Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Товарна біржа, її роль та функції
Основним місцем здійснення чисельної сукупності біржових операцій та оборудок із сировиною та матеріалами, товарами є мережа товарних бірж. Товарні біржі в межах своєї діяльності організовують і зосереджують загальний обсяг комерційних оборудок, що в подальшому формують фізичні і вартісні показники товарного біржового обороту2. Товарна біржа - це ринкова установа некомерційного типу, що функціонує як елемент інфраструктури інституціональ-ного ринку для обслуговування його потреб в забезпеченні обороту крупними партіями товарів (сировини) шляхом регулярного проведення особливим чином організованого торгу. Загальна сукупність товарних бірж утворює матеріально-технічну базу біржової торгівлі - мережу товарних бірж. Ця мережа є місцем ведення біржового торгу, місцем створення і надання широкого кола організаційних, комерційних і інформаційних послуг учасникам оптового ринку. Сукупний біржовий оборот включає в себе також іншу частину - оборот нетоварних активів (цінних паперів, грошей, грошових зобов'язань, золота тощо), суть якого не розглядається в даній главі. Товарна біржа, як активний елемент комерційних зносин на оптовому товарному ринку, не є повноцінним суб'єктом комерційної діяльності, оскільки не має на меті першочергового створення прибутку. Доходи біржі утворюються не внаслідок операцій купівлі - продажу, а внаслідок створення комплексу послуг з організації, проведення та забезпечення біржового торгу. Підкреслюючи вторинне, допоміжне значення товарної біржі у цілісному механізмові функціонування інституціонального ринку, слід охарактеризувати основні внутрішні ознаки діяльності біржі, що надають їй значення повноцінного елемента інфраструктури товарного ринку. До основних внутрішніх ознак, притаманних суто біржам, слід віднести: - регулярність відновлення біржового торгу у чітко встановленому місці протягом відомого періоду часу; - проведення біржової комерційної діяльності відповідно до заздалегідь встановлених єдиних правил і біржових звичаїв, що незначно відрізняються на окремих біржах; - стандартизація основних параметрів біржових контрактів на товари (сировину) та основних якісних характеристик біржового товару;
- організація операцій купівлі-продажу на основі реального співвідношення попиту і пропозиції; - здійснення регулярних котувань біржової кон'юнктури на реальному, ф'ючерсному та опційному товарних ринках; - проведення фіктивних, безтоварних (спекулятивних) біржових оборудок; - забезпечення страхування (хеджування) цінового ризику на біржах за допомогою різноманітних методів; - проведення клірингу між учасниками біржових оборудок і контрактів -- контролю за своєчасністю та повнотою здійснення розрахунків між сторонами біржових угод; - створення потужного масиву інформації, яка широко застосовується усіма суб'єктами товарного ринку. Таким чином, товарна біржа - це напрацьований світовим бізнесовим досвідом механізм ефективного втілення власних економічних інтересів для широкого кола суб'єктів ринку на засадах рівноправної конкурентної боротьби. Тривала історія зародження та еволюції біржової торгівлі суттєво урізноманітнила число різновидів діючих товарних бірж, спричинила трансформацію біржі від елементарного гуртового ринку - місця ведення торгу крупними партіями товарів у складну організаційно-господарську структуру багатофункціонального типу. Суттєве ускладнення контингенту біржових установ потребує упорядкування окремих їх видів за допомогою детальної класифікації. Провести класифікацію товарним бірж можна за допомогою низки суттєвих ознак. Первинною ознакою поділу і систематизації сукупності біржових установ є основний вид об'єкта біржового торгу, на якому спеціалізується біржа. Беручи до уваги цю ознаку, розрізняють чотири основних типи біржових установ: товарні, фондові, валютні та змішані. Приведена нижче класифікація товарних бірж за більшістю ознак співпадає з класифікаціями інших типів (фондових, валютних, змішаних) бірж. За формою власності розрізняють два основних види товарних бірж: державні (публічно-правового характеру) і приватні. Державні біржі широко розповсюджені у Західній Європі, до них належать ті біржові установи, що повністю контролюються державою.Доступ до діяльності на цих біржах мають усі легально зареєстровані підприємці та комерсанти, що побажали стати членами біржі, або придбати разові квитки для участі в торгах. Приватно-правові або приватні біржі є найбільш характерними для США, належать до власності відповідної біржової корпорації за умови її підзвітності державі. Виняткове право участі в торгах на приватній біржі мають лише члени біржової корпорації (асоціації брокерських контор) за спеціальним, дозволом, ради директорів місцевої біржової корпорації. Окремий статус має велика частина біржових установ країн СНД, для яких характерне змішання декількох форм, власності крім державної і приватної, в установчому капіталі бірж присутні також кошти, що належать колективам працівників. На біржах пострадянських країн спостерігається також поступове зростання частки приватного капіталу, яке свідчить про фактичне перетворення цих бірж з публічно-правоєих у приватні торговельні асоціації закритого типу.
