Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Групування сільських районів полтавської області за рівнем рентабельності реалізації сільськогосподарської продукції (в середньому за 2007–2009 рр. )
Джерело: дані статистичної звітності підприємств, власні розрахунки. – рентабельність понад 17 %; – рентабельність від 5–17 %; – рентабельність до 5 %. Рис. 2.2. Групування сільських районів Полтавської області за рівнем рентабельності Джерело: дані статистичної звітності підприємств, власні розрахунки. Визначаючи вплив рентабельності реалізації сільськогосподарської продукції на обсяги запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів райони Полтавської області, доцільно розподілити на три групи: - I група – з рентабельністю до 5 % (до неї належать Лохвицький, Лубенський, Кременчуцький, Пирятинський, Полтавський та Чорнухинський райони); - II група – з рентабельністю від 5 % до 17 % (до неї належать Гадяцький, Глобинський, Гребінківський, Диканський, Зінківський, Карлівський, Кобеляцький, Машівський, Миргородський, Новосанжарський, Оржицький, Семенівський, Хорольський райони); - III група – з рентабельністю понад 17 % (до даної групи належать Великобагачанський, Козельщанський, Котелевський, Решетилівський, Чутівський, Шишацький, райони). Згідно з даними табл. 2.17 у ІІІ групі районів Полтавської області рентабельність на 33,4 відсоткових пункти вища, ніж у І групі. У сільськогосподарських підприємствах районів, що знаходяться у ІІІ групі, порівняно з І групою, обсяг запасів із розрахунку на 1 000 грн валової продукції вищий на 24,7 %.
Зріс також обсяг запасів із розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь та на 1 га ріллі відповідно у 1,5 разу; обсяг оборотних коштів із розрахунку на 1 грн запасів скоротився на 4,6 %, обсяг запасів із розрахунку на 1 грн прибутку зріс, оскільки в І групі взагалі був збиток, обсяг запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів зріс на 5,3 %, збільшився також обсяг прибутку із розрахунку на 1 оборот запасів. Отже, у сільськогосподарських підприємствах з вищою рентабельністю − нижчий обсяг оборотних коштів із розрахунку на 1 грн запасів. Вплив обсягів запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів на віддачу від вкладених у запаси коштів за показником обсягів прибутку із розрахунку на 1 грн запасів сільськогосподарських підприємств районів Полтавської області подано в табл. 2.18 та рис. 2. 3.
Таблиця 2.18 Групування сільських районів Полтавської області за обсягами запасів із розрахунку на 1 грн оборотних
Джерело: дані статистичної звітності підприємств, власні розрахунки.
– обсяг запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів понад 0,7 грн; – обсяг запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів від 0,5 грн до 0,7 грн; – обсяг запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів до 0,5 грн. Рис. 2.3. Групування районів Полтавської області за обсягами запасів із Джерело: дані статистичної звітності підприємств, власні розрахунки. Визначаючи вплив обсягів запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів на віддачу від вкладених у запаси коштів за показником обсягів прибутку із розрахунку на 1 грн запасів, розподілимо райони Полтавської області на три групи: - І група – з обсягами запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів до 0,5 грн (до неї входять Глобинський, Козельщинський, Лохвицький, Машівський, Полтавський, Семенівський райони); - ІІ група – з обсягами запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів від 0,5 грн до 0,7 грн (до неї