Судові комп'ютерно-технічні експертизи

Прогрес у сфері інформаційних технологій, впровадження но­вих засобів обчислювальної техніки і телекомунікаційних систем, широке використання ІС в економіці, зокрема у фінансовій і бан­ківській діяльності, мають за наслідок не тільки зростання комп'ютерної злочинності, а й застосування новітніх технологій при вчиненні інших видів злочинів. Сьогодні є всі підстави про­гнозувати подальше зростання рівня правопорушень у сфері комп'ютерної інформації, оскільки інформація нині є найдорожчим товаром, який дає високі прибутки, а отже, стає предметом злочинних зазіхань. Водночас правоохоронні органи поступово нагромаджують досвід боротьби з цими злочинами і розробляють способи їх виявлення і доведення, в тому числі з застосуванням сучасних інформаційних технологій.

Під час розслідування високотехнологічних злочинів все частіше виникає необхідність виявлення і вилучення слідів і речо­винних доказів, представлених у вигляді інформації в обчислювальній чи телекомунікаційній системі, а також на магнітних носіях. У таких випадках з'являється потреба у спеціальних знаннях і навичках, основною процесуальною формою залучення яких є експертиза. Однак на сьогодні у спеціальній літературі та методології традиційних експертиз відсутнє єдине розуміння не тільки об'єктів і методів проведення експертиз такого роду, а й самої їхньої сутності. В одних випадках це призводить до необґрунтованого розширення кола об'єктів І вирішуваних задач у рамках традиційних криміналістичних експертиз, а в інших - суттєво звужує можливості застосування спеціальних пізнань при виробництві даного виду експертних досліджень.

У цьому контексті фахівці вводять поняття комп'ютерно-технічної експертизи, покликаної на основі спеціальних пізнань обізнаної ос о би-експерта вирішувати експертні питання відносно діянь, спрямованих проти інформаційної безпеки.

На даному етапі розглядаються такі різновиди об'єктів комп'ютерно-технічних експертиз:

• текстові і графічні документи (стандартні й електронні), ви­готовлені з використанням засобів автоматизації (обчислюваль­них систем, засобів передавання даних і копіювання Інформації);

• програми для ЕОМ і допоміжна комп'ютерна інформація, необхідна для їхнього функціонування;

• відео-звукозаписи, візуальна та аудіо-інформація, представ­лена у форматі мультимедіа;

• комп'ютерні дані і відомості, представлені у форматах, що забезпечують їх автоматизоване збереження, пошук, оброблення і передавання (бази даних);

• фізичні носії інформації різної природи (магнітні, магніто­оптичні, оптичні та ін.).

Виходячи з цього, передбачається, що за допомогою ком­п'ютерно-технічних експертиз можуть виконуватись наступні за­вдання:

1) відтворення і роздрукування всієї або частини інформації, яка міститься на фізичних носіях, у тому числі в нетекстовій формі;

2) відновлення інформації, що раніше містилась на фізичних носіях і згодом стертої чи зміненої з різних причин;

3) встановлення часу введення, зміни, знищення або копію­вання інформації;

4) розшифрування закодованої інформації, підбір паролів і розкриття систем захисту інформації;

5) встановлення авторства, місця, засобу підготовки і способу виготовлення документів (файлів, програм);

6) з'ясування технічного стану, справності програмно-апа­ратних комплексів автоматизованих інформаційних систем, мож­ливості їхньої адаптації під конкретного користувача.

У рамках дослідження комп'ютерної техніки, носіїв інформації, периферійного обладнання і програмного забезпечення можуть бути знайдені відповіді на такі запитання:

• які технічні несправності має даний комп'ютер (його окремі блоки та пристрої) і як ці несправності впливають на його роботу;

• чи використовуються представлені технічні пристрої в режимах, передбачених керівництвом з експлуатації, або вони підімкнені в режимах, які забезпечують додаткові, непередбачені стандартним варіантом можливості (наприклад, чи правильно підімкений блок фіскальної пам'яті в контрольно-касовому апараті, побудованому на основі персонального комп'ютера);

• чи можливе вирішення певної задачі за допомогою даного програмного продукту;

• чи можна за допомогою даного програмного продукту реалізу­вати функції, передбачені технічним завданням на його розробку;

• які основні функції представленого програмного забезпе­чення, які його споживчі властивості, чи є воно небезпечним;

• чи перебуває представлене програмне забезпечення у стані, який забезпечує можливість його застосування на заданому ком­плексі технічних засобів або з певним іншим програмним забез­печенням;

• чи відповідає стиль програмування досліджуваного програм­ного продукту стилю програмування певної особи;

• за допомогою яких обчислювальних і програмних засобів створено програмне забезпечення;

• чи відповідають прийоми і засоби програмування, що використовувалися під час створення досліджуваного програмного продукту, прийомам і засобам, властивим даному програмісту;

• яка вартість програмного забезпечення або його окремих модулів (на час його придбання, вилучення, проведення експертизи);

• яка вартість комп'ютерної техніки (окремих комплектуючих) на час придбання (вилучення, проведення експертизи);

• яка орієнтовна дата створення обчислювального комплексу із заданими можливостями і дати виготовлення його окремих блоків;

• яка орієнтовна дата створення програмного забезпечення;

• яке призначення мають представлені бази даних, які їх спо­живчі властивості;

• чи існує на даному носії яка-небудь інформація, і якщо так, то яка;

• чи розміщено на представленому магнітному носії або у складі технічних засобів обчислювальної техніки інформаційне забезпечення, необхідне для вирішення певної функціональної задачі;

• чи існують на представленому магнітному носії файли з до­кументами, які відносяться до тієї чи іншої сфери діяльності (на­приклад, файли із зображеннями грошових знаків, кресленнями вибухових пристроїв, схемами електропроводки у будинку, блан­ками юридичних осіб і відбитками печаток, початковими текста­ми шкідливих програм мовою високого рівня і т. ін.);

• чи існує на даному носії інформація, яка свідчить про інфор­маційний обмін у якій-небудь мережі (зокрема, Інтернет) у зада­ний Інтервал часу;

• чи існує на носії інформація, що її було знищено, і чи можна її відновити;

• чи можливе здійснення заданого виду діяльності з використанням представлених технічних засобів і розміщеного на них інформаційного і прикладного програмного забезпечення (на­приклад, перехоплення електронної кореспонденції, підготовка і виготовлення підроблених грошових знаків);

• які наслідки (збитки) можуть бути від застосування комплек­су технічних засобів, шкідливих програм у даній інформаційній системі, мережі.

 

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Що позначає поняття «судова експертиза»?

2. Основні напрями комп'ютеризації судово-експертної діяльності.

3. Для чого призначена система DEX?

4. Прокласифікуйте напрями комп'ютеризації судово-експертної діяльності.

5. Назвіть переваги, що їх надає використання комп'ютерних технологій у судовій експертизі.

6. Які завдання та об'єкти дослідження має комп'ютерно-технічна експертиза?