Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття про Міф. Міфічна свідомість.
Міф (грец. Μύθος — казка, переказ, оповідання, альтернативна форма міт) — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. (див. Міфологія). Теорія Юнґа про міф Карл Ґустав Юнґ стверджує, що міф — це форма колективної свідомості, міфологія виникає як родова свідомість, тобто людина у первісному світі існує як невід'ємна частина роду. Людина не відрізняє себе від інших людей та від усього роду взагалі. Це одностайне ставлення до природи та родичів Міф не є ілюзією або вигадкою, а являє собою історичну необхідність. Міфи створюються не тільки для пояснення навколишнього світу, а й для того, щоб встановити з цим світом контакт. Міф — не продукт необізнаності, це просто інший спосіб ставлення до світу. Міф — це спроба знайти реальні зв'язки з природою. Міф не має чітко визначеного сюжету, не розповідається як казка, він переживається як реальне буття. Міф не має віри, оскільки природа є близькою і зрозумілою людині. Згодом міфічна свідомість стає суперечливою, бо виникає потреба поводитися інакше ніж того потребує природа, тобто крім родинних виникають інші стосунки, яких у природі до того не було: зародки мистецтва, політичної діяльності, перші правові норми. Міфічна свідомість є результатом синкретичного (цілісного) способу усвідомлення людиною навколишнього світу і свого буття в ньому. Синкретичний спосіб розпадається на: Ø практично-духовний. Що дає міфологію; Ø релігійний – релігію; Ø духовно-практичний – право, політику, мораль; Ø теоретичний – науку; Ø містичний – містику. Основні риси міфологічного світогляду Ø синкретизм - людина з таким світоглядом сприймає світ як первісно нерозрізнений. Пошук "справжнього" імені Бога. Ø символізм - міфи завжди глибоко символічні. Мають не лише буквальне але й опосередковане значення. Ø генетизм - сприйняття часу. Ми живемо в історичному часі. Стріла часу. А колись було циклічне сприйняття часу. Тому старе було ціннішим ніж нове. Важливо хто кого породив. Ø тотемізм - походження від тварини. Проявляється в геральдиці. Ø анімізм - віра в існування душі і духів, які керують матеріальним світом.
Ø фетишизм - речі з магічними силами. Ø магія - поєднання слів і дії. На людину можна впливати словом, і фізично. А на предмети тільки фізично. Але якщо предмети мають душу, то і з ними можна домовитись
МІФОЛОГІЯ. ТИПИ МІФІВ. Міфоло́гія (грец. Μυθολογία — казкослів'я, виклад стародавніх казок, переказів) — сукупність міфів, тобто казок, переказів, оповідань, де в наївно персоніфікованій, наочно-образній, несвідомо-художній формі подавалися явища природи й суспільного життя. На ранній стадії людської історії в казках химерно поєднувались елементи реалістичних знань про дійсність, художні образи, моральні приписи й норми, релігійні уявлення. Найбільш поширеними були оповіді про виникнення й еволюцію світу, Сонця, Місяця, зірок та ін. (космогонія), про походження тварин, появу людини (антропогонія), про всесвітній потоп і т. д. Класифікація міфів: - тотемні; - космогонічні; - антропогонічні; - астральні. Види міфів Ø Міф про створення Всесвіту; Ø Міф про загибель Всесвіту (Апокаліпсис Іоана Богослова); Ø Міф про циклічність у природі (скотарські та землеробські міфи); Ø Героїчні міфи (про героїв, засновників племен — грецькі міфи про Геракла); Ø Міфи про здобуття людьми культурних навичок (міф про Прометея); Слід зазначити, що деякі способи класифікації в міфології розрізняють міф та леґенду: міфом вважають оповідання про богів, виникнення світу тощо, леґендою — історії про героїв-людей, застосовані на історичних постатях та подіях. Сучасне значення Слово міф вживається в сучасних філософських і політичних текстах в значенні — «неправдиве пропагандистське твердження», наприклад, «міф про цивілізаторську роль білої раси», тощо. В такому контексті термін міф має виразний негативний відмінок. Міфологія народів світу • Міфологія давнього Єгипту • Міфологія стародавньої Індії • Міфологія стародавнього Китаю • Міфологія майя • Антична міфологія o Міфологія давньої Греції o Міфологія стародав-нього Риму • Слов'янська міфологія • Скандинавська міфологія
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 155; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.216.153.185 (0.007 с.) |