входять Гадяцький, Гребінківський, Диканськиий, Карлівський, Кобеляцький, Кременчуцький, Новосанжарський, Оржицький, Пирятинський, Решетилівський, Хорольський, Чутівський, Шишацький райони); - ІІІ група – з обсягами запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів понад 0,7 грн (до даної групи входять Великобагачанський, Зіньківський, Котелевський, Лубенський, Миргородський, Чорнухинський райони). Аналіз даних табл. 2.18 вказує на те, що в ІІІ групі районів Полтавської області обсяг запасів із розрахунку на 1 грн оборотних коштів вищий, ніж у І групі районів, на 82,9 %, що вказує на більшу завантаженість оборотних коштів запасами, а отже, і зниження їх ліквідності. У районах ІІІ групи, порівняно з районами І групи, обсяг запасів із розрахунку на 1 000 грн валової продукції зріс на 8,8 %, обсяг виручки, що припадає на 1 грн запасів, скоротився на 30,8 %, обсяг прибутку, що припадає на 1 грн запасів, збільшився у 2 рази, обсяг оборотних коштів, що припадає на 1 грн запасів, скоротився на 54,2 %. Зріс також обсяг прибутку із розрахунку на 1 оборот запасів – у 1,6 рази, тривалість обороту запасів зросла на 44,9 %. Отже, можна зробити висновок, що ті райони, що мають вищу завантаженість оборотних коштів запасами, мають вищі показники обсягу прибутків із розрахунку на 1 грн запасів. Аналіз взаємозв’язку між обсягами запасів із розрахунку на 1 га ріллі та віддачі від вкладених в запаси коштів сільськогосподарських підприємств Полтавської області наведено в табл. 2.19. Аналіз даних табл. 2.19 дає змогу дійти висновку, що зі збільшенням обсягів запасів із розрахунку на 1 га ріллі в підприємствах ІІІ групи, порівняно з І групою, спостерігається зростання тривалості одного обороту запасів у 1,9 рази (на 103 дні), зменшення виручки від реалізації із розрахунку на 1 грн запасів на 51,5 %, а сума отриманого прибутку із розрахунку на 1 грн запасів збільшилась, оскільки в першій групі взагалі був збиток. Отже, проведені дослідження свідчать: зростання запасозабезпеченості, тобто обсягу запасів із розрахунку на 1 га ріллі, призводить до зниження ефективності використання запасів за показниками обсягів виручки від реалізації із розрахунку на 1 грн запасів та зростання ефективності управління запасами за показником обсягів прибутку із розрахунку на 1 грн запасів.
Таблиця 2.19 Групування сільськогосподарських підприємств Полтавської області за обсягами запасів із розрахунку
Продовж. табл. 2.19
Джерело: дані статистичної звітності підприємств, власні розрахунки. Визначення впливу факторів на рентабельність запасів в досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Полтавської області, здійснено з допомогою трифакторного дисперсійного комплексу залежності рентабельності запасів від тривалості операційного циклу, коефіцієнту покриття запасів власними оборотними коштами та коефіцієнту нерівномірності надходження запасів для 50 сільськогосподарських підприємств Полтавської області (в середньому за 2007–2009 рр.) Параметри комплексу: V – рентабельність запасів, %; А – тривалість операційного циклу, днів; В – коефіцієт покриття запасів власними оборотними коштами; С – коефіцієнт нерівномірності надходження запасів. Досліджувану сукупність спочатку розділено на дві групи: із тривалістю операційного циклу до 250 () та понад 250 (). У кожній групі було виділено по дві групи: за коефіцієнтом покриття запасів власними оборотними коштами: до 70 % () понад 70 % (). Далі кожна з підгруп розділена ще на дві групи: за коефіціентом нерівномірності надходження запасів до 1 () та понад 1 () (табл. 2.20).
