Стисло охарактеризуйте основні статті гатт. У чому полягає основний напрямок діяльності сот.

Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ) є багатостороннім обов'язковим договором, що складається з чотирьох частин. У першій (ст. І "Загальний режим найбільшого сприяння нації" і ст. II "Списки поступок") містяться положення про безумовний режим найбільшого сприяння у взаємних торговельних поступках. Друга частина (статті III - XXIII) містить норми, що регулюють торговельно-політичний режим взаємної торгівлі між країнами-учасницями. Третя частина (статті XXIV - XXXV) здебільшого стосується процедурних питань, пов'язаних із застосуванням Угоди. У четвертій (статті XXXVI - XXXVIII) регулюються умови участі країн, що розвиваються.

СТИСЛИЙ ОГЛЯД ГЕНЕРАЛЬНОЇ УГОДИ ПРО ТАРИФИ І ТОРГІВЛЮ.

Генеральна Угода включає 38 статей.

Перша частина.

Стаття І - основна частина, що гарантує всім членам режим найбільшого сприяння. Стаття II - забезпечує фактичне скорочення тарифів, узгоджених у рамках ГАТТ. Вони наводяться в списках, що додаються і є консолідованими, тобто становлять частину самої Угоди.

Друга частина.

Генеральна угода діє "на тимчасовій основі". Кожний член зобов'язаний застосовувати правила, що містяться в Другій частині "у найбільш повному обсязі відповідно до його власного законодавства, що існувало в момент вступу в ГАТТ". Стаття III - забороняє внутрішню політику й інші внутрішні заходи, що є дискримінаційними щодо імпорту. Статті IV-X стосуються таких проблем: IV - кінофільми, V - свобода транзиту, VI - антидемпінгові і компенсаційні мита, VII - оцінювання товарів щодо мита, VIII - збори і формальності, IX - відомості про походження, X - публікація і застосування правил торгівлі. Перелічені статті IV-X є "технічними статтями", спрямованими на запобігання можливим змінам тарифів або на встановлення контролю над ними. Статті XI-XIV стосуються кількісних обмежень: XI - загальна їх заборона. XII - можливості застосування обмежень у зв'язку з труднощами платіжного балансу. XIII - вимога їх недискримінаційного застосування, за винятком випадків, зазначених у Статті XIV. Стаття XV присвячена співробітництву ГАТТ із Міжнародним валютним фондом.
Стаття XVI містить заклик до ліквідації експортних субсидій.
Стаття XVII містить вимогу до державних торговельних підприємств не припускати дискримінації у своїй зовнішній торгівлі. Стаття XVIII визнає, що країнам, які розвиваються, може бути потрібна гнучкість у встановленні тарифів і що вони можуть застосовувати деякі кількісні обмеження для заощадження іноземної валюти з метою задоволення потреб розвитку.
Стаття XIX указує на випадки, коли можуть бути прийняті надзвичайні заходи стосовно імпорту, що завдає збитків вітчизняним виробникам.
Статті XX-XXI містять, відповідно, загальні вилучення і винятки в інтересах безпеки. Стаття XXII присвячена консультаціям. Стаття XXIII – урегулювання спорів.

Третя частина.

Стаття XXIV містить положення, що регулюють використання митних союзів і зон вільної торгівлі як винятку з правил про режим найбільшого сприяння.
Стаття XXV забезпечує основу для дій урядів країн-членів. Саме відповідно до цієї статті відбуваються вилучення. Статті XXVI-XXXV містять правила функціонування ГАТТ. У них розглядаються такі питання, як прийняття і набрання чинності (XXVI); одержання тарифних поступок від колишніх членів (XXVII); правила ведення переговорів щодо тарифів і зміна тарифних списків (XXVIII); взаємовідносини між ГАТТ і Гаванським статутом (XXIX); поправки до Угоди (XXX); вихід із ГАТТ (XXXI); визначення "Договірних сторін" (членів) (XXXII); приєднання до ГАТТ (XXXIII); додаток до Угоди (XXXIV) і незастосування ГАТТ окремими учасниками (XXXV).

Четверта частина.

Статті XXXVI, XXXVII, XXXVIII були додані в 1965 р. і присвячені особливим проблемам країн, що розвиваються. У статті XXXVI викладені принципи і мета ГАТТ щодо задоволення потреб цих країн. У статті XXXVII містяться зобов'язання, узяті членами ГАТТ для розв'язання цього завдання, а стаття XXXVIII повинна забезпечити основу для їхніх спільних дій.

Головною метою СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини. Досягнення цієї мети забезпечить зміцнення світової економіки, зростання інвестицій, розширення торговельних зв’язків, підвищення рівня зайнятості й доходів в усьому світі. Для досягнення своєї мети, СОТ виконує такі основні функції: нагляд за станом торгівлі й надання консультацій з питань управління в галузі міжнародної торгівлі; вирішення міжнародних торговельних суперечок; розробка й прийняття світових стандартів торгівлі; співробітництво з іншими організаціями з питань міжнародної торгівлі і політики; обговорення нагальних проблем міжнародної торгівлі.