Організаційно-правовий статус товарних бірж дозволяє виділяти біржові установи у вигляді акціонерних товариств (відкритого і закритого типу), товариств з обмеженою відповідальністю, асоціацій та інших. Відповідно до регіону діяльності основного контингенту учасників (суб'єктів), що діють на даній біржі, загальну сукупність бірж поділяють на: світові, міжрегіональні і національні. Товарні біржі світового значення відкриті для виробників сировини та товарів стратегічного призначення, комерційних посередників та провідних оптових покупців, обсяги діяльності яких носять трансконтинентальний, світовий характер. Результати поточних котирувань цін внаслідок проведених операцій і прогнози ф'ючерсних котирувань на світових біржах лягають в основу світових цін на стратегічні види сировини та товарів. Переважна більшість світових бірж сконцентровані в США, Великобританії, Японії та Франції. Серед інших до них належать: Чиказька торговельна палата (СВОТ), Чиказька товарна біржа (СМЕ), Нью-Йоркська товарна біржа (NУМЕX), Токійська товарна біржа, Паризька біржа МАТІФ тощо. Міжрегіональні товарні біржі залучають переважно суб'єктів біржової діяльності декількох сусідніх країн світлового промислового регіону Західної Європи, Південно-Східної Азії тощо. Національна товарна біржа зосереджує свою діяльність в межах товарного ринку окремої країни. Такі біржі функціонують як в країнах із слабо розвинутою економікою (Бразилія, Україна, Росія), так і в передових індустріальних державах (США, Австралія, Японія). Масштаб впливу біржі дозволяє класифікувати їх на: центральні, регіональні і локальні. Товарні біржі, що розташовані у загальновизнаних центрах торгівлі на перетині транспортних шляхів, е центральними. При цьому місце виробництва біржового товару не має визначального характеру. Як приклад можна навести Нью-Йоркську, Лондонську чи Гамбурзьку біржі кави. Відомо, що кава у цих регіонах за їх природно-кліматичними умовами продукуватися не може, зате основні обсяги урожаю кави, вирощені в Латинській Америці, Африці та країнах Азії реалізуються саме в США, Великобританії та Німеччині. Регіональні товарні біржі впливають на характер господарських зв'язків між суб'єктами комерційної діяльності декількох крупних економічних районів. До них можна віднести, зокрема, такі найкрупніші вітчизняні біржі як Українська товарно-сировинна біржа, Українську аграрна біржа тощо. Локальні або місцеві біржі впливають на господарські процеси всередині невеликого за масштабами місцевого ринку із незначним числом учасників і, як правило, вузьким колом товарів.
За характером основного асортименту товарів, що реалізуються на біржі, розрізняють: вузькоспеціалізовані, спеціалізовані і універсальні товарні біржі. Вузькоспеціалізовані товарні біржі займають найменшу питому вагу в загальному числі бірж, адже біржові операції на них стосуються суто одного виду товару (алмази, кава, какао, нафта тощо). Спеціалізовані товарні біржі оперують товарами, що об'єднуються в однотипні групи (дорогоцінні метали, зернові продукти, худоба, лісоматеріали). Універсальні товарні біржі найширше представлені в складі товарних бірж і характеризуються розширеним асортиментом більшості або всіх біржових товарних груп. За характером основних біржових операцій, що проводяться на даній біржі, усі товарні біржі класифікуються на: біржі реального товару, ф'ючерсні, опційні і комплексні. На біржах реального товару об'єктом біржового обороту є наявний товар, або такий, що планується виготовити (виростити) в найближчий проміжок часу. Ф'ючерсні біржі об'єктом операцій мають специфічний товар - контракти на поставку товарів у майбутніх (віддалених) періодах. Опційні біржі спеціалізуються на купівлі-продажу прав та зобов'язань щодо товарів та контрактів (реальних, ф'ючерсних і опційних) на біржові товари. Слід зазначити переважно фіктивний (безтоварний) характер ф'ючерсних та опційних операцій, які отримали у біржовій практиці назву біржових спекуляцій. Оскільки біржові спекуляції тісно пов'язані між собою, а також із фізичним біржовим ринком (ринком реального товару), то і біржі, на яких поєднуються три основним види операцій, носять ще назву комплексних. Ступінь відкритості біржового торгу визначається організаційно-правовим статусом, біржі. За даною ознакою біржі поділяються на: відкриті (з публічним веденням біржового торгу) і закриті. Якщо на відкритих біржах контингент суб'єктів біржової діяльності включає членів біржі, їх представників (біржових посередників) і відвідувачів (разових і постійних), то контингент закритих бірж складається виключно із членів біржі і їх представників.
