Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Охарактеризуйте особливості географічного розташування та природно-ресурсний потенціал Фінляндії.Стр 1 из 6Следующая ⇒
Охарактеризуйте особливості географічного розташування та природно-ресурсний потенціал Фінляндії. Фінля́ндія (фін. Suomi, швед. Finland; офіційно Фінля́ндська Респу́бліка) — держава уПівнічній Європі. Межує зі Швецією на заході, з Норвегією на півночі і Росією на сході. На півдні і на заході береги країни омивають води Балтійського моря і його заток —Фінської та Ботнічної. Столиця і найбільше місто — Гельсінкі. Восьма за площею країна в Європі і найбільша малонаселена країна в Європейському Союзі. Країна розташована в Північній Європі. Межує зі Швецією (спільний кордон — 586 км), з Норвегією(729 км), з Російською Федерацією (1313 км). Загальна довжина сухопутного кордону — 2628 км. Берегова лінія — 1126 км. Чверть території країни розташована за полярним колом — тут сонце не заходить за обрій протягом близько 73 днів, створюючи ефект літніх білих ночей, а взимку протягом 51 дня лишається за обрієм.[5] Природні умови і ресурси Природні особливості Фінляндії зумовлені її розташуванням у північних широтах, на Балтійському кристалічному щиті і впливом моря. Рельєф. Фінляндія — горбкувато-рівнинна країна. Абсолютні висоти не перевищують 300 м (1/3 всієї території розташована нижче на 100 м від рівня моря, і тільки 1/10 — вище 300). Країна знаходиться у межах Балтійського крис- талевого щита, фундамент якого складений гранітами і гнейсами. Крайній північний захід Фінляндії є гірським районом з незначними висотами. Клімат. Влітку на півдні країни день триває 19 год., а на крайній півночі сонце сяє 73 дні, тому Фінляндію називають «країною північного сонця». Літо прохолодне (середня температура липня становить +17°... +18°С на півдні та +14°... +15°С на півночі), зима холодна (середня температура лютого 13°... -14°С на півночі і від -8°С до -4°С на півдні). Середня річна кількість опадів сягає 450 мм на півночі й 700 мм на півдні. Ріки й озера. Поєднання суходолу і води — унікальна особливість ландшафтів країни. У Фінляндії нараховується до 190 тис. озер, що займають 9% її площі («країна тисячі озер»). Переважають невеликі озера із середніми глибинами 5—20 м. Найбільше озеро країни -— Сайма (площею 1700 км2). Невеликі канали з’єднують ріки й озера держави. Важливу роль відіграє Сайменський канал, що поєднує озеро Сайма із Фінською затокою.
Мінеральні ресурси. Країна володіє різноманітними мінеральними ресурсами, насамперед металевими. У її надрах знаходяться великі запаси мідної руди (біля міст Рахі, Оутокумпу, Нокіа), залізних руд (родовища Коларі, Кярвясва- ру, Нюхамн тощо), молібдену та цинку (Віханті), а також ванадію і кобальту. Тут зустрічаються нікель, титан, вольфрам, срібло й золото, є великі запаси азбесту, графіту, різних будівельних каменів, торфу. Рослинні і тваринні ресурси. Майже 2/3 території Фінляндії вкривають ліси. Переважають північно- і південнотай- гові ліси, а на крайньому південному заході — змішані ліси. Загальні запаси деревини країни оцінюються у 1,5 млрд. м. Величезні площі займають болота й заболочені землі (до 1/3 поверхні). Тваринний світ країни небагатий. Так, у лісах водяться лось, білка, заєць, лисиця, видра. Ведмідь, вовк та рись живуть лише у східних районах країни. У Лапландії водяться дикі північні олені. Рекреаційні ресурси. Велику увагу приділяють національним паркам (під охороною держави знаходиться 8% території країни). Зокрема, у Лапландії розташовані найбільші парки: Лемменйокі (1720 км2), Паллас-Оунаустунтурі (500 км2), Оуланка (107 км2). Фінляндія — розвинута індустріально-аграрна країна, в економіці якої важливими є виробництво машин, устаткування і телекомунікаційного обладнання, вирощування необхідних сільськогосподарських культур. Сучасний стан економіки. У 2004 р. ВНП країни становив 151,2 млрд. дол., або 29 000 дол. на душу населення. Частка промисловості і будівництва у ВНП сягає 30%, сільського і рибного господарства зменшилася до 3%. Збільшується кількість зайнятих у сфері обслуговування. У Фінляндії встановлені одні з найвищих у світі податків, які сягають 48% ВНП. Особливістю економіки країни є високий рівень централізації та концентрації капіталу і виробництва. На тридцяти найбільших приватних, державних і змішаних концернах зосереджено до 50% робочої сили, забезпечено випуск більше половини промислової продукції і майже 3/4 експорту країни. У Фінляндії більшість компаній та корпорацій є приватними, однак гідроелектростанції і залізниці знаходяться у державній власності, держава також регулює підприємницьку діяльність. Операції із землею суворо контролюються державою. В кооперативах зосереджено майже 1/3 роздрібної торгівлі, однак провідними є великі приватні маркетингові компанії. Фермери користуються послугами споживчих, виробничих та збутових кооперативів. Держава активно сприяє залученню іноземних інвестицій.
