Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, —
Содержание книги
- Примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
- Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому Законом.
- До неповнолітніх заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням не застосовується.
- Вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116—118 цього Кодексу, —
- Карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, —
- Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
- Караються позбавленням волі від трьох до п'яти років.
- Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
- Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, —
- Незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров'я, —
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
- Караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
- Караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
- Карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
- Карається позбавленням волі па строк від восьми до дванадцяти років.
- Караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Ті самі дії, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, —
- Карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
- Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя), —
- Карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
- Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, —
- Карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років.
- Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь — караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Примушування священнослужителя шляхом фізичного або психічного насильства до проведення релігійного обряду —
- Ті самі дії, поєднані із втягуванням в діяльність групи неповнолітніх, -караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
- Незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах —
- Незаконне скорочення мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я —
- Позбавленням волі на строк до трьох років.
- Карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
- Карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
- Карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
- Караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
- Караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.
- Карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
- Караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.
- Карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Караються обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
- Карається обмеженням волі на строк до п'яти років.
- Карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.
- Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, —
- Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, —
- Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього кодексу вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
1. Поняття «порушення законодавства про працю», яке закон використовує в ст. 172 КК, передбачає відповідальність, по-перше, за умисне посягання на загальні умови праці, і по-друге, за таке посягання, що не пов'язане із створенням небезпеки для життя і здоров'я робітника або службовця. За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в статтях 271—275 КК, та передбачають відповідальність за порушення правил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.
2. Диспозиція ст. 172 КК бланкетна, тому для з'ясування характеру порушення слід звертатися до відповідних норм Кодексу законів про працю України. Це, наприклад, норми про право на відпустку (ст. 74 КЗпП), про нормування праці (статті 85—92 КЗпП); про оплату праці (статті 94—117 КЗпП) тощо.
3. Частина 1 ст. 172 КК передбачає кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю.
4. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він посягає на трудові права особи, закріплені в Конституції України.
5. Потерпілим від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин. Особи, що мають спеціальні звання, військовослужбовці, працівники міліції та ін., не можуть бути потерпілими від даного злочину. Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями 364, 365, 423, 424 КК.
6. Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення: а) порушення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незаконним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням законодавства про працю; б) наявність грубого характеру цього порушення.
Звільнення з роботи працівника вважається незаконним, якщо воно здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав до цього.
Під «грубим порушенням законодавства про працю» слід розуміти випадки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення. Поняття «грубе порушення» має оціночний характер, і в кожному конкретному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з кількості потерпілих, тяжкості можливих наслідків, тривалості, систематичності порушень, злісності мотивів тощо. Так, грубим порушенням буде вважатися систематичне порушення тривалості робочого часу, ненадання протягом тривалого часу відпустки, на яку має право працівник, ненадання передбачених законом пільг, компенсацій, незаконне накладення матеріальної відповідальності тощо.
7. Грубе порушення угоди про працю, яке вчинене шляхом обману або зловживання довірою, містить самостійний склад злочину, що передбачений у ст. 173 КК. Порушення угоди про працю іншими способами, за наявності до того підстав, містить склад злочину, передбаченого ст. 172 КК.
8. Даний злочин вважається закінченим з моменту порушення трудових прав громадян, наприклад, при незаконному звільненні з роботи — з моменту фактичного припинення трудових відносин з конкретним працівником; а при іншому грубому порушенні законодавства про працю — з моменту фактичного вчинення такого діяння.
9. Суб'єктивна сторона даного злочину виявляється в прямому умислі. При цьому незаконне звільнення передбачає як обов'язкову ознаку наявність особистих мотивів (наприклад, помста за критику тощо). Інше грубе порушення законодавства про працю може здійснюватися за будь-якими мотивами.
10. Суб'єкт даного злочину спеціальний — особа, на яку покладений обов'язок дотримання трудового законодавства: службові особи, наділені правом прийому та звільнення, керівники, власники або уповноважені ними особи, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.
11. Частина 2 ст. 172 КК встановлює відповідальність за ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда.
Під неповнолітнім слід розуміти особу, яка не досягла 18-річного віку. Про поняття «вагітна жінка» див. коментар до ст. 115 КК. Дитина-інвалід — це дитина, яка має стійкий розлад функцій організму, викликаний вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, травмами, іншим захворюванням, що обмежують її нормальну життєдіяльність.
Щодо зазначених осіб даний злочин може проявлятись у безпідставній відмові у прийнятті їх на роботу, звільненні з роботи з мотивів вагітності або неповноліття, залученні неповнолітніх осіб до важких робіт і до робіт зі шкідливими умовами праці, до нічних, надурочних робіт тощо.
|
