Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Класичні моделі міжнародної торгівлі ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
1. Теорія абсолютних переваг (А. Сміт) Основні положення: уряду не слід втручатися у зовнішню торгівлю, підтримувати режим відкритих ринків і свободи торгівлі; нації, так як і приватні особи, мають спеціалізуватися на виготовленні тих товарів, у процесі виробництва яких у них є незаперечні переваги, і здійснювати торгівлю ними в обмін на товари, переваги на які мають інші країни; зовнішня торгівля стимулює розвиток продуктивності праці шляхом розширення ринку за межі національних кордонів; експорт є позитивним фактором для економіки країни тому, що забезпечує збут надлишку продуктів, котрі не можуть бути реалізовані на внутрішньому ринку; субсидії на експорт є податком на населення і призводять до збільшення внутрішніх цін і тому потребують відміни. “Країни експортують ті товари, котрі вони виробляють з найменшими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютні переваги), і імпортують ті товари, котрі виробляють інші країни з найменшими у виробництві котрих вони мають свої переваги)”. 2. Теорія порівняльних переваг (Д. Рікардо) Якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, котрі вони можуть виробляти з порівняно більш низькими витратами ніж у інших країнах, тоді торгівля буде вигідною для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній із них більш ефективним, ніж у іншій.
Неокласичні моделі міжнародної торгівлі 1. Теорія Хекшера-Оліна Кожна країна експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона володіє відносно надлишковими факторами виробництва, а імпортує ті товари, для виробництва яких вона відчуває відносну нестачу факторів виробництва. 2. Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва (Хештера-Оліна-Самуельсона): міжнародна торгівля приводить до вирівнювання абсолютних і відносних цін на гомогенні фактори виробництва в країнах, що торгують. 3. Парадокс Леонтьєва теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна не підтверджується на практиці: трудомісткі країни експортують капіталомісткі продукти, капіталомісткі – трудомісткі. Пояснення парадоксу Леонтьєва: розподіл працівників за рівнем кваліфікації; імпорт капіталомісткими сировини, а експорт відповідно капіталомісткої продукції;
імпортні партнери; смаки та переваги; реверс факторів виробництва: трудомісткий товар може бути в трудомісткій країні і капіталомісткий у капіталомісткій країні.
Модель Хекшера-Оліна Теорія порівняльних переваг переконливо доводить, що міжнародна торгівля зумовлена наявністю відмінностей між країнами у відносних витратах, проте вона залишає без відповіді визначальне питання: чому виникають ці відмінності? Намагаючись відповісти на це запитання, шведський економіст Елі Хекшер та його учень Бертиль Олін у 20—30-х pp. сформулювали нову теорію міжнародної торгівлі. У відповідності з теорією Хекшера—Оліна, країни будуть намагатися експортувати ті товари, які потребують для свого виробництва інтенсивного використання відносно надлишкових і невеликих затрат дефіцитних факторів, в обмін на товари, які виробляються з використанням факторів в оберненій пропорції. Отже, у прихованому вигляді експортуються надлишкові фактори та імпортуються дефіцитні фактори виробництва. Варто підкреслити, що мова тут іде не про кількість факторів виробництва, якими володіє країна, а про відносну забезпеченість ними (наприклад, про кількість придатної для обробки землі в розрахунку на одного працюючого). Якщо в даній країні будь-якого фактора виробництва відносно більше, ніж в інших країнах, то ціна на нього буде відносно нижчою. Відповідно, і відносна ціна того продукту, у виробництві якого цей дешевий фактор використовується більшою мірою, ніж інші фактори, буде нижчою, ніж в інших країнах. Саме так виникають порівняльні переваги, які визначають напрями зовнішньої торгівлі.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; просмотров: 131; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.225.255.23 (0.006 с.) |