Розрахунок загальної, факторної та залишкової дисперсії проведено за наступними формулами: (2.15) (2.16) (2.17) де – загальна дисперсія; V – результативна ознака; n – чисельність вибірки; – факторна дисперсія – залишкова дисперсія [114]. Внаслідок перетворень результатів статистичного Ступінь впливу факторних ознак на результативну досліджується за допомогою співвідношення складових дисперсій ( ) до загальної (): (2.18) де – ступінь впливу досліджуваних факторів на зміну результативної ознаки [114]. Ступінь впливу на результативну ознаку неврахованих факторів: (2.19) де – ступінь впливу суми інших неврахованих факторів на зміну результативної ознаки [114]. Ступінь впливу операційного циклу, коефіцієнту покриття запасів власними оборотними коштами та коефіцієнта нерівномірності надходження запасів на результативну ознаку – рентабельність – становить: . Ступінь впливу неврахованих факторів становить: . Ступінь відмінності за всіма факторами визначимо за наступними формулами: (2.20) (2.21) (2.22) (2.23) (2.24) де n – число вибірки; – ступінь відмінності за всіма факторами; – ступінь відмінності за фактором А; – ступінь відмінності за фактором В; – ступінь відмінності за фактором С; – квадрат середньої арифметичної, що розраховано для всього комплексу; – сума квадратів часткових середніх арифметичних по всіх групах і по всіх факторах; – сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора А; – сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора В; – сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора С; – число груп по кожному з факторів [114]. Ступінь відмінності за всіма факторами становить: . Розрахунок ступеня вільності середніх арифметичних для об’єднаних факторів визначимо наступним чином: (2.25) (2.26) (2.27) (2.28) де – ступінь вільності середніх арифметичних для об’єднаних факторів; – сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора А і В; – сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора В і С; – сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора А і С; – сума квадратів середніх арифметичних по групах фактора А, В і С; – число груп по кожному з факторів [114]. Проведеними розрахунками встановлено, що . Ступінь вільності середніх арифметичних для об’єднаних факторів становить . Аналогічно розрахуємо окремі дисперсії для інших сполучень факторів: . Поправочний коефіцієнт розраховується за формулою: (2.29) Встановлено, що Обчислені виправлені дисперсії наведені в табл. 2.21, , дана таблиця містить також розрахункові показники впливу факторів та їх поєднань . Ступінь впливу факторних ознак на результативну досліджується за допомогою співвідношення складових дисперсій ( ) до загальної (): (2.30)
де – ступінь впливу досліджуваних факторів на зміну результативної ознаки [114]. Ступінь впливу на результативну ознаку неврахованих факторів: (2.31) де – ступінь впливу суми інших неврахованих факторів на зміну результативної ознаки [114]. З метою встановлення вірогідністі впливу факторів на результативну ознаку розраховано девіати: (2.32) (2.33) де – девіата факторної ознаки; – девіата неврахованих факторів [114]. Критерієм вірогідності впливу факторних ознак на результативну є критерій Фішера, розрахований за формулою: (2.34) де – критерій вірогідності впливу факторних ознак на результативну [114]. Одержані критерії вірогідності порівнюємо з його табличними значеннями при порогах ймовірності 0,95 та 0,99. Рентабельність запасів одержана під впливом факторів тривалість операційного циклу, коефіцієту покриття запасів власними оборотними коштами та коефіцієнту нерівномірності надходження запасів становить: . Проведені розрахунки вказують (табл. 2.21), що ступінь впливу операційного циклу, коефіцієнта покриття запасів власними оборотними коштами та коефіцієнта нерівномірності надходження запасів на результативну ознаку – рентабельність запасів – становить 79 %, а сума неврахованих факторів – 21 %. У багатофакторному дисперсійному аналізі дисперсія спільної дії врахованих факторів розподіляється на дисперсії окремих факторів та їх сполучень. Встановлено, що ступінь впливу фактора А (тривалості операційного циклу) у варіації результативної ознаки становить 39 %, фактора В (коефіцієнту покриття запасів власними оборотними коштами) – 24 % коливання показника рентабельності запасів, фактора С (коефіцієнту нерівномірності надходження запасів) – 11 %. Частка впливу на рентабельність запасів взаємодії факторів: А і В – 175,68 %; А і С – 3 %; В і С – 1 %; А, В, С – 0,4 %. Таблиця 2.20 Розрахунок трифакторного дисперсійного комплексу для 50 сільськогосподарських
Умовні позначення: La – тривалість операційного циклу; Lb – коефіцієнт покриття запасів власними оборотними коштами; Джерело: розраховано з урахуванням [114]. Таблиця 2.21
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 106; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.97.48 (0.062 с.) |