Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Набуті конкурентні переваги України
Визначаючи пріоритети економічної модернізації України, слід обґрунтувати, які галузі, виробництва, окремі товарні позиції та групи, нашої економіки спроможні об'єктивно забезпечити міцні конкурентні позиції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Історично набутими є такі галузі промисловості — металургічна, хімічна, високотехнологічні галузі (ракетно-космічна техніка, літако- і моторобудування, електрозварювання, порошкова металургія, біотехнологія, окремі виробництва військово-промислового комплексу), науково-технологічний потенціал, висококваліфіковані трудові ресурси. Україна — не тільки велика авіаційна, а й космічна держава. У нове тисячоліття вона увійшла як активний учасник багатьох міжнародних космічних програм. В Україні є два великі космічні центри: КБ «Південне в Дніпропетровську» (виробник відомих МКБР СС-18 та СС-24 з головними частинами, що розділяються, учасник створення носія «Енергія» і розробник вітчизняних носіїв «Зеніт») і комплекс підприємств у Харкові, що посідають провідні позиції в космічній промисловості СНД із бортової електроніки та систем управління. Нині на світовому ринку запусків супутників домінує західноєвропейський консорціум «Ariane space». На нього припадає 60% усіх запусків. Решту здійснюють США, Китай, Росія та Україна. Комерційне використання ракетної техніки на міжнародному ринку є дуже вигідним для України. Високі технічні характеристики українських ракет-носіїв і відносно низька вартість запусків супутників роблять космічний транзит високоприбутковим, забезпечуючи фінансову стабільність держави. Важливою формою космічного транзиту стали програми «Гло-балстар» та «Морський старт» — один із найважливіших космічних проектів сучасності, в реалізації якого Україні належить 15% акцій. Україна має потужний конструкторський і виробничий комплекс, багаті авіаційні традиції, вагомі сучасні напрацювання в галузі розробки й випуску повітряних суден. Літак АНТК «Ан-тонов» «Руслан» і нині залишається вершиною, яку технічний світ, попри всі новітні ноу-хау, не може підкорити. Сьогодні немає аналогів у світі середнього військово-транспортного літака АН-70. Експортний ринок цих машин становитиме не менше ніж 500 літаків. Тільки для європейських країн — членів НАТО потрібно близько 300 літаків, Росії — понад 160, Україні — 65. Перевагою АН-70 є також ціна (50 млн дол.), що удвоє нижча за американські та європейські аналоги. Перспективними розробками АНТК «Антонов» є й АН-140, який має замінити на внутрішніх лініях АН-24, а також АН-38-100 та його пожежний варіант, який випускають нині в Новосибірську (Росія). Українські розробники авіаційної техніки АНТК «Антонов», Харківський державний авіаційний завод, ВАТ «Мотор-Січ» тощо причетні до розробки низки інших нових машин, у тому числі російського ТУ-334. Вони роблять вагомий внесок у забезпечення повітряного транспорту держави потужними та багатофункціональними суднами різного призначення.
Одне з ключових питань цивілізаційної перспективи України становить обґрунтована й послідовна орієнтація країни на залучення до процесів техноглобалізму. Складовими світового ринку технологій є міжнародні ринки технологій, істотними ознаками яких є переважна «географія» руху та/чи номенклатура інтелектуальної (промислової — за західною термінологією) власності. Для України таким міжнародним ринком є європейський, точніше східноєвропейський, ринок, а номенклатурний портфель охоплює головним чином некомер-ціалізовані інновації, а не об'єкти-технології чи їх продукти-носії. Об'єкти (технології) світового та міжнародних ринків технологій можуть набувати як товарного, так і нетоварного вигляду. Іншими словами, рух технологій здійснюється у двох формах: комерційній (ринковій) і некомерційній (позаринковій). Товари класифікують згідно з розробленим ЮНКТАД рівнем технологічної місткості торгівлі (ТМТ) — часткою витрат на дослідження та розробки в обсязі їх виробництва й торгівлі. Наприклад, у країнах ОЕСР високотехнологічномісткими вважають аерокосмічне устаткування (22,7%), комп'ютери (17,5%), електроніку (10,4%), ліки (8,7%) тощо; середньотехнологічномісткими — автомобілі (2,7%), хімікати (2.3%), різну промислову продукцію (від 1,6% до 1,8%) та ін.; низькотехнологічномісткими — будівельні матеріали (0,9%), продукти харчування (0,8%), судна (0,6%), чорні метали (0,6%), текстиль, одяг, взуття (0,2%). Загалом середній коефіцієнт ТМТ для першої групи товарів становить 11,4%, другої - 1,7%, третьої - 0,5% [151].