Загальна характеристика промисловості. У промисловості країни переважають дві групи галузей: обробка та переробка деревини і виплавка та обробка металів. Гірничовидобувна промисловість. Запаси корисних копалин у Фінляндії незначні, а їх видобування розпочато лише останнім часом. Тут видобувають переважно цинк, мідь, залізну руду й ванадій. Металеві руди становлять майже 40% вартості продукції гірничовидобувної промисловості. Біля м. Торніо знаходиться родовище хрому та нікелю, які використовують для виробництва легованої сталі. Паливно-енергетичний комплекс. Електростанції країни виробляють щорічно приблизно 71,5 млрд. кВттод. електроенергії. Її здебільшого забезпечують ГЕС, побудовані на ріках Кемійокі на півночі, Оулуйокі у центрі та Віронкоски на південному сході. У 70-ті роки XX ст. були побудовані дві АЕС поблизу Гельсінкі, а у 80-ті роки XX ст. споруджені ще дві атомні станції. На частку АЕС припадає 17% виробленої електроенергії. Фінляндія посідає друге місце у світі за видобутком торфу, частка якого становить 7% в енергобалансі країни. Металургія. У країні ця галузь почала розвиватися з 50-х років XX ст. Потужний металургійний комбінат знаходиться у м. Рахе, а невеликі заводи розташовані у численних містах південного заходу країни. Виробництво сталі становить 3,2 млн. т на рік. Машинобудування. Ця галузь посідає важливе місце у фінському експорті. Головні машинобудівні підприємства зосереджені переважно на південному заході країни (Гельсінкі, Турку, Тампере). Виробляють машини й устаткування для целюлозно-паперових підприємств, сільськогосподарську техніку, кабелі, трансформатори, генератори, електромотори, електротехніку, електронну продукцію тощо. Найдавнішою галуззю є суднобудування (концерн «Вяртсі- ля» ум. Турку), яке спеціалізується на випуску морських криголамів, танкерів, буксирів, морських поромів, бурових платформ для морських нафтопромислів тощо. Новою галуззю для Фінляндії стало виробництво мобільних телефонів — корпорація «Нокіа» (Гельсінкі) є одним із найбільших світових виробників мобільних телефонів. Хімічна промисловість. Виробництво синтетичних волокон та пластмас з відходів деревообробної промисловості, фармацевтичної продукції, добрив та косметики є провідним у цій галузі. На частку хімічної промисловості припадає 10% вартості промислової продукції і 10% експортних надходжень. Деревообробна промисловість. Фінляндія — найбільший у світі виробник пиломатеріалів, паперової маси, фанери. Обробка деревини хвойних порід зосереджена на узбережжі північної частини Ботнічної затоки і в районі Фінської затоки. У країні щорічно випускають 7,7 млн. м3 пиломатеріалів, 9,9 млн. т паперу та картону. Приблизно 30% паперової продукції становить газетний папір, а також картон, обгортковий папір і високоякісний папір для банкнот, акцій й інших документів.
