Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Механізм вирішення територіальних спорів
До правових засобів вирішення міжнародних спорів відносять міжнародний арбітраж і міжнародні суди. Інколи правовим засобом визнається погоджувальна комісія, якщо їй надається право ухвалювати юридично обов'язкові висновки, що ґрунтуються на міжнародному праві. Держави переважно негативно ставляться до правових засобів вирішення спорів, що, на їхню думку, занадто обмежують суверенітет і не дозволяють впливати на процес врегулювання, а тому зазвичай вдаються до них у крайньому разі. Міжнародний арбітраж. Цей засіб зарекомендував себе як ефективний інструмент вирішення міждержавних спорів, зокрема досить складних, обтяжених серйозним міжнародним протистоянням сторін. В останні десятиліття поширилася практика передбачати арбітражне врегулювання спорів як засіб врегулювання можливих спорів щодо тлумачення та застосування міжнародних угод. З іншого боку, кількість звернень до цього засобу помітно зменшилася.Звернення до арбітражу є добровільним, здійснюється шляхом укладання спірними сторонами особливої міжнародної угоди, що називається компромісом. У ній сторони регламентують: порядок визначення складу арбітрів; предмет спору; компетенцію арбітражу; процедуру розгляду справи; характер і джерела норм, на підставі яких має бути ухвалене рішення; порядок винесення рішення; юридичну обов'язковість рішення.Якщо компроміс укладається після виникнення конкретного спору, має місце арбітражadhoc. Також можлива попередня домовленість про арбітраж як засіб врегулювання потенційного спору, що закріплюється в договорі з певного питання або у спеціальному договорі про арбітраж. У цьому разі має місце постійний арбітраж. Його юрисдикція може бути обов'язковою або факультативною (добровільною).Окремо слід відзначити Постійну палату третейського суду (англ. Permanent Court of Arbitration, буквально перекладається як «Постійний арбітражний суд»), створену на підставі Гаазьких конвенцій 1899 і 1907років про мирне вирішення міжнародних спорів. Для кожного спору, що передається на вирішення Палати, його сторони укладають компроміс та обирають арбітрів із переліку осіб, що формується державами — учасницями Конвенцій. Міжнародні суди. Теорія використовує для визначення всього розмаїття існуючих міжнародних судів родове поняття міжнародний судовий орган (або міжнародна судова установа), що характеризується такими ознаками: створюється та діє згідно з міжнародним юридичним інструментом - міжнародним договором або рішенням міжнародної організації, що ґрунтується на повноваженнях, наданих міжнародним договором; склад суддів визначається до моменту передачі спору на розгляд; має юрисдикцію щодо спорів, однією із сторін яких є суб'єкт міжнародного права; вирішує спір згідно з наперед встановленою процедурою, що не може бути змінена сторонами; його рішення ґрунтуються на чинному міжнародному праві та є юридично обов'язковими для сторін. На сьогодні можна налічити близько півтора десятки міжнародних судових органів, що відповідають цим критеріям. Усі вони були створені у другій половині ХХ ст.1 Переважна їх більшість вирішують спори про застосування та тлумачення конкретного міжнародного договору, як правило, регіонального.
Правовий режим Арктики Арктика - це частина земної кулі з умовним центром (Північним полюсом), до складу якої входять води Північного Льодовитого океану і його морів, а також ділянки суші Європи, Азії й Америки. Дотепер у географічній і юридичній науці немає загальновизнаного визначення цього поняття. Одним із найбільших здобутків Договору варто вважати призупинення висунення територіальних претензій на простори Антарктики з боку держав на строк дії Договору. З огляду на те, що Договір є безстроковим міжнародно-правовим актом, вирішення територіальних суперечок у такий спосіб є цілком прийнятним у наш час.Сучасний міжнародно-правовий режим Антарктики характеризується принципами демілітаризації та нейтралізації території. Створення військових баз, випробування зброї є забороненим на її території. Крім того, Антарктика не може бути у випадку війни перетворена у театр воєнних дій. Водночас Договір передбачає широкі можливості для держав щодо свободи досліджень в Антарктиці, зокрема обміну інформацією стосовно наукових робіт, обміну науковим персоналом, вільного доступу до результатів наукових досліджень.
Питання правонаступництва щодо міжнародних договорів та активів СРСР. Держави, які є чи були суб'єктами Союзу Радянських Соціалістичних Республік, безвідносно до їхнього теперішнього статусу, і Союз РСР, як держава-попередник, поважаючи проголошений суверенітет, закріплений в актах, прийнятих вищими законодавчими органами держав, враховуючи необхідність кардинального перегляду всього комплексу відносин між державами, що входили до складу СРСР, усвідомлюючи, що гарантія обслуговування й погашення зовнішнього боргу СРСР є обов'язковою умовою подальшого входження у світове господарство, враховуючи неможливість гарантій погашення зовнішнього боргу СРСР без вирішення питань з розподілу активів СРСР, вважаючи, що питання правонаступництва державних боргових зобов'язань мають першочергове значення, беручи до уваги принципи міжнародного права й положення Віденської (1983 р.) конвенції "Про правонаступництво держав стосовно державної власності, державних архівів та державних боргів" укладають цей Договір про правонаступництво щодо зовнішнього державного боргу й активів Союзу РСР.(Договір про правонаступництво щодо зовнішнього державного боргу та активів Союзу РСР) Стаття 3. Сторони беруть на себе зобов'язання брати участь у погашенні та нести витрати з обслуговування державного зовнішнього боргу СРСР (далі - Борг) у частках, узгоджених Сторонами, і за умови виконання вищезазначеного зобов'язання беруть на себе зобов'язання гарантувати право власності кожної зі Сторін на належну їй частку активів СРСР (далі - Активи). Частка кожної зі Сторін у заборгованості за Боргом на 1 січня 1991 р. і Активах на момент правонаступництва визначається на підставі узгодженого Сторонами єдиного агрегованого показника. Розподіл боргу СРСР, що виник у 1991 році щодо продтоварів і товарів народного споживання, здійснюється за фактичним використанням державами-правонаступницями отриманих кредитів, решта - за агрегованим показником. Кожна зі Сторін несе роздільну відповідальність щодо інших Сторін з виплати належної їй частки Боргу. Сторони взаємно гарантують, що після повного погашення якою-небудь із Сторін суми Боргу, належної цій Стороні, вони не будуть пред'являти до цієї Сторони ніяких претензій щодо частини Боргу, яка залишатиметься непогашеною. Попередня структура Боргу й Активів, визначених на момент правонаступництва, наведена у Додатку N 1. Сторони погодились продовжити спільну роботу з виявлення, оцінки та розподілу боргів і активів СРСР для реалізації цілей цього Договору. Ніякі з положень цієї статті не перешкоджають будь-якій із Сторін взяти на себе солідарну відповідальність з виплати своїх часток Боргу на основі угоди між ними, якщо це не порушує цього Договору.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; просмотров: 293; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.135.193 (0.005 с.) |