Динаміка розвитку вітчизняних бірж характеризується наступними даними (табл.2.7.1): Таблиця 2.7.1 Кількість біржових установ в Україні* (одиниць; на початок року)
Складено за даними Держкомстату України
Зокрема, загальна чисельність установ бірж в Україні має тенденцію до щорічного стрімкого зростання. Протягом 9О-х років загальне число вітчизняних бірж зросло більше аніж в п'ять разів, досягнувши 365 одиниць на початок 2000 р. проти 66 бірж, створених у 1991 Р. При цьому найбільшу питому вагу - 40 відсотків становлять товарні і товарно-сировинні біржі - 146 одиниць. Якщо врахувати, що товарно-сировинні ресурси обертаються також на багатьох універсальних, агропромислових і товарно-фондових біржах, стає зрозумілим, що реалізація товарів і сировини є основною спеціалізацією основного числа вітчизняних бірж. Сучасні товарні біржі як складні організаційно-функціональні інституції товарного ринку характеризуються насиченою і багатофункціональною структурною побудовою. Відмінності в контингенті учасників, масштабі впливу, організаційно-правовому статусі і спеціалізації більшості товарних бірж видозмінюють і модифікують організаційну структуру конкретної біржової установи. У найбільш загальному вигляді організаційну побудову товарної біржі можна представити у вигляді поєднання органів управління і функціональних підрозділів, що є у складі різних за потенціалом і масштабами діяльності товарних бірж. Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори засновників та членів, що скликаються періодично відповідно до Статуту і вирішують кардинальні питання поточної діяльності і перспектив розвитку біржі. Саме загальні збори приймають установчі документи, правила роботи біржі та зміни до них; здійснюють прийом і виключення членів біржі; затверджують структуру і штати функціональних підрозділів біржі; здійснюють вибори членів біржового комітету. Затверджений загальними зборами засновників і членів біржі біржовий комітет здійснює загальне керівництво роботою біржі протягом визначеного проміжку часу (рік та більше) в перерві між черговими загальними зборами членів біржі. Голова (президент), його заступники і члени біржового комітету (Ради біржі, Ради директорів) персонально затверджуються загальними зборами і у більшості випадків не є представниками членів біржі або її працівниками. До функцій біржового комітету входять: контроль за діяльністю виконавчої дирекції (правління) біржі; тимчасова зупинка членства і усунення порушників біржових правил від біржових торгів; прийом тимчасових членів; реалізація рішень і постанов загальних зборів; підготовка чергових загальних зборів. Оперативне керівництво функціонуванням товарної біржі і її структурних підрозділів очолює Правління (виконавча дирекція) біржі. Правління виконує організаційно-господарські функції щодо організації біржової торгівлі: забезпечує поточне керівництво комісіями (комітетами, відділами) біржі; господарсько-фінансове, матеріальне, кадрове забезпечення біржової діяльності; ведення біржового торгу; рекламне, інформаційне, обслуговуюче забезпечення суб'єктів біржової торгівлі; координацію роботи щодо розширення і розвитку біржової діяльності.
Для забезпечення окремих напрямів багатофункціональної діяльності біржової установи біржовий комітет створює комісії, комітети, відділи. Число і структура функціональних підрозділів конкретної біржової установи залежить, передусім, від масштабів та спеціалізації цієї товарної біржі і можуть суттєво відрізнятися. Основними функціональними структурними підрозділами товарних бірж можуть бути: комісія з прийому нових членів; арбітражна комісія; комісія з ділової етики; спостережний комітет; комісія з ділових операцій; ревізійна комісія; відділ біржових товарів; ринговий комітет; котирувальний комітет; відділ реєстраціїбіржових оборудок; розрахункова (клірингова) палата або центр. Для здійснення інших організаційно-розпорядницьких і адміністративно-господарських функцій на товарній біржі створюються також інші структурні підрозділи. Кількість та функціональне призначення структурних підрозділів товарної біржі не е величиною постійною і залежить, насамперед, від спеціалізації, масштабів діяльності і бізнесових звичаїв країни розміщення кож-ної конкретної установи біржі.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 240; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.163.28 (0.023 с.) |