Легка промисловість. Однією з давніх галузей країни є текстильна промисловість. У Тампере та Гельсінкі сформувалося потужне лляне і бавовняне виробництво. У Фінляндії є велика кількість швейних та трикотажних виробництв. Фінський високоякісний скляний посуд і художня кераміка набули світового визнання. Харчова промисловість. Найрозвинутішим у країні є виробництво молочних продуктів (вершкова олія, сири тощо) фірми «Валіо». Сільське господарство. Сільське господарство країни з харчовою промисловістю утворюють єдину систему переробки сільськогосподарської продукції. У Фінляндії нараховується приблизно 94 тис. фермерських господарств із ділянками ріллі менше 20 га. Обмежені можливості для розширення сільськогосподарського виробництва та механізація ферм сприяли скороченню кількості зайнятих у цій галузі. Тваринництво. На тваринництво припадає 4/5 усіх доходів сільського господарства, тому воно є головною аграрною галуззю країни. Фермери спеціалізуються на розведенні молочної худоби, свиней та бройлерів. У 2004 р. нараховувалося до 1,2 млн. молочних корів і 1,6 млн. свиней. Виробництво молока сягає 2,3 млн. т на рік. У Лапландії вирощують північних оленів (майже 203 тис. голів). На звіроводських фермах країни розводять норок, песців, сріблястих лисиць тощо. Рослинництво. Більшу частину орних земель Фінляндії засівають кормовими травами (травосумішшю з райграсу, тимофіївки, конюшини тощо). У країні вирощують також картоплю (754 тис. т), пшеницю (464 тис.), ячмінь (2 млн.), жито (47 тис.) і кормовий буряк. Країна на 85% забезпечує внутрішній ринок зерном, чому сприяло удосконалення методів меліорації земель, застосування добрив і виведення холодостійких сортів. Пшеницю, інші зернові культури та цукровий буряк вирощують на родючих глинистих рівнинах південного заходу, яблука, огірки і цибулю — на Аландських о-вах, помідори — у теплицях на півдні. Лісове господарство. Сільське та лісове господарство країни взаємопов’язані. Більшість селян, крім орних земель, володіють і значними лісовими ділянками. Понад 60% лісів належить фермерам, які нині до 1/6 прибутків одержують від заготівлі лісу. Ліси Фінляндії — найбільше природне багатство країни. Деревина використовується для виробництва фанери, целюлози, паперу та ін. Із 80-х років XX ст. щорічно вирубується 50—52 млн. м3 лісу, однак запаси деревини на 20 млн. м3 перевищують обсяги вирубування.
Рибальство. Ця галузь є важливою насамперед для внутрішнього споживання країни. Кількість зайнятих у рибальстві становить 1,2 тис. Загальний вилов риби у 2003 р. сягав 185 тис. т. Області Області Фінляндії
Регіон Східна Уусімаа було приєднано до Уусімаа 1 січня 2011 року.[3] Охарактеризуйте особливості географічного розташування та природно-ресурсний потенціал Фінляндії. Фінля́ндія (фін. Suomi, швед. Finland; офіційно Фінля́ндська Респу́бліка) — держава уПівнічній Європі. Межує зі Швецією на заході, з Норвегією на півночі і Росією на сході. На півдні і на заході береги країни омивають води Балтійського моря і його заток —Фінської та Ботнічної. Столиця і найбільше місто — Гельсінкі. Восьма за площею країна в Європі і найбільша малонаселена країна в Європейському Союзі. Країна розташована в Північній Європі. Межує зі Швецією (спільний кордон — 586 км), з Норвегією(729 км), з Російською Федерацією (1313 км). Загальна довжина сухопутного кордону — 2628 км. Берегова лінія — 1126 км. Чверть території країни розташована за полярним колом — тут сонце не заходить за обрій протягом близько 73 днів, створюючи ефект літніх білих ночей, а взимку протягом 51 дня лишається за обрієм.[5]
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 152; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.243.30 (0.015 с.) |