У зовнішньоторговельному балансі України у 2000 р. на поставки машин та устаткування припадало 9,3% експорту (з них механічних — 6% та електричних — 3,3%). В експортних квотах розвинених та нових індустріальних країн ця частка є вищою, як мінімум, на порядок. Поодинокими, хоча й масштабними, є «ви-сокотехнологічні прориви» України, — чотиристоронній космічний проект «Морський старт», виробництво й поставки до Пакистану новітніх танків, спільний з Іраном комплексний інжиніринг проекту літакобудування. І, нарешті, звернімося до міжнародного науково-технічного співробітництва, яке є традиційно найрепрезентативнішою формою зовнішньої техноінтеграційної діяльності суб'єктів науково-технічного, а точніше — наукового потенціалу України. Правове середовище для такого співробітництва створюють близько 40 міжурядових і міжвідомчих угод, відповідні структури й фонди низки країн, міжнародні організації. Обсяг фінансування за цими угодами спільних програм з підтримки фундаментальних та прикладних досліджень, розвитку технологій та інновацій, викладацької діяльності та освіти можна порівнятий з обсягом національних бюджетних асигнувань на науково-технічну сферу. Доволі високий у світі рейтинг вітчизняних наукових шкіл ілюструє така статистика. В 2001 р. вчені НАН України в рамках міжнародного співробітництва досліджували окремі наукові теми. Вони беруть участь у міжнародних конференціях, конгресах, симпозіумах, виставках, одержують гранти, стипендії. В Україні є достатні стартові умови для того, щоб поступово інтегруватися в загальноцивілізаційні процеси. Вона має потужний науково-технічний, інтелектуальний потенціал, висококваліфіковану робочу силу, що є визначальним у системі сучасного виробництва. Адже, економіка третього тисячоліття — це економіка «розуму», економіка «думки», що базується переусім на якості людського капіталу, а він в Україні за багатьма параметрами не поступається аналогічним показникам розвинених країн (чисельність населення, рівень освіти, демографічні та психогра-фічні показники тощо). У сучасних умовах, коли національну конкурентоспроможність визначає не тільки нагромадження матеріальних активів, а й розвиток «людського капіталу», велику загрозу економічній безпеці країни становить «відплив розумів». Йдеться про внутрішній перехід інтелекту з освіти, науки, культури до менш інтелектуальних сфери діяльності, а також «відплив умів» за кордон. Молоде поповнення наукових установ Академії, як правило, не компенсує втрати висококваліфікованих науковців. Кадри Академії невпинно старіють: середній вік кандидатів наук становить 49 років, докторів наук — 58 років. Отже, сучасному світові властива мобільність наукових кадрів, а нас триває односторонній процес знекровлення вітчизняної науки. У контексті вищевикладеного очевидними є негативні наслідки: — Україна недоотримує значні кошти від експорту, оскільки норма прибутку від продажу напівфабрикатів є значно нижчою, ніж від реалізації готового прокату; — експортуючи напівфабрикати і чавун, українські виробники підтримують сировинну базу конкурентів на ринках готового прокату; — закріплюється спеціалізація на виробництві продукції початкової та низької переробки, що є найбільш енерго - та матеріаломістким, а також екологічно проблемним з погляду екології з-поміж інших; — експортних ціни України фактично є найнижчими в світі. Отже, для України, яка має потужний науково-технічний і промисловий потенціал,, конче потрібно розробити експортозорієнтовану модель технічного й економічного розвитку вітчизняної індустрії. Ця модель має передбачати реалізацію наявних можливостей підвищення конкурентноспроможності вітчизняних виробів за рахунок великомасштабного інвестування та підвищення технічного рівня виробництва. Створення такої моделі на сучасному етапі потребує збільшення стартового капіталу, глибокого вивчення кон'юнктури світових ринків, ефективної структури експорту. Розділ III ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СПІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 104; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.214.141 (0.01 с.) |