з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП України); • нормативні акти − правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про преміювання, про винагороду за підсумками роботи за рік, угоди про графіки відпусток і т. д. Усі нормативні акти у сфері праці не повинні суперечити Конституції України і законам і погіршувати правове положення працівників. Отже, система колективно-договірного регулювання в Українівключає національний, галузевий, регіональний рівні та рівень підприємств. На національному рівні укладаються генеральні угоди, предметом яких є такі питання: • диференціація мінімальних тарифних ставок за видами виробництва, робіт і діяльності у виробничих галузях залежно від тяжкості праці, але не нижче встановленої державою мінімальної заробітної плати; • єдині для всієї території України мінімальні тарифні ставки компенсаційних доплат за роботу в несприятливих, шкідливих і небезпечних умовах праці, які диференціюються за видами і категоріями умов праці;
• єдині тарифні умови оплати праці працівників і службовців за загальними професіями і посадами; • максимальна тривалість робочого тижня; • мінімальна тривалість оплачуваної відпустки; • соціальний захист найбільш вразливих верств населення тощо. Предметом галузевої та регіональної угоди можуть бути: • єдині для підприємств відповідної галузі, території тарифна сітка; • єдині для різних категорій працівників мінімальні розміри доплат і надбавок, які враховують специфіку умов праці окремих груп певних галузей, територій; • вимоги до організації та нормування праці; • вимоги до умов і охорони праці; • порядок і терміни укладання колективних договорів; • відповідальність сторін за невиконання угод тощо. Предметом колективного договору на рівні підприємства є взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Практична частина Тестові завдання 1. Принцип СТВ, який передбачає спільну відповідальність людей, засновану на особистій відповідальності і згоді, єдності і спільності інтересів: a) партнерство b) солідарність c) субсидіарність d) патерналізм
2. Принцип СТВ, який передбачає рольову функцію держави в цих відносинах? a) партнерство b) солідарність c) патерналізм d) субсидіарність
3. Принцип СТВ, який спрямований на збереження прагнення людини до самовідповідальності і самореалізації і покликаний запобігати перенесенню відповідальності на суспільство? a) солідарність b) субсидіарність c) патерналізм d) партнерство
4. Тип СТВ при якому відбувається зіткнення суб'єктів взаємодії, викликане протилежною спрямованістю цілей і інтересів, позицій і поглядів. a) дискримінація b) конфлікт c) соціальне партнерство d) двопартизм
5. Система заходів, що забезпечує соціальну захищеність переважно непрацездатного населення і соціально вразливих шарів працездатного населення: a) соціальна допомога b) соціальна підтримка c) соціальний захист d) всі відповіді вірні
6. Система заходів для ЕАН, спрямована на створення умов, що дозволяють забезпечити соціальну захищеність найманих робітників: a) соціальний захист b) соціальна допомога c) соціальна підтримка d) всі відповіді вірні
7. Необґрунтоване обмеження прав і можливостей суб'єктів СТВ: a) двопартизм b) дискримінація c) конфлікт d) патерналізм
8. Патерналізм це: a) вид СТВ b) тип СТВ c) принцип СТВ d) предмет СТВ
9. Правовий акт, що регулює трудові, соціально-економічні і професійні відносини між роботодавцем і працівниками на підприємстві: a) трудовий договір b) колективний договір c) генеральна угода d) контракт Основні терміни і поняття: Соціальна-трудові відносини, види СТВ, суб'єкти СТВ, типи СТВ, принцип солідарності, принцип субсидіарності, принцип партнерства, патерналізм, конфлікт, дискримінація, соціальна політика, соціальний захист, соціальна підтримка, соціальна допомога, глобалізація економіки, розвиток суспільної праці і виробництва, КЗпП України, генеральні угоди, галузеві угоди, регіональні угоди, колективний договір, трудовий договір, контракт, нормативні акти.
Питання для самоконтролю: 1. У чому полягає сутність соціально-трудових відносин? 2. Наведіть класифікацію СТВ у сфері праці. 3. Розкрийте структуру системи СТВ. 4. Охарактеризуйте суб’єктів СТВ. 5. Розкрийте основні принципи формування СТВ. 6. Охарактеризуйте типи СТВ. 7. Які фактори впливають на формування і розвиток СТВ? 8. Дайте характеристику понять „соціальний захист”,„соціальна підтримка”, „соціальна допомога”. 9. Дайте характеристику поняття „соціальний інститут”. 10. Охарактеризуйте систему колективно-договірного регулювання в Україні. 11. Які напрямки регулювання соціально-трудових відносин реалізуються державою?
ТЕМА 11 Соціальне партнерство 11.1. Сутність соціального партнерства. 11.2.Суб'єкти соціального партнерства. 11.3. Принципи ефективного функціонування системи соціального партнерства. Теоретична частина
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 269; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.172.180 (0.02 с.) |